Лікарсько-санітарний нагляд за умовами виховання та навчання дітей та підлітків у школі

Характер розташування та орієнтації основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинен забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Тому високорослі дерева належить висаджувати на відстані не менше ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, кущі – на відстані не менше ніж 5 м. Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева, кущі та рослини з отруйними ягодами, вирощувати гриби тощо.

Земельна ділянка загальноосвітнього навчального закладу має поділятися на наступні функціональні зони: навчальна зона, навчально-виробнича зона, навчально-дослідна зона, фізкультурно-спортивна зона, зона відпочинку, господарська зона, житлова зона, а також сільськогосподарська зона (для шкіл, що розташовані у сільській місцевості).

Дані щодо складу та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи наведені в таблиці 1.

 

 

 

Фізкультурно-спортивну зону (табл.. 1) слід розташовувати по довжині земельної ділянки з півночі на південь поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.

Майданчики для рухливих ігор з м'ячем та метання спортивних знарядь розмішуються на відстані не менше ніж 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будівлі школи, майданчики для інших видів занять з фізичного виховання – на відстані не менше ніж 10 м. Спортивні майданчики повинні мати тверде і обов'язково рівне, з метою попередження виникнення травм, покриття. Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, пряма доріжка довжиною 100 м для занять спринтерським бігом має входити до складу бігової.

Ями для стрибків у висоту і довжину мають заповнюватися піском, що змішаний з тирсою, їх бортики, крім переднього, оббиваються гумою. Під час будівництва бігових доріжок і спортивних (волейбольних, баскетбольних, для гри у ручний м'яч) майданчиків необхідно використовувати дренажні системи.

Комбінований майданчик (у разі його улаштування) можна асфальтувати або бетонувати, проте футбольне поле обов'язково повинне мати трав'яне покриття. Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і облад-нанням. Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

Майданчики для занять фізичною культурою необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями. ігрові майданчики, розмішені біля будівлі школи, засівають невисокою травою.

Зони відпочинку для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м'ячем, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плавальним басейном тощо (табл.. 1).

Господарська зона повинна мати окремий в'їзд і розташовуватися поблизу від навчальної (навчально-виробничої) зони та приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, сміттєзбірники та підсобно-виробничі приміщення. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менше ніж 25 м від вікон та входу до їдальні на асфальтованому або бетонованому майданчику під навісом.

Підходи до будівель школи (на відстані не менше ніж 100 м), проїжджа частина, пішохідний прохід до господарських будівель, а в сільських школах, які не мають каналізації, – до надвірних туалетів, повинні мати асфальтоване або бетоноване покриття.

У житловій зоні земельної ділянки, яка повинна мати окремий вхід з боку вулиць і проїздів та ізолюватися від господарської зони на відстані не менше ніж 100 м, розміщуються гуртожитки для учнів та, у разі потреби, житлові будинки для викладачів і обслуговуючого персоналу.

Санітарні розриви між спальними корпусами та межею житлової зони мають становити не менше 50 м. Відстань від спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не меншою 150 м, до господарської зони – не меншою 100 м.

Майданчики для рухливих ігор у зоні відпочинку (для максимального використання їх під час перерв) мають розташовуватися біля виходів з приміщень і повинні бути розділені для учнів кожної вікової групи.

Використання внутрішнього двору навчальних закладів для задоволення господарських потреб (стоянка автотранспорту, розміщення меблів, обладнання, макулатури, металобрухту та будівельних матеріалів) забороняється.

Навчально-дослідна зона повинна складати не більше ніж 25% від загальної площі земельної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, які органічно пов'язані з комплексом навчальних кабінетів природничого (біологія, хімія) напрямку.

Земельні ділянки сільських шкіл можуть бути розширені за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для зберігання сільськогосподарської техніки та садово-городнього інвентарю.

Будівля загальноосвітнього навчального закладу має забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку та харчування учнів. Тому на території земельної ділянки її слід розташовувати таким чином, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв'язок між ділянкою і будівлею – найбільш раціональним.

Розрізняють компактну, блочну (блочно-секційну) та павільйонну системи архітектурно-композиційних рішень щодо улаштування навчальних будівель. Дві останніх слід вважати найбільш доцільними для використання у сучасних умовах. При цьому в одній секції мають розміщуватися максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів для двох суміжних (1 та 2 класи, 3 та 4 класи тощо) вікових груп.