Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
11
Мова:
Українська
встановлена їх прогностична цінність за допомогою двох основних математичних підходів: послідовного статистичного аналізу та виявлення корелятивних зв'язків.
Інформативність (прогностичність) включає в себе два основних показника: надійність та валідність (Берштейн М.С., 1968; Гу-ревич К.М., 1970). Надійність потребує від критерію, щоб він був стабільним, стійким і суттєво не відхилявся від одного дослідження до другого. Валідність показує, чи дійсно досліджений показник вимірює явище, яке нас цікавить.
Інформативність психофізіологічних, клініко-фізіологічних методик встановлюється шляхом виявлення корелятивних зв'язків між ними та прямими показниками працездатності. Визначення надійності та валідності здійснюється шляхом вивчення великої кількості різних психофізіологічних констант (І.А. Сапов з співавт., 1972; B.C. Щеголєв, 1973). Встановлено, що для оцінки зміни ефективності праці моряків високою інформативністю володіють лише деякі показники функцій організму (латентний період складної сенсомоторної реакції з вибором, критична частота зливання світлових миготінь, витривалість до статичного зусилля, частота серцевих скорочень, пульсовий артеріальний тиск та індекс 2-хви-линного степ-тесту). Саме цей комплекс побічних показників працездатності показав в 80% обстежень високу ступінь кореляції з прямими її критеріями і був рекомендований для оцінки стану працездатності корабельних спеціалістів. Аналогічна робота в 1980-1985 pp. проведена автором підручника й визначені інформативні методики, крім описаних, для дослідження рівня працездатності керівників-операторів, а саме: оперативна пам'ять з дефіцитом часу, реакція на рухомий об'єкт, час прийняття рішення (різниця між складною та простою сенсомоторною реакцією) та 6-хвилинна методика кільця Ландольта з форсажем на 5 хвилині. Крім того, була підтверджена необхідність врахування суб'єктивного стану для оцінки працездатності керівників, а також встановлено інформативність оцінки суб'єктивного стану по методиці САН.
Для характеристики функціонального стану організму та працездатності спеціалістів в період виконання професійної діяльності велике значення мають не абсолютні показники методик, а зміни в порівнянні з фізіологічною нормою. Під фізіологічною нормою розуміється зона функціональних змін досліджуваних показників, в межах котрих зберігається оптимальна в даних конкретних умовах життєдіяльність людини й в заданих параметрах її працездатності (Загрядський В.П., 1967).
В психофізіології праці в якості психофізіологічних норм можливо використовувати доробочі (фонові) результати побічних та прямих показників працездатності.
Таким чином, для оцінки працездатності спеціалістів використовуються методики: інформативні (надійні та валідні), адекватні, короткочасні, з кількісними показниками й можливістю проведення в умовах професійної діяльності в комплексі відтворюючих основну функціональну систему, прямі та побічні показники працездатності в їх корелятивних взаємозв'язках та в порівнянні з доробочими (фоновими) показниками в динаміці з урахуванням суб'єктивного стану особистості, умов, характеру та особливостей праці.
Оцінка працездатності спеціалістів включає в себе оцінку суб'єктивного стану, оцінку розумової праці, оцінку фізичної працездатності, оцінку професійної працездатності, діагностику стомлення та перевтомлення та висновки про зміну працездатності.
Методики оцінки розумової працездатності
Розумова праця пов'язана з прийомом й переробкою інформації і переважно потребує напруження вищої нервової (психічної) діяльності (ВНД). Головними характеристиками ВНД при розумовій праці є психофізіологічні якості й психічні пізнавальні процеси. Психофізіологічними якостями вважаються властивості нервової системи й функціональні можливості аналізаторів. До професійно важливих психічних пізнавальних процесів розумової праці відносяться сприйняття, пам'ять, увага, мислення та емоції.
Таким чином, для оцінки розумової праці необхідно дослідити психічні пізнавальні процеси та психофізіологічні якості, а для оцінки всіх побічних показників - додатково ще й фізичну працездатність та суб'єктивний стан людини.
Для оцінки безпосередньої та довгочасної пам'яті використовуються такі методики: слухова та зорова пам'ять на числа, оперативна пам'ять, запам'ятовування елементів та характеристик професійної діяльності.
При дослідженні якостей уваги найшли застосування коректурна проба з кільцями Ландольта, коректурна проба Анфімова, переплутані лінії, відшукування чисел з переключенням, розташування чисел й шкали приладів.
