Методика дослідження кліщових бореліозів

Для попередження укусів кліщів використовуються як прямі (винищення паразитів у природі), так і непрямі (захисні) заходи. Ми чудово розуміємо, що носити спеціальні протикліщові костюми під час відпочинку наважиться не кожен, але для цих цілей цілком можна пристосувати і звичайний одяг. Якщо ви не хочете підхопити хворобу Лайма, то при виїзді в ліс або в село заправляйте сорочку в штани, а брюки – в чоботи або високі черевики. Крім того, дуже бажано носити сорочки з довгими рукавами і щільно підганяти манжети. Існують і менш радикальні способи захисту. Так, наприклад, можна окропити відкриті ділянки тіла різними відлякуючими репелентами (Діфтолар, ДЕТА) або просочити одяг спеціальними препаратами типу вітчизняного засобу «Пермет».

Якщо ж профілактика не допомогла, то відразу ж після укусу необхідно звернутися до лікаря. Пам'ятайте про те, що при відсутності лікування хвороба Лайма може зробити з вас інваліда, тому не варто розраховувати на удачу і тим більше на самолікування. Повірте, офіційна медицина може впоратися з хворобою Лайма набагато швидше й ефективніше, ніж ви самі [1, 2].

 

1. Абуладзе К. І., Демідов Н. В., Непоклонов А. А., і ін. //Паразитология і інвазивні хвороби сільськогосподарських тварин/ Під редакцією К. І. Абуладзе. – 3-е видавництво – М. ; Агропроміздат, 1990. – С. 366-379.

2. Ананьева Л. П. Иксодовые клещевые боррелиозы (Лаймская болезнь). Экология, клиническая картина и этиология // Терапевтический архив. – 2000. -№ 5. – С. 72-78.

3. Антонов В. С., Лобзин Ю. В., Усков А. Н. и др. Проблемы диагностики и лечения Лайм-боррелиоза // Сучасні інфекції. – 2000. – № 1. – С. 51-57.

4. Балашов Ю. С. Іксодові кліщі – паразити і переносники інфекцій. -СПб. ; Наука, 1998. -287с.

5. Євстаф’єв І. Л. Хвороба Лайма – епізоотологічний аспект // Інфекційні хвороби. – 2002. -№ 4-С. 73-76.

6. Кербабаєв Э. Б. Основи ветеринарної акарологии. Методи і засоби боротьби з клещами// Тр. Всеросійського ін-ту гельмінтології ім. К. І. Ськрябіна. -М., 1998. – Т. 34. -С. 176-187.

7. Лазарев В. Н. Кримська геморагічна лихоманка в Ростовській області; Автореферат. дис. докт. мед. наук. – М., 1973г.

8. Узаков У. Я. Іксодові кліщі Узбекистану. – Ташкент. ФАН, 1992. – С. 238-256.

9. Ковальов Н. Г., Тохов Ю. М. Особливості боротьби з клещем Hyalomma marginatum на території Ставропольського краю. // Проблеми сучасної паразитології: Матеріали Міжнародної конференції і III-го з'їзду суспільства, Паразитології, при РАН. – СПб., 2003. – Т. 1. – С. 203-205.

10. Лобзин Ю. В., Усков А. Н. Болезнь Лайма // Медицинская газета. -2000. -№ 33 – 34. – С. 12-13.

11. Справочник по инфекционным болезням /Под ред. проф. Лобзина Ю. В. и проф. Казанцева А. П. – СПб. ТИТ «Комета», Ростов – на -Дону  Изд-во «Феникс», 1997. – 736 с.

12. Синяк К. М., Гирін В. М. Епідеміологія з основами медичної паразитології. – Київ Здоровя, 2001.

13. Методические рекомендации по эпидемиологии, клинике, лабораторной диагностике, профилактике и лечению боррелиозов, которые переносятся иксодовыми клещами (болезнь Лайма). -МЗ Украины, 1998 г. – 25 с.

14. Оніщенко Г. Г., Федоров Ю. М., Жіліна Н. Я. і ін. Профілактика інфекційних хвороб. Організація і проведення заходів проти Кримської геморагічної лихоманки на території природних вогнищ Росії: Методичні рекомендації. – М., 2001.

15. Павловській Е. Н. Природна очаговость трансмісивних хвороб. – М. -Л, 1994.

16. Першоджерела збудників природно-осередкових хвороб. М. ; 1962. Під редакцією чл. -корресп. АМН СРСР проф. П. А. Петріщевой С. 196-263

17. Рахманова А. Р., Неверов В. А., Прігожіна В. К. Інфекционниє хвороби. Керівництво, – М., 2001

18. Тохов Ю. М. Іксодовиє кліщі на території Ставропольського краю і переносимі ними інфекції: Збірка статей фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби Ставропольського краю «Щорічний тиждень медицини Ставрополья». – Ставрополь, 2001. – С. 136-138.

19. Тохов Ю. М., Сисолятіна Г. В., Чумакова І. В., Попова Е. В. Особливості паразитарної системи кримської геморагічної лихоманки на території Ставропольського краю в эпидсезон 2000 р. // Журнал мікробіології, епідеміології і імунобіології. – № 6 (додаток). – М., 2001. – С. 98-99.

20. Тохов Ю. М. Іксодові кліщі Ставропольського краю (розповсюдження, особливості паразитизму, міри боротьби). Автореф. дисс. канд. биол. наук – Махачкала, 2004.

21. Черкаський Б. Л. Інфекційні і паразитарні хвороби людини. – М., 1994.

22. Ярової Л. В. В сб. Праці ІПВЭ АМН СРСР. -1965. -Т. VII.

 

Структура захворювань шкіри в собак і кішок (за даними лікарні ветеринарної медицини м. Рівне)

Захворювання шкіри Листопад-грудень 2008р 2009р 2010р Всього

Шкірні захворювання, обумовлені ектопаразитами

ДЕМОДЕКОЗ

собак 23 76 61 160

кішок - 2 1 3

ІНШІ АРАХНОЕНТОМОЗИ:

Триходектоз 2 10 16 28

Саркоптоз - - 1 1

Псороптоз - 2 - 2

Нотоедроз - - 2 2

Хейлетиельоз 1 - 1 2

ГРИБКОВІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ:

Дерматомікози 29 326 299 654

Трихофітія 14 82 42 138

Мікроспорія 7 16 31 54

Парша 3 - 1 4

Пітіроспороз* - - 15 15

УРАЖЕННЯ ШКІРИ НЕЗАРАЗНОЇ ЭТІОЛОГІЇ

91 422 335 848

у т. ч. алергічної природи 9 197 217 423

ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ:

Екзема - 85 130 215

Піодермії 2 66 59 67

Запалення зовнішнього слухового проходу 11 56 152 219

у т. ч. отодектоз 2 5 41 48

 

ВСЬОГО: 183 1143 1146 2472

 

*ураження шкіри дріжджовим грибком Malassezia.

 

 

Коростяний кліщ

 

 

Демодекоз

 

Енцефалітний кліщ