Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
можна визначити із таких міркувань: для вільного виходу потоку із корпусу регулятора його вихідний переріз, який представляє собою бічну поверхню зрізаного конуса з твірного l (рис.4), повинен бути рівним поперечному перерізу підвідного патрубка.
Але визначити висоту зрізаного конуса за відомими радіусами патрубка . і мембрани неможливо. Тому замінимо зрізаний конус рівновеликим за об'ємом циліндром з висотою l радіусом основи . Тоді умова рівнопрохідності матиме вигляд:
(14)
Підставивши в (14) , одержимо .
Із рис.4 знаходимо, що висота установки верхнього фланця (висота зрізаного конуса ):
(15)
Після підстановки і одержимо .
Висота надмембранної камери hk повинна бути більшою і її приймають в межах .
Максимальний хід клапана:
(16)
Тарілчастий клапан 2 (рис.1) складається з двох сталевих дисків і двох гумових прокладок. Його маса:
,(17)
де і — відповідно товщина сталевих дисків і гумових прокладок, ;
- густина сталі, ;
- густина гуми, .
Діаметри дросельної і з'єднувальної трубок визначають час закриття регулятора. Максимальний час закриття регулятора буде тоді, коли клапан займає крайнє верхнє положення. У цьому випадку у надмембранну камеру потрібно подати об'єм води, який дорівнює об'ємам двох зрізаних конусів:
,(18)
де - ефективна площа мембрани згідно рівняння (10).
Час закриття регулятора можна визначити із умови відведення прямого гідравлічного удару у підвідному трубопроводі або із умови забезпечення заданих показників перехідного процесу в системі автоматичного регулювання рівня води в колодязі.
Відведення прямого гідравлічного удару буде тоді, коли час закриття регулятора:
,(19)
де - довжина підвідного трубопроводу, ;
- швидкість розповсюдження ударної хвилі.
Із умови аперіодичного перехідного процесу в системі регулювання час закриття регулятора приймають .
Середню витрату через дросельну трубку при закритті регулятора /сопло закрите/ можна прийняти:
(20)
Щоб забезпечити цю витрату, площа поперечного перерізу дросельної трубки:
,(21)
де — коефіцієнт витрати дросельної і з’єднувальної трубок за умови, що їх діаметри однакові, тобто .
Коефіцієнт витрати дросельної і з'єднувальної трубок:
,(22)
– коефіцієнт гідравлічного опору дроселя, який розглядаємо як сума коефіцієнтів раптових звуження і розширення трубки при відношенні діаметрів дроселя і трубки ;
– коефіцієнт гідравлічного опору при вході в трубку з підвідного патрубка;
— коефіцієнт гідравлічного опору при повороті трубки круглого перерізу на 90° ;
— коефіцієнт гідравлічного опору при вході трубки в надмембранну камеру.
У формулі (22) гідравлічні опори трубок і дроселя не враховані із-за їх малих величин.
Діаметр дросельної трубки . Якщо буде меньшим 8 мм, то в подальших розрахунках приймають = 8 мм.
Площа поперечного перерізу зливної трубки визначає швидкість відкриття регулятора. За час відкриття регулятора вода із надмембранної камери витікає через сопло у колодязь. Одночасно вода з дросельної трубки через зливну також буде витікати через сопло. Отже, для того щоб час відкриття регулятора приблизно дорівнював часу його закриття необхідно, щоб площа поперечного перерізу зливної трубки , або діаметр
(23)
Вихідний діаметр сопла приймають: .
1.3. Розрахунок розмірів поплавка
Розміри поплавка визначають із умови рівності сил, що діють на поплавок в закритому стані регулятора:
,(24)
де — виштовухувальна сила, що діє на занурений поплавок, ;
-сила гідростатичного тиску, що діє на заслінку зі сторони сопла, ;
— маса поплавка, .
Виштовхувальна сила:
,(25)
де — діаметр поплавка , ;
— занурення поплавка, зумовлене дією гідростатичної сили ;
— величина занурення, викликана вагою поплавка.
Величина визначає точність регулювання рівня води в колодязі і вона не повинна перевищувати , бо при збільшенні
втрачається підсилююча дія сопла - заслінки. Тому приймають .
У закритому стані регулятора:
(26)
Із рівняння /26/ знаходимо:
(27)
Висоту поплавка визначають із умови, щоби максимальне занурення не перевищувало половини висоти:
(28)
Для визначення складемо рівняння рівноваги сил, що діють на ненавантажений поплавок:
,(29)
де - густина матеріалу з якого виготовлено поплавок.
З рівняння (29) знаходимо:
(30)
Підставивши із (30) в рівняння (28), маємо
(31)
Матеріал поплавка вибирають із умови, щоб - .
Діаметр поплавкової камери приймають , а висоту - .
