Механізм правового регулювання

Актуальність теми дослідження. Протягом тривалого часу проблема механізму правового регулювання продовжує представляти значний науковий інтерес завдяки своїй фундаментальності, а також у зв’язку із природним процесом накопичення нових знань, що спонукають дослідників до уточнення, а в низці випадків – і перегляду тих чи інших поглядів на це явище. 

Крім того, в юридичній літературі цілком слушно наголошується на тому, що зміни, які мали місце в різних сферах суспільних відносин, проголошення нашою державою курсу на євроінтеграцію, визнання державою людини вищою соціальною цінністю зумовили необхідність перегляду окремих підходів до розуміння механізму правового регулювання. Враховуючи це, слід зазначити, що існує нагальна потреба в подальшому комплексному вивченні механізму правового регулювання у загальній теорії права.

Осмислення сутності механізму правового регулювання тісно пов’язане з розумінням власне правового регулювання. Правове регулювання та механізм правового регулювання являються різнопорядковими явищами правової дійсності. Досліджуваний механізм є складовою частиною (компонентом) правового регулювання, що забезпечує його функціонування. Неврахування цієї умови призводить до ототожнення правового регулювання та його механізму. 

Під механізмом правового регулювання потрібно розуміти систему правових засобів, за допомогою яких забезпечується стабільність суспільних відносин шляхом найбільш оптимального поєднання індивідуальних, громадських та державних інтересів членів соціуму з метою створення умов для прогресивного розвитку кожної особистості. 

При цьому означений механізм характеризується низкою ознак. Особливу увагу потрібно акцентувати на забезпеченні системно-функціонального, взаємокорелятивного бачення правових засобів, зокрема норм права та її окремих різновидів, у процесі правового регулювання суспільних відносин.

Стан дослідження проблеми. Проблема визначення і систематизації поняття правового регулювання та його механізму знайшла відображення у багатьох дослідженнях. Загальні питання, які стосуються видів та ознак правового регулювання, його структури та стадій, досліджуються Є. В. Білозьоровим [3], М. В. Цвік [6], М. Й. Сидоренко [12], О. Ф. Скакун [14] та ін. Проблеми власне механізму правового регулювання висвітлені у працях Г. О. Дубова [5], М. С. Кельмана [7], В. Г. Красовської [9], Т. І. Тарахонич [15] та ін.

Мета роботи - дослідити і проаналізувати сучасні підходи до визначення механізму правового регулювання та його складових у юридичній системі суспільства.

Об’єкт дослідження – система правового регулювання суспільних відносин.

Предмет дослідження – механізм правового регулювання як основа засто-сування юридичної практики.

Методи дослідження. У процесі роботи було поєднано використання загальнонаукових та спеціально-наукових методів дослідження. Діалектичний метод дав змогу встановити особливості розвитку правового регулювання. Матеріалістичний метод допоміг визначити специфіку результативності механізму правового права та особливості його юридичного закріплення. Особливості предмету та об’єкту дослідження визначили необхідність застосування спеціально-наукових методів: історико-правового, системно-структурного, порівняльного, спеціально-юридичного, логічного та структурно-функціонального.