Маркетинг в туризмі

Отже, управління маркетинговими комунікаціями дозволяє перетворити набір заходів щодо просування, реклами, РR та інших засобів на ефективну маркетингову стратегічну політику із залученням усього арсеналу дослідницьких і рекламних засобів.

 

 

Коли іде мова про власне туристичні виставки регіонального рівня, то постає проблема в тому, що рекреаційний потенціал регіонального рівня, як правило, в Україні використовується не достатньо, а отже, повсякденні громадяни навіть часто й не підозрюють про рекреаційні скарби своєї власної батьківщини.

Особливо актуальними в зв’язку із цим є питання туристично-краєзнавчої освіти молоді; активізації молодіжного краєзнавчого руху, популяризації туристсько-рекреаційних об’єктів, екскурсійних маршрутів регіону; підготовки кваліфікованих кадрів для потреби розвитку внутрішнього туризму.

На виставках діти-представники з кожної адміністративно-територіальної одиниці області, беручи участь в різноманітних конкурсах, намагаються якнайкраще представити туристичні ресурси своєї малої Батьківщини. До програми виставки можуть входити конкурси-презентації туристичних об’єктів районів (міст) ; конкурси юних фотографів; конкурси авторських віртуальних екскурсійних маршрутів.

Головним все-таки вважається конкурси-презентації туристичних об’єктів районів (міст). Особливості його організації такі: кожній делегації школярів організатори повинні надавати виставковий павільйон, який вони оформлюють як презентацію свого району (міста). На стендах в павільйоні делегації представляють інформацію по найвизначніших туристсько-екскурсійних об’єктах своєї місцевості. Другим важливим обов’язковим інформаційним елементом змісту є туристична карта, наприклад, «Мій рідний край», якій відводиться центральне положення у виставковій експозиції. Туристична карта району є важливим продуктом творчості учнів та їхньої підготовки до конкурсу. Згідно загальноприйнятих правил складення документації до екскурсій, карта є суттєвим компонентом портфелю екскурсоводу. Тому туристична карта району є необхідною й при презентації туристських ресурсів району.

Наступними особливостями оформлення туристичної виставкової експозиції є:

1. Виставкова експозиція може бути оформленою у єдиній кольоровій гамі.

2. «Інтер’єр» виставкової експозиції не повинний бути «перевантажений» численними елементами виставкового обладнання – столами, стільцями, вітринами, стелажами тощо. Адже увага відвідувача павільйону може розсіятися.

3. Елементи виставкової експозиції повинні бути оригінальними, не повторювати зміст виставки попереднього року, подавати унікальну інформацію саме про адміністративний район (місто), від якого представлена делегація. Бажана робота екскурсоводів та їх керівників не лише під час оцінювання журі, а й протягом всього періоду роботи виставки.

Результативність участі у виставці суттєво залежить від уміння членів делегації – школярів та їхніх керівників – правильно формулювати текст захисту експозиції, побудови самого захисту, естетичності мовлення, одягу, дотримання часу, відведеного на захист, а також докладання максимально можливих зусиль для приваблення відвідувачів до свого павільйону (наприклад, роздати запрошення для відвідання павільйону) тощо. Усе це можливе за умовою якісної підготовки до виставки. Для організації ефективної роботи делегації району (міста) на виставці необхідно вірно розподілити функції, призначити відповідальних за окремі складові конкурсу, провести інструктажі. Зазвичай до роботи у виставковому павільйоні залучаються найбільш комунікабельні й відповідальні, активні, ініціативні, талановиті учні.

Вимоги до тематичного змісту туристичної карти:

1) Карта повинна містити зображення території адміністративного району області (міста обласного підпорядкування, адміністративного району міста), на якій відображені сусіди району, основні населені пункти (житлові масиви, вулиці для міст), головні водні об’єкти (гідрографічна мережа) у загальноприйнятій системі картографічного зображення (умовні позначення, кольорове зафарбування тощо).

