Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжнародні відносини у Європі наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
62
Мова: 
Українська
Ціна: 
900 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Особливості розвитку міжнародних відносин у Європі наприкінці ХІХ століття 
1.1. Зовнішньо-політичні курси провідних європейських країн
1.2. Формування військово-політичних союзів, їх мета і завдання
1.3. Військові конфлікти в Європі та їх наслідки
2. Європа напередодні Першої Світової війни
2.1. Балканська проблема
2.2. Підготовка європейських країн до Першої світової війни
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Усвідомлення суті якісного стану Європейської і світової історії у ХХ столітті прийшло не віддразу. Перехідний характер епохи усвідомлювався по-різному політиками, економістами, філософами, діячами мистецтв та науки. Але багаточисленні книги та статті визначали нову епоху загальним поняттям – «імперіалізм». Першим, що вимагало пояснення, було питання: чому весь світ саме на межі ХІХ-ХХ століття був охоплений небаченою лихоманкою «імперіалізму».

Дійсно, колоніальні загарбання території, створення імперій, грабіжницька активність торговельних кампаній відомі були багато століть, але саме в останній чверті ХІХ століття розгорнулось жорстоке суперництво невеликої групи індустріальних капіталістичних держав за загарбання територій в Азії, Африці та на Тихому океані. Великобританія, Франція, об’єднані Німеччина та Італія, а також Росія, США, Японія, більш дрібніші держави – Бельгія, Голландія, Португалія, Іспанія – всі прийняли участь у вакханалії колоніальних загарбань і створенні колоніальних імперій.

Головним об’єктом колоніальної експансії у той час була Африка. Великі африканські країни стали англійськими колоніями: Нігерія, Кенія, Танганіка. У Південній Африці створена колонія Родезія. Англія окупувала Єгипет і Судан. Франція оволоділа Тунісом, Західною і частиною Центральної Африки, Мадагаскаром. Німеччині дістались землі так званої німецької Східної та Південно-Західної Африки, Того, Камерун. Італія захопила Лівію і частини Сомалі.

Крім колоній до сфери експансії капіталу, у політичну та економічну залежність потрапили формально незалежні держави в Азії, Африці і Латинській Америці.

По мірі розширенні колоніальних загарбань поширюються спроби пояснення мотивів експансії. 

Актуальність нашого дослідження полягає у тому, що слідкуючи за розвитком міжнародних відносин ХІХ – початку ХХ століття можна простежити можливий хід розвитку міжнародних відносин у другій половині ХХ століття. В кінці ХІХ - на початку ХХ століття до центру цивілізаційного розвитку на перший план вийшла проблема модернізації традиційних суспільств, почався процес підтягування відсталого світу до рівня розвитку західноєвропейських країн, які з того часу і на протязі ХХ століття стали першим ешелоном капіталізму. Посилення амбіцій даних країн вилилося у загострення міжнародних відносин.

Об’єктом роботи є особливості розвитку країн Європи в контексті міжнародних відносин в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Предметом роботи є міжнародні відносини кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Метою даної роботи є визначення особливостей розвитку та характер міжнародних відносин наприкінці ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Предмет, об’єкт та мета роботи зумовили постановку відповідних завдань: 

1. Визначити зовнішньо-політичні курси провідних європейських країн наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.

2. Охарактеризувати формування військово-політичних союзів.

3. Розглянути військові конфлікти в Європі та їх наслідки.

4. Дослідити, яким чином відбувалася підготовка Європейських країн до Першої Світової війни.

Хронологічні межі роботи визначаються періодом кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Історіографія. Серед праць, які стосуються політико-економічних умов досліджуваного періоду, слід відзначити роботи Борисова Ю.В. «Русско-французские отношения после Франкфуртского мира» [9], Кертмана Л.Е. «Борьба течений в английском рабочем и социалистическом движении в конце XIX – начале ХХ в.» [31] та Сороко-Цюпа О., Смірнова В., Посконіна В. «Мир в начале ХХ века» [58], основна увага в яких звернута на особливості і причини появи передумов початку Першої Світової війни, зроблено аналіз питомої ваги різних факторів: геополітичних, національних та економічних.

Серед робіт, присвячених розгортанню визвольної боротьби європейських народів у досліджуваному періоді необхідно згадати монографію Ованяна Г. «Подъем рабочего движения в Австрии в 1905-1906 гг.» [46], Писарєва Ю.А. «Освободительное движение югославянских народов Австро-Венгрии. 1905-1914 гг.»4 [51].