Оцінка мислення проводиться за допомогою таких методик, як інформаційний пошук в умовах дефіциту часу, додавання й віднімання, додавання й віднімання з переключенням, множення, числові ряди Рождественської, кількісні відношення, встановлення закономірностей та ін.
Ми розглянемо лише ті методики, котрі частіше всього застосовуються в обстеженнях спеціалістів та мають високий ступінь кореляції з прямими показниками працездатності. Докладний зміст та засоби застосування методичних прийомів, а також організацію обстеження ми не проводимо, тому що вони описані у відповідних методичних керівництвах (Точилов К.С., 1970; Леонтьєв О.М., Гіпенрейтер Ю.Б., 1972; Загрядський В.П., Сулимо-Самуйлло З.К., 1976; Сапов І.А. з співавт. Корольчук М.С., 1991, 1993).
Процеси пам'яті займають важливе місце в психофізіологічній структурі діяльності спеціаліста. Для характеристики безпосередньої (короткочасної) й довгочасної (відстроченої) пам'яті застосовується методика В.Н. Смирнова (1966) в зоровому та слуховому варіанті. Продуктивність оперативної пам'яті визначається за методикою Т.Х. Джангарова в модифікації Ю.М. Боброва і B.C. Щоголєва (1973).
Якості уваги відповідальні за успішність професійної діяльності будь-якого спеціаліста. Застосування коректурної проби з кільцями Ландольта дозволяє характеризувати швидкість переробки інформації в зоровому аналізаторі (Генкін А.А., Медведєв В.І., Шек М.П., 1963), стійкість уваги та працездатність; за допомогою методик "Числові ряди", "Аналогії", "Додавання в умі" оцінюються особливості логічного (понятійного) мислення, здібність до аналогії, до обчислень як елементарних форм мислення.
Безпосередня (короткочасна) зорова пам'ять на числа
Методика призначена для дослідження й оцінки об'єму й успішності короткочасної зорової пам'яті на числа. За допомогою цієї методики можливо визначити також здібності утримання матеріалу в пам'яті (відстрочена пам'ять). Для дослідження об'єму безпосередньої пам'яті використовуються два варіанти таблиць розміром 600 х 400 см з 12 двозначними числами. Дослідження полягає в тому, що обстежуваним показують таблицю протягом ЗО сек. Вони повинні запам'ятати числа, а потім по команді (за 40-60 сек) записати їх. Таблицю показують 5 разів, кожен раз записані числа загортають (закривають). Загальний час обстеження - 6-7 хв. Середні показники та оцінки будуть дані на наступних сторінках.
Безпосередня (короткочасна) слухова пам'ять
Короткочасна слухова пам'ять характеризується об'ємом правильно відтворених чисел. Числа читаються голосно, чітко, не дуже швидко. По команді записуються числа, які запам'ятали в будь-якому порядку в рядах. Повторюємо пред'явлені числа на слух 5 разів, з одним і тим же порядком чисел. Кожен раз записане загортаємо (закриваємо).
Іноді замість чисел експериментатор зачитує 10-12 слів, які потім відтворюються обстежуваними протягом 1 хв (45-60 сек). Крім того, для спеціалістів замість слів зачитуються професійно важливі параметри. Наприклад, для вахтових керівників наводяться елементи корабельного навантаження: курс - 143°, швидкість -12 вузлів, пальне - 214 т, вода - 15 т, масло - 15, глибина - 49 м, вітер - 3 бали, повітря високого тиску - 78%, режим роботи головного двигуна - 50% і т.д. В цьому випадку об'єм безпосередньої пам'яті також оцінюється за кількістю правильно записаних елементів і після однократного слухання (в середньому при 10 параметрах вона має такі показники: 8,5 ± 1,5).
Оцінювати відстрочену (довгочасну) пам'ять можливо по результатам відтворення параметрів (чисел) через 40-60 хв після їх пред'явлення, які коливаються в межах 6 ± 1,1. Розраховується показник здатності людини зберігати одержану інформацію як відношення відстроченої пам'яті до об'єму короткочасної пам'яті, виражений в % (80 ± 10%). Відстрочена (довгочасна) пам'ять для спеціалістів професійно важлива, адже вона забезпечує запам'ятовування, тривале збереження та відтворення необхідної інформації. Звичайно зачитується 10 не пов'язаних за змістом слів до повного їх запам'ятовування. Наприклад: книга, сестра, вода, повітря, стіл, машина, цукор, дерево, молоко, ґудзик. Можливо зачитати й числа. Кількість повторів характеризує швидкість запам'ятовувань, кількість пред'явлених для запам'ятовування слів (чисел), поділених на кількість повторів - об'єм довгочасної пам'яті. Результати вважаються хорошими, якщо швидкість запам'ятовування 2/3 повтори, а об'єм довгочасної пам'яті - 5,0 ± 1,2.
