Культурно−дозвіллєвий ресурс у вирішенні проблем благоустрою прибудинкового простору

Анотація. Стаття розглядає проблему  благоустрою Миколаєва та  шлях вирішення цієї проблеми через дозвілля громадян. Також Висвітлена проблема впливу середовища міста на його жителів та важливість залучення фахівців до допомоги ініціативним громадянам в покращені прибудинкового простору.

Особливості планування будь−якого міста, специфіка його забудови та архітектури мають значний вплив на якість життя громадян. Основоположними критеріями рішень в сфері містобудування Миколаєва традиційно є простота та дешевизна будівель. Через це в міському середовищі з’явилась величезна кількість однотипних споруд які є несумірними  масштабам сприйняття людини й викликають в неї відчуття загубленості та дискомфорту. Стресогенним фактором є також непродумана організація середовища нових мікрорайонів: недотримання архієтипу зовнішнього та внутрішнього простору, естетична невиразність багатоповерхової забудови, відсутність умов для формування сусідської громади [ 3 ]. В кінцевому рахунку урбаністичні негаразди сприяють неухильному зростанню кількості психічних захворювань серед громадян. За оцінкою деяких психіатрів, до 80% їхніх пацієнтів страждають на так званий «синдром великого міста» [ 2 ]. Щоб якось зарадити справі у вирішенні проблем благоустрою міського простору, певна частина громадян бере ініціативу в свої руки й реалізує у свій вільний час певні громадські (вони ж – дозвіллєві) ініціативи.

Безперечно, що спілкування з природою є одним з пріоритетних напрямів дозвілля для міських жителів. Здійсненню такого дозвілля сприяють паркові зони, сквери, лісопарки, бульвари, озеленені дитячі майданчики, декоративні насадження біля будинків, палісадники, тощо. Це не лише легені міста  а й живий мальовничий оазис серед одноманітних залізобетонних споруд. Найзвичнішим та найближчим для городян місцем відпочинку є прибудинкові подвір’я. Вони являють собою своєрідний комплекс для реалізації цілого спектру дозвіллєвих потреб своїх мешканців – від малечі до осіб похилого віку. Прибудинкове подвір’я виступає одночасно дитячим майданчиком, місцем для різноманітних ігор, спортивним майданчиком, комунікативним центром сусідів з усіх примикаючих до подвір’я будинків. Отже, якість прибудинкового простору значною мірою визначає комфортність життя, фізичний та психологічний стан своїх мешканців [ 4 ]. Заслуговують на всіляку підтримку працьовитість й наполегливість тих громадян, що за власної ініціативи, клаптик за клаптиком, перетворюють недоглянуті й захаращені участки подвір’ї в озеленені та декоративно оформлені зони. Завдяки небайдужості таких людей на прилеглих до будинків територіях розквітають клумби, засаджені чорнобривцями, півниками, тюльпанами та іншими видами квітів. Іноді клумби прикрашають саморобними елементами декору. І тут, крім зелених насаджень, виникають проблеми… 

Хто ж не бачив лебедів, вирізаних із старих автомобільних покришок серед квітів на клумбах в спальних районах міста? Або ж грибочків із старих дірявих каструль? Або пальм із пластикових пляшок? Й зовсім вже класикою жанру – насадження квітів в розмальованих автомобільних покришках під під’їздом. Маємо визнати: стилістика громадського «ландшафтного дизайну» не наближає нас до омріяної естетики доглянутих європейських міст. Ми жодним чином не засуджуємо громадську ініціативність, але ми звертаємо увагу на те, що з боку органів місцевої влади та фахових ландшафтних дизайнерів мають бути знайдені способи надання допомоги ініціативним громадянам за для стимулювання громадської енергії до кращого результату.

«Ми звикли до євроремонтів, євробудинків, а от євроландшафтів у нас немає. Адже садово–паркова справа – це не тільки висадження рослин. Тут потрібні знання певних естетичних норм, розвинуте почуття прекрасного, знання особливостей ґрунту, можливість провести його аналіз, опанування правил посадження та догляду за рослинами. До того ж важливо знати, які рослини уживаються  одна з одною, які їм потрібні кліматичні умови й, головне, – як вони впливатимуть на людину,» − пояснює секрети своєї професії ландшафтний дизайнер Тетяна Кочубей [ 1 ].

В місті Миколаєві щорічно проходить декілька конкурсів, що сприяють його озелененню та благоустрою. Так компанією РУСАЛ було проведено конкурси «Затишне подвір’я», «Батьківський дім» які сприяли благоустрою та озелененню прибудинкових та паркових зон. Адміністрація Заводського району в  2014 - 2016 роках  провела серед жителів конкурси «Міські квіти» та «Квіти на балконі», що помітно змінило стан подвір'їв на краще. Ключовим моментом проведення конкурсу стала присутність серед членів комісії ландшафтного дизайнера та санітарного інспектора, що виступали гарантами компетентного оцінювання, правильності та безпечнсті використання матеріалів для оформлення прибудинкового простору.

Висновок: Участь населення в благоустрої та озелененні міста має проводитися під наглядом та при допомозі фахівців за−для уникнення конфліктів й небезпечних ситуацій. Посилення продуктивності такого співробітництва і партнерства стимулюватиме  городян до більш активної участі у благоустрої зелених зон містата  прибудинкових територій. Це в свою чергу, позитивно відзначиться на психічному, фізичному оздоровленні людей та їх екологійній обізнаності. Залучення населення до реалізації екологічних проектів місцевої влади, може принести значну користь і самій владі. Адже при правильній тактиці  є можливість використання  енергії, інтересів, знань та кометенції зацікавлених  осіб та груп, це сприятиме кращому кінцевому результату.

 

 

1. Козлов С. Новое дело Татьяны и Алексея Кочубей [Текст]  / С. Козлов // Имена. - 2005. - №5. - С. 24-25
2. Мамешина О.С. Эстетические качества городской среды, поведенческие реакции человека и визуализация экологических проблем [Текст] / О.С. Мамешина // Матеріали VI Міжнародної науково−практичної конференції „Сучасні проблеми екологічної психології”. − К.: АПНУ. − 2010. С. 23−24.
3. Мамешина О.С. Образ города и установки молодежи в контексте экопсихологических и социальных трансформаций [Текст] / О.С. Мамешина // Гуманитарные и естественнонаучные факторы решения экологических проблем и устойчивого развития. В 2-х ч. – Новомосковск : НФ УРАО, 2008. – Ч. 1 – С. 100-107.
4. Прохоров Б. Б. Экология человека. Учебное пособие. [Текст]  / Б. Б. Прохоров. − М.: МНЭПУ, 2001.− 440 с.