2) У тематичному змісті карти обов’язково необхідно відобразити місцезнаходження всіх десяти видатних екскурсійно-туристичних об’єктів, на які учнями складалися паспорти-характеристики (із умовним зазначенням їхньої категорії – історичні пам’ятки, пам’ятка археології, скульптури, природи та ін.).

3) Додатково на карті в умовних знаках можуть бути відображені рекреаційні зони районів (міст), найвидатніші екскурсійні або туристичні маршрути, інші рекреаційні об’єкти та ресурси краю, в т. ч. меморіальні пам’ятки; пам’ятки церковної архітектури; інші цінні з історичної, архітектурної, промислової тощо точок зору об’єкти та явища.

4) Карта обов’язково повинна мати значення масштабу, але саме картографічне зображення території не повинна перевищувати за площею розмір листа формату А2.

4) Бажано, щоб картографічне зображення містило позарамкове оформлення, тобто, навколо карти були розміщені фотографічні зображення туристичних об’єктів, фрагменти та зразки народної творчості, пейзажні, ландшафтні зарисовки, символи району (геральдичні, історичні, етнографічні, особистісні, архітектурні, промислові тощо). Позарамкове оформлення може бути виконане у вигляді наклейок, аплікацій, малюнків, комп’ютерного дизайну, загальна площа якого може перевищувати зазначений розмір листа А2.

5) Туристична карта, яка буде представлятися делегацією району (міста) є одним з головних елементів змісту виставкового павільйону, займає в ньому центральне розташування.

Додаткове заохочення отримують ті делегації, які також представлять туристичну карту району також й у нетрадиційному виконанні, наприклад, як вишиванка, або аплікації зі тканини та інше.

Також в рамках проведення виставки організований додатковий конкурс авторських віртуальних екскурсійних маршрутів. Конкурс відеоекскурсій спрямований на заохочення талановитої молоді, обізнаної в сучасних технологіях відеознімання та комп’ютерної відеографіки. Конкурс сприяє розвитку творчого потенціалу молоді, її професійному становленню, розвиткові уваги та дбайливого ставлення до рідного краю тощо. Мета конкурсу – примноження культурних та моральних досягнень шкільної молоді Дніпропетровщини, створення відеотеки туристичних маршрутів рідного краю; вдосконалювання системи естетичного виховання школярів тощо.

Учасники конкурсу відеомаршрутів подають на оцінювання журі власні розроблені екскурсійні маршрути у вигляді відеоматеріалів – короткометражного фільму, відеокліпу, загальною тривалістю не більше 45 хвилин. Відеокліпом вважається короткометражний відеоряд з аніме, який супроводжується звуковою доріжкою, та містить в собі загальний сюжет або ідею, присвячену туристсько-екскурсійним ресурсам регіону.

Головна вимога – відеоматеріал повинний бути відзнятим особисто автором (авторським колективом) школярів, бути присвяченим туристсько-екскурсійним ресурсам рідного краю, не містити відеозапозичень з інших відеоматеріалів.

Журі може оцінювати у відеоекскурсіях наступні складові:

А) Зміст відеоекскурсії та робота автора (ів)  (відповідність змісту теми й цілі відеосюжету загальним вимогам до конкурсу; закадровий текст та його зміст; наявність вступних відеокадрів; оригінальність рішення відео; переконливість відеоекскурсії, відбиття в ній справжніх екскурсійно цінних об’єктів; відеоопис екскурсії повинний бути чіткий, зрозумілим, захоплюючим, підкреслювати унікальність маршруту; привабливість реклами екскурсійних об’єктів рідного краю; якість сценарію, ступінь розкриття теми; логічність й завершеність сюжетів; витриманість тривалості фільму – не більше 45 хвилин) ;

Б) Технічні характеристики відео зйомки (самостійність виконання відео сюжету операторська майстерність, культура зйомки; грамотність та естетичність монтажу; супровідні титри та їхня грамотність; музичний супровід та його відповідність тематиці показу). Змістовно повинна відбуватися у вигляді подорожі картою регіону, при цьому сама географічна карта також може бути присутня в окремих сюжетах відеофільму в якості ілюстрації до місцезнаходження тих чи інших об’єктів екскурсійної подорожі.