Таблиці для дослідження зорової пам'яті
Варіант 1
4938711
56197467
37684592
Варіант 2
21438567
33961824
14577932
Варіанти чисел для дослідження слухової пам'яті
Варіант 183256137195398137639
Варіант 227645841893672164618
Оцінка зорової та слухової пам'яті
ОКЗП (ОКСП) - об'єм короткочасної зорової (слухової) пам'яті - це кількість правильно записаних чисел в першому пред'явленні.
а - кількість правильно відтворених чисел в усіх п'яти пред'явленнях.
в - кількість помилок (неправильно записаних чисел в усіх п'яти пред'явленнях).
КУ - коефіцієнт успішності запам'ятовування зорової (слухової) інформації.
Аналіз результатів слухової та зорової пам'яті проводиться шляхом порівняння записів обстежуваного з таблицею й визначається кількістю чисел, які він запам'ятав та відтворив. За нашими даними, показники зорової пам'яті у спеціалістів як правило вищі ніж слухової на 9-10%.
Таблиця оцінки слухової та зорової пам'яті
Слухова пам'ятьЗорова пам'ять
ОцінкаОКСПКУСПОКЗПКУЗП
Відмінно7 і більше0,8 і більше8,90,9 і більше
Добре6-50,79-0,657-60,89-0,75
Задовільно4-30,64-0,54-50,74-0,6
Незадовільно30,540,6
Примітка: орієнтовні дані представлені за матеріалами дослідження спеціалістів з числа рядового складу.
Оперативна пам'ять
Особливістю оперативної пам'яті є те, що вона характеризує запам'ятовування, відтворення за короткий час й своєчасне забування, а також переробку інформації, яка використовується для робочої діяльності.
Оперативну пам'ять досліджують шляхом пред'явлення 10 числових рядів, які складаються з 6 однозначних чисел.
Наприклад:
Числові ряди для тренуванняВаріант ІВаріант II
1. 4137851. 3174521. 347195
2. 8245732. 2548172. 281475
3. 2765743. 4193563. 536472
4. 1835474. 465381
5. 5367295. 643827
6. 6291786. 184365
Результат для перевірки7. 4718357. 729364
1. 5, 4, 10, 15, 138. 7293548. 381745
2. 10, 6, 9, 12, 109. 3654729. 475368
3. 9, 13, 11, 12, 910. 82639510. 583671
Завдання полягає в тому, що після проголошення одного цифрового ряду (9; 1; 5; 4; 8; 6) потрібно записати за 15 сек суми чисел першого з другим (10), другого з третім (6), третього з четвертим (9), четвертого з п'ятим (12), п'ятого з шостим (14). Після трьохразового тренування - перший раз без урахування часу, другий та третій -з урахуванням роботи за 15 сек. Відповідаємо на запитання й пе-ресвідчуваємося в тому, що всі зрозуміли хід виконання методики й приступаємо до роботи з одним із трьох варіантів. Оцінка результатів методики оперативної пам'яті проводиться за загальною кількістю складань (сум) виконаних у всіх 10 радах, за кількістю правильно записаних сум та відносною частотою помилок у відсотках (частка від ділення кількості помилок на загальну кількість складань).
Для керівників-операторів інформативною виявилась модифікація методики - оперативна пам'ять - 2, відмінність якої полягає в тому, що на виконання завдання дається 8 сек. Для рядового складу спеціалістів операторського профілю загальна кількість складань становить 43±2,8; кількість правильно виконаних дій - 40 ± 2,5; відносна кількість помилок при цьому коливається від 3,8% до 9,1±1,1%.
Для керівників-операторів результати оперативної пам'яті -2 (в дефіциті часу: 8 сек на виконання завдання) такі: продуктивність 40,4±0,85; кількість правильних сум - 35,6±0,6; якість -1,19±0,3%.