ПЛАН
Професія лікаря - це подвиг, який вимагає самовідданості. Повністю віддавався своїй справі хірург та вчений М.В. Скліфосовський, якого називають світилом вітчизняної медицини. Він народився 6 квітня 1836 року в Херсонській губернії. Закінчивши Одеську гімназію, М. Скліфосовський вступив на медичний факультет Московського університету, у 1863 році захистив докторську дисертацію у Харківському університеті і був удостоєний звання доктора медицини.
Продовжуючи анатомо-фізіологічний напрям М. І. Пирогова в хірургії, Микола Васильович розробив багато методів лікування різних захворювань. З 1880 по 1893 рік очолював кафедру факультетської хірургії Московського університету. Вперше тут проведені гастроітомія, кістково-пластична операція «замокнув Скліфосовського».
З ім'ям М.В. Скліфосовського пов'язаний перехід до антисептики і асептики.
Беручи участь як військово-польовий хірург у ряді військових кампаній (з 1866 по 1878) він розробляв не тільки методи лікування поранених, але і саму систему організації медичної допомоги в період бойових дій. Йому належить величезна заслуга в будівництві клінічного містечка на Дівочому Полі. Він був почесним співголовою XII Всесвітнього конгресу лікарів.
М.В. Скліфосовській створив клінічну хірургічну школу, яка внесла величезний внесок у розвиток вітчизняної хірургії. Його ім'ям названий Інститут швидкої допомоги в Москві.
Наприкінці ХІХ століття на кошти вченого на честь улюбленого сина Бориса, який трагічно загинув у 1890 році, в Яківцях було збудовано школу, де селянські діти навчалися не лише грамоті, а й городництву, садівництву, сільському господарству. Відтоді маєток перестали називати Відрадним, за ним закріпилася інша назва - Полтавська Швейцарія.
- Матешко А. К. К годовщине Н. В. Склифосовского // История медицины. – №2-3. - 2008.
- Мунц А. Николай Склифосовский // Караван историй. - №10. – 1999.
- Персоналии в отечественной хирургии / сост. А.К. Васильева. – К.: Дело, 1988.
- Романець Д. Медицина як мистецтво // Україна молода. – № 11. - 2007.