Київська Русь наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

 

Тема: Київська Русь наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Мета: Повторити вивчене, закріпити набуті уміння і навички. Узагальнити та систематизувати навчальний матеріал з теми. Закріпити здатність використовувати набуті знання та уміння для виконання завдань. Виховувати уважність, пищеплювати відповідальне ставлення до виконання завдань. Вчити поважати надбання української історії, оберігати пам’ятки історії та культури.

Обладнання: карта, підручник, ілюстративний матеріал.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: урок-змагання.

 

І. Активізація опорних знань і чуттєвих уявлень учнів.

Запитання:

–Який період Київської Русі ми вивчили?

–Правління яких князів припадає на даний період?

–Це період розквіту чи початок занепаду Київської Русі? Аргументуйте свою думку.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Запитання для мотивації.

–Для чого потрібно повторювати вже вивчене?

–Чи здатний людський мозок запам’ятати абсолютно всю інформацію, яку він отримує?

–Яку інформацію, як правило, потрібно запам’ятовувати? Чому?

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Учні називають тему уроку.

Чого ми чекаємо від уроку? 

Вчитель записує очікувані результати на дошці.

Сьогодні на уроці ми маємо перевірити результат нашої роботи і виставити оцінки за тему. Об’єдную клас у 5 команд (добровільний склад, але слідкую, щоб сильні учні потрапили в різні команди). Одна з команд виходить до дошки, інші по черзі задають їй запитання. Команда, яка дасть найбільшу кількість правильних відповідей, отримує підвищення на бал. Для отримання відмінної оцінки потрібно зробити 3 відповіді І рівня, 2 відповіді ІІ рівня, 1 відповідь ІІІ рівня. Не можна відповідати два рази підряд. Мовчунам будуть задавати персональні (додаткові) завдання.

Нам потрібен секретар, який би фіксував відповіді на дошці (вибираємо). Секретар має право відповідати і задавати питання.

 

ІV. Узагальнення і систематизація понять.

І рівень. «Стрільба з лука».

Учням по черзі задаються запитання:

–дати (2 кола);

–особа (1 коло);

–поняття (2 кола).

Відповідь фіксують на дошці і в оціночному листку.

 

V. Повторення та систематизація головних теоретичних положень і провідних ідей науки.

ІІ рівень.

А. Складіть схеми.

Для участі запрошується по одному представнику від кожної команди. Вони мають скласти на дошці схему з певної теми.

Варіанти тем:

1.Політичний устрій Київської Русі.

2.Соціальна структура Київської Русі.

3.Господарство Київської Русі.

4.Розвиток культури.

5.Завойовницька політика. Зовнішньополітичні відносини.

Б. Творче завдання.

Гра «Оживаюча картинка». Кожній команді пропонується ілюстрація, на якій зображено… Завдання – «оживити» дану річ, тобто скласти розповідь. Від команди виступає один учень, решта мають право на доповнення.

Ілюстративний матеріал (додаток).

ІІІ рівень.

Задаю по запитанню на учасника – на знання причин, наслідків подій, аналіз матеріалу. Фіксуються відповіді. Зміна команд, наступне коло.

 

VІ. Підсумки уроку.

Визначаємо команду-переможція. За даними оціночного листа визначаю, яку кількість балів набрали учнів, виставляю оцінки, коментую.

 

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити терміни та дати.

 

 

1.Які передумови прийняття християнства на Русі?

2.Які причини запровадження християнської віри?

3.В чому історичне значення поширення християнства?

4.З якою метою Володимир наказав збудувати цілу систему фортець, земляних валів на південних кордонах держави?

5.Пояснити, чому частина населення чинила опір запровадженню християнської релігії?

6.Доведіть, що укладання «Правди Ярослава» мало прогресивний характер.

7.Віднайдіть спільне й відмінне у зовнішній політиці Володимира і Ярослава.

8.Які реформи провів князь Володимир?

9.Чому адміністративна реформа Володимира не запобігла боротьбі за владу?

10.Доведіть, що за правління Володимира Русь перетворилася на імперію.