Логопедична ритміка

Нова гуманістична соціальна парадигма, заснована на Конвенції про права дитини, зумовлює необхідність підвищувати рівень організації допомоги дітям з порушеннями мовлення й загострює питання всебічного гармонійного розвитку особистості дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ). Подолання ФФНМ досягається шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звукової сторони мовлення й фонематичного недорозвинення. Система навчання й виховання дітей дошкільного віку з ФФНМ включає корекцію мовленнєвого дефекту й підготовку до успішного навчання в початковій школі. Оскільки, проблема корекції ФФНМ у дошкільників передбачає й корекцію рухових функцій, зокрема мімічної, артикуляційної, дрібної і загальної моторики, то використання засобів логопедичної ритміки можна вважати доцільним. Наукові пошуки в цьому напрямі здійснюють науковці і практики (Г.Волкова, Р.Левіна, Л.Комісарова, О.Медведєва, Т.Овчіннікова, О.Сергеєва, Г.Шашкіна та ін.), проте в українському дошкіллі засоби логоритміки та їх використання у роботі з дітьми з порушеннями мовлення залишаються мало розробленими. 

Формуванню мовленнєвої підготовки перешкоджає тягар нерізко вираженої патології ЦНС, не сформованість загальної, дрібної і артикуляційної моторики, а також недостатня методологічна інтеграція фахівців різного профілю - логопедів, музичних педагогів, інструкторів фізкультури, вихователів, а відтак багатий емпіричний матеріал різних галузей науки і практики використовується, у зв'язку, з цим недостатньо раціонально і продуктивно. Саме цим пояснюється не поширеність в даний час спеціалізованих інтеграційних психолого-педагогічних методик і засобів корекції порушень мовлення у дітей, зокрема логопедичної ритміки.