Лікувальні властивості натурального меду

Лікування захворювань нирок. Мед ефективний при лікуванні захворювань нирок, що пояснюється відсутністю в ньому білків і солей, які протипоказані при цьому захворюванні. Мед має дезінфікуючі властивості, згубно діє на патогенну мікрофлору, поліпшує виділення сечі та токсинів. Глюкоза меду регулює осмотичний тиск у крові та тканинах, порушений при гострих нефритах. При цьому позитивно впливають вітаміни С, Р, каротин (провітамін А). Наводимо приклади деяких рецептів:

1. На склянку відвару шипшини додати столову ложку меду. Рекомендується приймати систематично.

2. Відварюють по столовій ложці кореня бедринця ломикаменевого та шипшини, додають столову ложку меду. Лікувальний чай приймають по 1 склянці 2 рази на день при сечокам'яній хворобі та подагрі.

3. У склянку настою з 20 г висушеного листя брусниці додають столову ложку меду. Приймають по 1 склянці 3 рази на день при подагрі та сечокам'яній хворобі.

4. Як профілактичний засіб проти утворення каменів у нирках, жовчному міхурі, хвороб печінки, водянці, атеросклерозі приймають сік чорної редьки з медом у співвідношенні 1: 1. Спочатку- по півсклянки на день, поступово дозу збільшують до двох склянок, половину приймають перед їжею, другу – перед сном.

Лікування захворювань печінки, жовчного міхура, селезінки. Мед справляє благотворну дію на печінку. Каротин бджолиного меду в печінці перетворюється у вітамін А, а за участю вітаміну К синтезується протромбін, необхідний для зсідання крові. Виноградний та плодовий цукри в меді, всмоктуючись у кров, збільшують запаси глікогену в печінці, посилюють процес ткане-вого обміну, посилюють захисні властивості організму. Мед сприятливо діє на хворих, що страждають хворобами печінки та жовчного міхура (при гепатиті, каменях в жовчному міхурі, запаленні жовчних шляхів та ін.).

При лікуванні захворювань печінки, жовчного міхура, селезінки. Змішують порівну сік чорної редьки та мед. Приймають по півсклянки 3 рази в день. Суміш запобігає утворення каменів у жовчному міхурі, підвищує гемоглобін крові, поліпшує процеси травлення.

Лікування анемії. Є численні дані, які свідчать про те, що регулярне споживання меду (по 100-150 г в день), особливо темних сортів (гречаного та ін.), в яких у 4 рази більше заліза, у 2 рази більше міді та в 14 разів – марганцю, ніж у світлих сортах, сприяє успішному лікуванню анемії (недокрів'я), оскільки при цьому підвищується вміст еритроцитів у крові.

Використання меду при шлунково-кишкових захворюваннях. Бджолиний мед сприяє правильному функціонуванню шлунка та кишок, проявляє знеболюючу дію, зменшує подразнення нервових закінчень слизової оболонки шлунка. Глюкоза меду всмоктується у готовому вигляді й поряд з вітамінами та іншими біологічно активними елементами благотворно впливає на функціонування нервової системи.

Лікування виразкової хвороби медом – старовинний народний спосіб. При цьому лікуванні приймають дві столові ложки меду натще, перед сном.

Лікування гастриту. Народна мудрість говорить: «Мед – найкращий друг шлунка». За допомогою меду можна впливати на рівень шлункової кислотності при гастриті. При гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку рекомендується приймати теплий розчин однієї столової ложки меду в склянці води за 1, 5-2 год до іди. При цьому мед швидко всмоктується, не подразнює слизової оболонки шлунка, знижує його секрецію. Теплий розчин меду заспокоює біль, ліквідує нудоту, печію. При гастритах з пониженою кислотністю мед рекомендується уживати безпосередньо перед їдою, що сприяє зростанню шлункової секреції. Рекомендується приймати мед 3-4 рази на день: вранці та ввечері – по ЗО г, вдень – по 40 г, розчиненим у воді. Тривалість лікування 1-3 міс. У разі необхідності лікування повторюють.

Використовують мед і як легке послаблююче. Приймають по 50-100 г меду в чистому вигляді і в суміші з водою. Роблять також клізму, додаючи 1. 0 г меду на склянку води.

Для активізації випорожнювальної функції кишечника застосовують лікувальну суміш: на м'ясорубці подрібнюють 400 г кураги, 400 г очищеного від кісток чорносливу, одну пачку олександрійського листя. До цієї суміші додають 200 рідкого натурального меду і добре перемішують. Приймають по 1 чайній ложці, запиваючи теплою водою.

При атонітичних колітах, ентероколітах, гастритах готують суміш із 500 г соку подорожника і 500 г меду, кип'ятять на малому вогні 20хв. Зберігають у темному місці. Охолоджену суміш приймають по одній столовій ложці три рази на день.

Є дані про те, що діабетиками добре переноситься і засвоюється плодовий цукор (фруктоза, левулеза) меду. Мед такі хворі повинні приймати невеликими дозами (по одній чайній ложці на день). При цьому відмічено деяке зниження цукру в крові та відсутність його в сечі хворих (С. Мледенов, 1969).

Лікар А. Пастернак (1996р.) наводить цікавий рецепт, який походить з північного-західного Китаю, лікування запалення шлунка зі зниженою чи нульовою секрецією за допомогою перченого меду. Лікування краще розпочати при місяці-молодику, а закінчити – у фазі повного місяця. При цьому до ложки рідкого квіткового меду на кінчику ножа додають молотого чорного перцю, перемішують і споживають за 15-20хв до сніданку, обіду, вечері. Після їди обов'язково слід випити склянку кефіру. Лікування продовжують доти, поки в роті перед прийманням їжі стає