міжнародні порівняльні дослідження: Український досвід

Досить часто в науковій літературі та ЗМІ посилаються на Індекс глобалізації. Україна за результатами дослідження 2013 року, посідає 69 місце серед 207 країн [4]. Керівники проекту, що займаються розробкою даного індексу, визначають глобалізацію як «процес, який руйнує національні кордони, інтегрує національні економіки, культури, технології та управління» [5]. З цієї причини автори обрали три головні напрямки, за допомогою яких можливий, на їх думку, вимір глобалізаційних процесів – економічний, соціальний, політичний. Допоміжні ж показники, спрямовані, більшою мірою, на вимірювання економічних параметрів, що на наш погляд, відводить дослідників від головної, зазначеної ними ж особливості даного процесу – інтеграція культур, а відповідно і ґрунтовні зрушення в ціннісних орієнтаціях всього світу. Соціальний блок представлений трьома категоріями: особистісні контакти – цей показник призначений для охоплення прямої взаємодії серед людей, що живуть в різних країнах, власне, міжнародний телекомунікаційний трафік, трудові перекази отримані і відправлені (у відсотках до ВВП) ; інформаційні потоки – показник призначений для вимірювання потенційних ідей та образів, (число Інтернет користувачів, доля домашніх господарств, що мають телевізор та рівень продажу на території тієї чи іншої держави міжнародних газет (у відсотках до ВВП)) ; культурна близькість – цей показник автори вважають найбільш проблематичним до вимірювання. А. Дреєр – керівник проекту, від початку запропонував вимірювати цей показник за допомогою кількості включених англійських пісень до національних музичних рейтингів, чи кількості показаних на великих екранах країн «голлівудських» фільмів. З причини того, що більшість країн не може дати подібні данні, поки що показник культурної близькості вимірюється за допомогою імпортованих та експортованих книг (по відношенню до ВВП). Цікавим доповненням є сприйняття американськими дослідниками культурної глобалізації, яку вони називають «domination of U. S. cultural products» [6], та наголошуючи, що Сполучені Штати є законодавцем мод в глобальній соціально-культурної області. На підставі цього, ще одним показником виміру культурної близькості науковці вважають кількість ресторанів McDonald, що знаходяться в країні. «Для багатьох людей, глобальне поширення Макдональдс стало синонімом самої глобалізації» [6]. У тому ж дусі, використовується показник кількості Ikea в країні. Таким чином, за допомогою Індексу глобалізації, найважливіший для соціологів елемент всесвітньої інтеграції (культурний) вимірюється по відношенню до США. У цьому сенсі цікавим є саме факт того, що ті чи інші показники, які були розроблені певної країною з власних інтересів, сприймаються у якості універсальних і розглядаються експертами та навіть керівниками держав, як такі, що повною мірою відображають положення у їх власних країнах. Дуже рідко зустрічаються методики (прикладом є «Європейське соціальне дослідження»), які б були не «універсальними», а саме «універсально адаптованими» та намагались враховувати специфіку окремих суспільств.

Важливою особливістю багатьох сучасних досліджень соціальних процесів стає використання суб'єктивного підходу, зокрема показника задоволеності життям і щастя, які виступають детермінуючим фактором життєдіяльності як окремого індивіда, так і спільності в цілому. Одним з останніх наймасштабніших досліджень вважається «The happy planet index» – комбінований показник, що вимірює досягнення країн світу та окремих регіонів з точки зору їх здатності забезпечити своїх жителів щасливим життям [7]. Згідно дослідженню «The happy planet index 2012», що було проведено британським фондом New Economics Foundation у 161 країні світу, Україна посіла 100 місце. Даний показник враховується за допомогою таких індикаторів як: «тривалість життя, задоволеність життям громадянина й стан екології» [8]. Головною метою є вимірювання відносної ефективності використання економічних благ та природних ресурсів для забезпечення щасливого життя громадянам. Парадоксальним для дослідників є той факт, що економічне зростання не завжди підвищує рівень щастя. Більш того, на підставі даних Інституту Геллапа вчені довели, що зв'язок між грішми й щастям є, але існує і межа грошових коштів, які приносять щастя. Так, для американського суспільства такою цифрою є 75 тис. дол. на рік [9]. Також, за спостереженням вчених, з'ясувалося, що найбільш щасливі – люди середнього класу (середній щомісячний дохід 3 тис. дол.), які більше за інших задоволені своїм життям і частіше за інших відчувають позитивні емоції. Ми вважаємо, що подібне дослідження актуальне і для українського суспільства, де щастя має пряму залежність від добробуту й соціального статусу. Ймовірно, саме низький рівень життя населення відображається у результатах моніторингу «Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціологічного дослідження» 2005-2007-2009-2011» [10]. Українці є найменш задоволеними життям у порівнянні з громадянами інших європейських країн, протягом усіх 4-х хвиль дослідження (індекс життєвої задоволеності українці оцінюють від 4. 39 до 4. 82 балів), що свідчить про довготривалу та сталу незадоволеність життям значної кількості українських громадян [10, с. 76]. Звісно, важливо звернути увагу на дані цього ж моніторингу, згідно з якими Україна є найнещаснішою серед 32 країн Європи. [10, с 77].