З метою популяризації дитячого туризму, активізації патріотично-виховної роботи зі школярами необхідно всім начальникам управлінь, завідуючим відділами освіти регіонів України активізувати роботу по пропаганді дитячого туризму, краєзнавства та екскурсій, потрібно приділяти належну увагу розробленню екскурсійно-туристичних маршрутів з історії, географії, геології, культури, архітектури, літератури, екології тощо з подальшим використанням їх у навчальному процесі [1, с. 44-48].

 

 

Систематизована і цілеспрямована діяльність підприємства сфери туризму, пов’язана із наданням туристичних послуг і туристичного продукту іноземним туристам на території своєї країни і наданням туристичних послуг туристичного продукту за кордоном, – це туризм:

а) в’їзний;

б) виїзний;

в) міжнародний;

г) внутрішній.

Правильна відповідь – в) міжнародний.

 

 

Отже, маркетингова комунікаційна діяльність, як і маркетингова та ринкова діяльність підприємства передбачає формування певної стратегії, яка стане у подальшому вектором, що спрямовуватиме відповідну діяльність у потрібному руслі.

Єдиного розуміння маркетингової комунікаційної стратегії не існує. Тому, засновуючись на тому, що маркетингова комунікаційна стратегія формується на підставі визначеної маркетингової стратегії підприємства, що нерозривно пов’язана з його загальними стратегіями, маємо право стверджувати: маркетингова комунікаційна стратегія – це напрям дій підприємства з забезпечення його інформаційної присутності на ринку та формування довготривалих партнерських відносин з іншими ринковими суб’єктами в процесі створення і розподілення певних цінностей.

Що стосується власне туристичних виставок регіонального рівня, то постає проблема в тому, що рекреаційний потенціал регіонального рівня, як правило, в Україні використовується не достатньо, а отже, повсякденні громадяни навіть часто й не підозрюють про рекреаційні скарби своєї власної батьківщини. Тому з метою популяризації дитячого туризму, активізації патріотично-виховної роботи зі школярами повинна стати активізація роботи по пропаганді дитячого туризму, краєзнавства та екскурсій, розроблення екскурсійно-туристичних маршрутів з історії, географії, геології, культури, архітектури, літератури, екології тощо з подальшим використанням їх у навчальному процесі.

Міжнародний туризм – це систематизована і цілеспрямована діяльність підприємства сфери туризму, пов’язана із наданням туристичних послуг і туристичного продукту іноземним туристам на території своєї країни і наданням туристичних послуг туристичного продукту за кордоном.

 

 

1. Афанасьєв О. Є., к. геогр. н., доц., Дніпропетровський національний університет. Опубліковано: Міжнародний вектор туризму: сьогодення, майбуття. Матеріали ІІІ Міжнар. наук. -прак. конф. – Луганськ: Знання, 2008. – Вип. 8. – С. 44-48.

2. Примак Т. О. Маркетингові комунікаційні стратегії: комплексний підхід до їх класифікації // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць – Спец. вип. Маркетинг: теорія і практика. – К. : КНЕУ, 2009. – 653, [3] с. ; C. 548-559.

3. Смит П., Бэрри К., Пулфорд А. Коммуникации стратегического маркетинга: учебн. пособие / Пер. с англ. под. Ред.. проф.. Л. Ф. Никулина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 213с.

4. Ткаченко Т. И. Стратегия маркетинговых коммуникаций предприятий санаторно-курортного бизнеса / Т. И. Ткаченко, В. И. Рачко // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. – 2009. -Т. 22 (61), № 2. – С. 345-352.

5. Nordspr. com. ua – сайт українсько-латвійського PR-агентства в Києві, яке надає повний спектр PR-послуг.