Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь. розслідування та облік нещасного випадку на виробництві. комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов’язки

Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства і свідків події або проводити їх опитування і повинні зустрітися з потерпілими або членами їх сімей, довіреними особами, розглянути та вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз’яснення потерпілим (сім’ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації згідно з вимогами чинного законодавства.

Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії із спеціального розслідування та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами цієї комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює у розмірах, передбачених нормами відшкодування на поточний розрахунок сум за дорученням.

Роботодавець у п’ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку або одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов’язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів, спрямованих на запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

Як було визначено вище для підвищення ефективності роботи комісій з розслідування необхідно суворо дотримуватися Положення про порядок розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Тим більше, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, та осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, тобто є роботодавцем, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які працюють на умовах трудового договору або контракту, проходять виробничу практику або залучаються до праці.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються нещасними випадками, що пов’язані з виробництвом та потребують складання акту за формою Н-1 (додаток 2), нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, в тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці здійснення професійної діяльності протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього розпорядку, або за дорученням роботодавця у неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
• приведення у належний порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;
• приїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою) ;
• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
• проведення певних дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничих завдань або прямих обов’язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або ряту-вання людей та майна підприємства, інших дій за наявності розпорядження роботодавця тощо) ;
• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
• перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього небезпечних або шкідливих виробничих чинників;
• прямування працівника до об’єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого іншого об’єкта за дорученням роботодавця;
• прямування до місця відрядження та у зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

За висновками роботи комісії з розслідування визначаються причини, пов’язані з виробництвом, та складається акт за формою Н-1 і у випадку зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде до висновку, що зникнення працівника пов’язане з імовірним нещасним випадком під час виконання трудових (посадових) обов’язків, акт спеціального розслідування з висновками означеного змісту видається сім’ї цього працівника або його довіреній особі для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим роботодавець зобов’язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок, пов’язаним з виробництвом і скласти акт за формою н-1.

Нещасні випадки, пов’язані з заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивством працівника під час виконання або у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків незалежно від порушення кримінальної