Розуміючи реальний економічний, інтелектуальний, культурний та геополітичний потенціал українського суспільства, хотілося б навести деякі дані, що відображають позиції України в міждержавних порівняннях (див. Табл. 1).

 

Таблиця 1. – Позиції України у міждержавних порівняльних дослідженнях [2, 4, 8, 10]. 

 

Цілком очевидним є той факт, що українське суспільство, незважаючи на значні потенційні можливості, перебуває у стадії занепаду і стагнації. Соціально-економічні перспективи ж розвитку такого соціуму, тим більше з урахуванням «піднесення Півдня», зміни геополітичних центрів, на жаль, вельми прикрі. І міжнародні порівняльні дослідження тільки підтверджують це.

Висновки. Використання системи соціальних показників в управлінні суспільством, що трансформується, з метою визначення орієнтира розвитку, набуває все більшої значимості. Поряд із цим зростає проблема репрезентативності даних та відповідності методики дослідження. Саме тому, соціальні показники повинні зберігати свої головні характеристики, що відображають їх критерії якості: бути адаптованими до кожної окремої національної спільноти, тобто бути придатними для опису, виділення особливостей та відмінностей та бути порівняльними з іншими показниками. Також, на наш погляд, ефективна система соціальних показників повинна бути пристосована не тільки до структури людської діяльності і національним особливостям, а враховуючи важливість диференціації міжпоколінних та гендерних ціннісних орієнтацій, до гендерних та вікових характеристик. До того ж хотілося б підкреслити, що ми не стоїмо на позиції відмови від економічних показників, ми намагаємося доповнити вже усталену систему та встановити для соціальних показників окрему дослідницьку нішу. Враховуючи недостатню увагу до порівняльних міжнародних досліджень, що протягом декількох років надають змогу вимірювати певні параметри соціальної сфери українського соціуму, доречно до навчальних програм наших університетів було б ввести окремий курс з умовною назвою «Система соціальних показників у Європейському соціальному дослідженні» (ESS). Це було б конкретним кроком у відповідь на заклик Президента Міжнародної соціологічної Асоціації М. Буравого, щодо поширення ролі публічної соціології у сучасному суспільстві.

 

 

1. Казначеева И. А. Социальное прогнозирование в условиях трансформами Российского общества: комплексный социологический анализ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. dslib. net/soc-struktura/socialnoe-prognozirovanie-v-uslovijah-transformacii-rossijskogo-obwestva. html
2. Доклад о человеческом развитии 2013 Возвышение Юга: человеческий прогресс в многообразном мире [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //hdr. undp. org/en/media/HDR_2013_RU. pdf
3. Андрей Ревенко Украина в мировых координатах человеческого развития: топтание на месте [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //gazeta. zn. ua/macrolevel/ukraina-v-mirovyh-koordinatah-chelovecheskogo-razvitiya-toptanie-na-meste-_. html.
4. 2013 KOF Index of Globalization [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //globalization. kof. ethz. ch/media/filer_public/2013/03/25/rankings_2013. pdf
5. Учебно-методические материалы для преподавания курсов по применению количественного инструментария к решению социально-экономических задач Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. hse. ru/jesda/mathbase/databases/db_35
6. 2013 KOF Index of Globalization [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //globalization. kof. ethz. ch/media/filer_public/2013/03/25/method_2013. pdf
7. Всемирный индекс счастья – информация об исследовании [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //gtmarket. ru/ratings/happy-planet-index/info
8. The Happy Planet Index: 2012 Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. happyplanetindex. org/assets/happy-planet-index-report. pdf
9. Сколько денег нужно для счастья? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. jv. ru/news/item/id/17815
10. Головаха Є. І. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005-2007-2009-2011 / Євген Головаха, Андрій Горбачик. – К. : Інститут соціології НАН України, 2012. – 119 с.