мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, за ростом середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний) ”.
Під час виконання самостійної роботи у протокольний зошит записують дані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком (таблиця 2) в графу «Школяр» заносять дані щодо росту, маси тіла та обводу грудної клітки, учня, який досліджується.
Таблиця 2
Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
Після цього використовуючи дані таблиці 3 «Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області», знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідний показник (ріст, маса тіла, обвід грудної клітки). Для кожної її характеристики фізичного розвитку визначають величину (середньоарифметичну зважену – М та середньоквадратичне відхилення – ) і заносять у таблицю (графа «Стандарт»).
Таблиця 3
Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області
Потім для кожного показника визначають різницю між фактичною і стандартною величинами. Так, наприклад, якщо ріст 10-річного хлопчика становить 129 см, а стандарт (М) – 134, 7 см різниця складає 129-134, 7= -5, 7 см. Одержану різницю ділять на (у нашому випадку вона дорівнює 4, 5 см) і отримують величину сигмального відхилення: -5, 7: 4, 5 = -1, 26 і зрештою, за даними величини і знаку сигмального відхилення обгрунтовують оцінку фізичного розвитку за окремим показником.
У нашому випадку фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього, тому що сигмальне відхилення складає -1, 26.
Згідно з приведеною схемою анализуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками.
Недоліком цього методу оцінки фізичного розвитку є те, що величини показників оцінюються окремо без урахування ступеня їх взаємозв'язку. Разом з тим кожному росту людини повинні відповідати певні величини маси тіла і обводу грудної клітки, тобто фізичний розвиток повинен буди гармонійним. Цей недолік усувається при використанні методу оцінки за шкалами регресії та комплексного методу.
Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
Використання методу оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії дозволяє подолати основний недолік методики сигмальних відхилень, а саме відокремлений характер оцінки кожної соматометричної ознаки. Оціночні таблиці у даному випадку ураховують кореляційну залежність між ростом, масою тіла та обводом грудної клітки і, отже, дозволяють дати більш грунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємопов’язаних ознак.
Перший етап проведення індивідуальної оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал регресії спрямований на пошук групи (розвиток середній, нижче середнього, вище середнього, низький, високий), до якої слід віднести ріст дитини. Далі знаходять показники маси тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичному ростові і порівнюють з ними фактичні показники ознак, які досліджуються. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають стандартне його значення та ділять на сигму регресії (R) для досліджуваної ознаки. Критерії оцінки аналогічні попереднім.
Проведене дослідження дозволяє віднести дитину до однієї з груп фізичного розвитку: нормальний фізичний розвиток – маса тіла у межах від М -1R до М + 2R; дефіцит маси тіла – маса тіла менш, ніж М -1R; надлишок маси тіла – маса тіла більш, ніж М +2R; низькій ріст – довжина тіла менш, ніж М – 2R.
Оцінка фізичного розвитку комплексним метод
Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє урахувати як особливості морфофункціонального стану організма, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному вікові.
Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кисті визначають біологічний вік дитини та порівнюють його з календарним. У залежності від значень отриманих показників він може відповідати календарному вікові, випереджувати або відставати від нього.
Наступний етап комплексного методу пов’язаний з оцінкою морфофункціонального стану організму із застосуванням шкал регресії та вікових стандартів розвитку функціональних показників.
Рівень фізичного розвитку оцінюють за:
- ростом, визначається за допомогою шкал регресії або у випадку їх відсутності за методом сигмальних відхилень. Як і в попередньому випадку існують 5 оцінок фізичного розвитку за ростом: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький. Середню зважену величину кожного показника фізичного розвитку знаходять у таблиці 4.
- гармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відрізняються від нормативних значень у межах від М -1R до +1R та функціональні показники характеризуються відхиленнями від М -1 і вище.
- дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають від М -1R до -2R або випереджають за рахунок жировідкладень від М +1R до +2R та функціональні показники знаходяться у межах від М -1 до -2;
- різко дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають від М -2R і нижче або випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень від М +2R і більше, функціональні показники характеризуються відхиленнями від М -2 і нижче.
Таблиця 4
Стандартизовані показники фізичного розвитку школярів
Коефіцієнт регресії (КR) показує, на скільки змінюється маса тіла (в кг) і обвід грудної клітки (в см)