1.4. Рівняння динаміки системи автоматичного регулювання
Будь-яка система автоматичного регулювання повинна бути стійкою і забезпечувати необхідні показники якості роботи (статичну похибку, час регулювання і вид перехідного процесу). Визначити ці показники можна із рівняння, яким описується зміна рівня води у колодязі при зміні витрати, установки регулятора або дії іншого збурення. При цьому величина збурення не повинна викликати переміщення поплавка більше, ніж на . При більшому збуренні система буде нелінійною і показники якості визначають за допомогою нелінійних методів аналізу, зокрема, методом фазової площини. Тому будемо розглядати динаміку системи регулювання при малих відхиленнях від стану рівноваги.
Нехай до зміни рівня води в колодязі витрата води із колодязя була рівною витраті регулятора і рівні води у зволожувальному каналі і колодязі відповідно дорівнювали і .
За цих умов при збільшенні уставки регулятора на h в системі автоматичного регулювання виникне перехідний процес і рівень води в колодязі почне підвищуватись. Різниця
,(32)
де — миттєве значення рівня в колодязі, почне зменшуватись.
Зміна уставки (переміщення поплавкової камери) призведе до переміщення поплавка.
Якщо знехтувати масою поплавка і зміною занурення, яке залежить від сили тиску води на заслінку, то переміщення поплавка буде дорівнювати , бо заслінка закріплена на поплавку жорстко. Тому і її переміщення приймаємо рівним , тобто:
(33)
Зміна проміжку призведе до зміни перепаду тиску на соплі, що спричинить зміну об'єму води в надмембранній камері і відповідне переміщення клапана. Якщо знехтувати розтягненням мембрани, то рух клапана можна описати рівнянням
,(34)
де залежність площі поперечного перерізу зрізаного конуса від його висоти, ;
коефіцієнт витрати з'єднувальної і зливної трубок;
тиск в надмембранній камері, ;
— тиск на виході сопла., .
Рівняння (34) нелінійне. При малих значеннях і умові, що , де - величина проміжку при , його можна замінити лінійним рівнянням виду:
,(35
де - стала часу, яка визначає швидкість зміни об'єму води в надмембранній камері, ;
— коефіцієнт пропорційності між переміщеннями клапана і заслінки.
Визначити можна на підставі таких міркувань. Рішенням рівняння (35) при нульових початкових умовах (розглядається процес відхилення від стану рівноваги) є експонента:
(36)
Перехідний процес в елементах і в системах автоматичного регулювання вважають закінченим, якщо вихідна змінна, наприклад , досягає усталеного значення (0,95). Із рівняння (36) видно, що це буде тоді, коли складова , де - час перехідного процесу. Із цієї умови знаходимо, що .
Попередньо було прийнято, що час закриття регулятора . Прийнявши , одержимо .
Витрата регулятора . При малих переміщеннях можна вважати, що:
(37)
Підставивши в рівняння (35) , одержимо:
,(38)
де –коефіцієнт передачі регулятора.
,(39)
де - площа поперечного перерізу колодязя, .
При збільшенні уставки регулятора . Витрата на зволоження у загальному випадку при заданих параметрах колекторно-дренажної мережі залежить від напору на дренах, початкового рівня ґрунтових вод та інших чинників.
Оскільки перехідний процес в системі регулювання не перевищує , то можна вважати, що за цей час витрата суттєво не зміниться і можна рахувати її сталою і рівною .
За умов і рівняння (39) матиме вигляд:
(40)
Отже, перехідний процес в системі автоматичного регулювання (рис.5):
(41)
де - стала часу колодязя.
Рівнянню (42) відповідає характеристичне рівняння:
(42)
коренями якого будуть .
Система автоматичного регулювання буде стійкою, якщо корені і будуть від'ємними числами, або комплексно-спряженими з від'ємною дійсною частиною.
Так як , то система буде стійкою.
При або при корені рівняння будуть кратними і перехідний процес матиме монотонний вид.
Отже, для того щоб перехідний процес в системі автоматичного регулювання був монотонним необхідно і достатньо виконання умови .
За умови час монотонного перехідного процесу буде мінімальним, тобто швидкодія системи автоматичного регулювання буде максимальною.
Література:
1. Б.А. Баховец, Я.В. Ткачук. Основы автоматики и автоматизация производственных процессов в гидромелиорации. – Львов: «Вища школа», 1989.
2. Я.В.Бочкарев, Е.Е. Овчаров. Основы автоматики и автоматизация производственных процессов в гидромелиорации. – М.: «Колос», 1981.
3. П.И. Коваленко. Автоматизация мелиоративных систем. – М.: «Колос», 1983.
4. Б.О. Баховець. Розрахунки параметрів системи автоматичного регулювання рівня води. – Рівне.: УДАВГ, 1997.
Підписано до друку ____2009р.
Формат 60 80 1/16. Обсяг___ум.др.арк.
Замовлення: №___Тираж___прим.
Рівне, НУВГП, Соборна, 11