Маркетинговий аналіз компанії "Apple"

 

Рис. 6.1.1 Структура маркетингової товарної політики

 

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

•здійснити прорив на ринок,

•перемогти конкурентів,

•зберегти й розширити свій ринок,

•збільшити доходи й прибуток.

У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця.

Обслуговування – це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу. 

Елімінування – це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання – оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому.

Відсутність товарної політики веде до нестійкості структури асортименту із-за впливу випадкових або текучих факторів, втрати контролю над конкурентоспроможністю і комерційною ефективністю товарів. Поточні рішення, що приймаються керівником в таких випадках, базуються, виключно на інтуїції, а не на тверезому розрахунку, який враховує довгострокові інтереси.

Добре продумана товарна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але й служить для керівництва підприємства свого роду орієнтиром загальної направленості дій, що складе основу для прийняття оптимальних рішень. 

Товарна політика підприємства досить грамотно розроблена, але в умовах ринкової економіки вона вимагає постійного вдосконалення. В вдосконалення товарній політиці Apple на мій погляд, повинен входити ряд напрямків, робота в яких дозволить корпорації бути ще більш конкурентною на ринку, збільшити товарообіг, отже, збільшити прибуток. Це наступні напрямки:

1.Поліпшення якості виробленої продукції. Для цього необхідно:

1.анкетування серед споживачів для визначення їх переваг;

2.проведення тестування продукції із залученням технологів і менеджерів з продажів для більш точних результатів дослідження;

2.Розширення клієнтської бази даних:

1.здійснення пошуку нових покупців;

2.введення нових умов співпраці: відстрочення платежів, бонусні програми, знижки та багато іншого;

3.різні дії щодо стимулювання збуту (реклама і т. п.);

3.Удосконалення технічного виробництва товарів:

1.заміна обладнання, придбання нового;

2.поліпшення технічної бази ;

3.збільшення обсягу виробництва;

4.звільнення робочої сили для виконання іншої роботи;

4.Розглянути весь асортимент виробленої продукції і на основі анкетування прибрати товари, які не задовольняють потреби цільового споживача, і виводити на ринок нові види товарів, які користуватимуться більшим попитом;

5.Корпорації слід звернути увагу на формування ціни, тому що витратний метод застосовується досить рідко, він ніяк не пов'язаний з поточним попитом і не враховує споживчі властивості товару. В умовах ринкової економіки і великої кількості конкурентів, було б доцільно використовувати метод ціноутворення - встановлення ціни на основі 

поточних цін на аналогічні товари, що підвищило б рівень конкурентоспроможності товару, а в перспективі могло б збільшити обсяг продажів.

Вдосконалення товарної політики Apple включає комплекс здійснення певних заходів:

- алгоритм проектування логістичних рішень в збуті, який ґрунтується на досягненні компромісу між ефективністю виробництва та рівнем виконання замовлень і виявлення окремих цільових протиріч між бажанням оптимального задоволення потреб клієнтів і мінімізацією витрат;

- обґрунтування необхідності переходу корпорації із збутової орієнтації на маркетингову, тому що підприємства з маркетинговою орієнтацією є більш ефективними та надійними, а також швидше реагує на зміни кон'юнктури ринку;

- удосконалення планування збуту, в основі якого покладені не виробничі завдання, а портфель замовлень споживачів. При цьому саме планування здійснюється як ітеративний процес послідовного наближення бажаного результату з реальними можливостями корпорації;

- впорядкування структури управління корпорацією, здійснення заходів з метою стимулювання працівників та створення нових відділів по розробці та удосконаленню товарного асортименту.

Таким чином, впровадження запропонованих заходів дозволить:

- щн більше підвищити ступінь конкурентоздатності як окремого виду продукції, так і корпорації вцілому;

- проводити збір та обробку інформації про ринок, споживачів, конкурентів, та конкуруючу аналогічну продукцію;

- контролювати ситуацію на ринку;

- збільшити долю задоволення споживчого ринку на вироби .

 

 

Успішне завоювання ринку в умовах товарного насичення може бути забезпечене на основі інтеграції й одночасного використання пасивного й активного підходів до ціноутворення. При розробці і підготовці до виробництва нових або поліпшених виробів виробник, прогнозуючи верхню межу ціни, змушений орієнтуватися на ціну виробів-конкурентів і, виходячи з її можливого рівня, визначати максимально прийняту величину витрат на виробництво, тобто нижня межа ціни.

Таким чином, ціна на новий або удосконалений виріб повинна, з одного боку, сприяти постійному і стійкому попиту на нього, а з іншого боку – забезпечити не тільки просте відтворення, але й одержання прибутку. Отже, ціна повинна знаходитися в верхньому інтервалі і між верхньою і нижньою межами. Визначення верхньої і нижньої меж дозволяє установити "ціновий коридор" і дати прогнозну оцінку ступеня оволодіння ринком у залежності від установленої ціни