Лейтмотивні образи у романі «Доктор Живаго» Бориса Пастернака

Актуальність теми дослідження. Борис Пастернак належить до тих персоналій історії словесності, яким у літературному процесі нинішнього століття відведено головні ролі. Однак, залишаючись органічним у загальнокультурному контексті ХХ століття, він являє собою поодиноку постать завдяки так званій "фатальній оригінальності" (кажучи словами самого поета), а його творчість, перебуваючи в спектрі найактуальніших тенденцій розвитку сучасної літератури, характерна найвищим ступенем художньої своєрідності, що спонукає дослідників до все нових осягнень цього феномену. 

Осмислення художньої системи Б. Пастернака як неповторного мистецького витвору з виявленням тих якостей, які визначають його художню цінність, надзвичайно важливе для історико-літературної науки. За останній час її збагачено доволі серйозними і глибокими знаннями про унікальність художнього досвіду поета, але водночас не позбавлено необхідності нового осягнення цього явища, потреби нового вирішення вже поставлених питань та знаних проблем.

Рецепції творчого доробку Пастернака свідчать, що актуальність митця в сучасному літературознавстві забезпечується не лише статусом одного з найвизначніших письменників ХХ століття, не тільки світовими масштабами таланту, але передусім тим, що його мистецтво усвідомлюється як невичерпний матеріал і для історико-літературних, і для теоретико-методологічних висновків та узагальнень. 

Естетична цінність творчої спадщини Пастернака очевидна для сучасної науки, в якій є чимала кількість серйозних та глибоких досліджень створеної митцем художньої системи. 

Особливе місце в аналізі творчості митця слід надати визначенню лейтмотивів роману «Доктор Живаго».

На сьогодні існує цілий ряд досліджень як стилістичної, так лінгвопоетичної проблематики творчості Б. Пастернака. Серед праць, які стосуються тематичних особливостей поетики автора, слід відзначити роботи В.Н. Альфонсова [1], В.С. Баєвського [2], Ю. М. Лотмана [10], Л. А. Озерова [13], Л. С. Флейшмана [27] та ін. При цьому дослідженню власне лейтмотивів поезій та прози Б. Пастернака присвячено не так багато робіт, серед авторів яких О. Веселовський [4], Б. М. Гаспаров [6], І.А. Суханова [21, 22, 23, 24], Р. Якобсон [29].

Предмет дослідження – роман «Доктор Живаго» Б. Пастернака як літературний феномен, розглянутий під кутом зору його художньої онтології.

Об’єкт дослідження – лейтмотиви свічки та яру у романі Б. Пастернака «Доктор Живаго».

Мета дослідження – дослідити основні лейтмотиви роману Б. Пастернака «Доктор Живаго», розкрити специфіку створеної ними художньої системи, особливим чином організованої і функціонуючої.

Таким чином, у дослідженні постають два комплекси питань: теоретичного та практичного порядку, у зв'язку з чим досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

• проаналізувати лейтмотив як спосіб організації літературного простору;
• проаналізувати особливості творчості Б. Пастернака в контексті використання провідних тем;
• дослідити лейтмотив свічки у романі Б. Пастернака «Доктор Живаго»;
• здійснити аналіз лейтмотиву «яру» в романі «Доктор Живаго» та ліриці Б. Пастернака.

Методи дослідження. Реалізація поставленої мети, необхідність розв'язання зазначених завдань та специфіка матеріалу визначили методи дослідження: структурно-семантичні, які спрямовані на структурний та текстуальний аналіз, метод контекстуального аналізу та інші.

Джерелознавча база дослідження. У процесі дослідження було опрацьовано такі твори Б. Пастернака, як роман «Доктор Живаго», поетичні твори, крім того, значну користь приніс аналіз праць Р. О. Якобсона «Заметки о прозе поэта Пастернака», І.А. Суханової «Еще раз о лейтмотиве свечи в романе Б. Пас-тернака «Доктор Живаго», «Лейтмотив оврага в романе Б. Пастернака «Доктор Живаго», Б. М. Гаспарова «Литературные лейтмотивы».

Структура роботи. Мета та завдання дослідження визначили структуру роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 37 сторінок.