Праці Галкіна І.С. «Австро-Венгрия и Италия в 1870-1914 гг.» [16] та Єрусалимського А.С. «Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце ХIХ в.» [24] висвітлюють поступове наростання проблеми фашизму в окремих країнах Європи, і дають змогу оцінити масштаби цього явища не як суто локального, а сформованого у кількох вогнищах водночас.

Окремо слід згадати роботи, присвячені балканській проблемі, серед них найбільш змістовними є стаття  «Уроки балканської кризи або кілька тез для роздумів» Казки Б. [28] і праця Писарєва Ю.А. «Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны» [50].

Узагальнюючою працею, яка дає змогу оглянути досліджуваний період в цілому, є робота Постоловського Р.М. та інших «Світ на зламі епох: історія кін. 19 – сер. 20 ст.».

Більшість праць вітчизняних істориків, які стосуються міжнародних відносин ХІХ століття, з’явилися ще за радянських часів. Зокрема можна виділити роботи П.А.Іванова, В.Г.Сидорова, В,І.Антюхіної-Московченко, Н.А.Єрофєєва, С.А.Мішиної та інших. Крім того, даною проблемою займалися західні історики. Наприклад, Е.Джан, Ж.Клемашо, А.З.Манфред, А.Л.Мортон, Н.Дейвіс та інші.

Структура роботи передбачає вступ, два розділи основної частини, висновки, список використаних джерел і літературу.

 

Список використаних джерел: 
  1. Аварин В.Я. Борьба за Тихий океан. – М.: изд-во МГУ, 1976. – 284 с.
  2. Адамов Е.А. Испания и Португалия. – М.: Политиздат, 1975. – 384 с.
  3. Айзин Б.А. Революционные германские социал-демократы против империализма и войны. – М.: Мысль, 1974. – 381 с.
  4. Актуальные проблемы новейшей истории / Под ред. Г.Н.Севастьянова. – М.: Просвещение, 1991. – 238 с.
  5. Антюхина-Московченко В.И. История Франции 1870-1918 гг. – М.: Наука, 1963. – 314 с.
  6. Антюхина-Московченко В.И. Третья республика во Франции, 1870-1918. – М.: Мысль, 1986. – 488 с.
  7. Белкин И.Д. Гед и борьба за рабочую партию во Франции. – М.: Просвещение, 1972. – 120 с.
  8. Бехер И.Р. Прощание. – М.: Мысль, 1970. – 50 с.
  9. Борисов Ю.В. Русско-французские отношения после Франкфуртского мира (1871-1875 гг.) – М.: Наука, 1971. – 160 с.
  10. Всемирная история: [В 24-х т.] / А.Н.Бадак, И.Е.Войнич и др. – М.: Харвей, АСТ, Т.16. – 600 с.
  11. Всемирная история: Учебник для студентов вузов/Под ред. Г.Б.Поляна. – М.: Юнити, 2000. – 742 с.
  12. Всесвітня історія 20 ст. 1900-1945. Нариси з історії: Навч. посібник. – К.: Генеза, 1995. – 312 с.
  13. Всесвітня історія : Навч. посібник. – К.: Знання, 2001. – 359 с.
  14. Выдающиеся личности, изменившие мир. – М.: Слово, 1994. – 93 с.
  15. Галеви И. История Англии в эпоху империализма. – М.: Политиздат, 1973. – 486 с.
  16. Галкин И.С. Австро-Венгрия и Италия в 1870-1914 гг. – М.: Мисль, 1952. – 324 с.
  17. Германская история в новое и новейшее время: В 5-т. – Т.1. – М.: Просвещение, 1970. – 390 с.
  18. Гісем О., Мартинюк О. Країни східної Європи // Історія в школі – 2004. - № 2 – С. 37.
  19. Головачев Ф.Ф. Рабочее движение и социал-демократия Германии в годы первой мировой войны. – М.: Наука, 1980. – 154 с.
  20. Далин В.М. Стычки и кризис синдикализма в предвоенной Франции. – М.: Политиздат, 1972. – 124 с.
  21. Дейвіс Н. Європа: Історія. – К.: Основи, 2000. – 1464 с.
  22. Делези Ф. Демократия и финансовая олигархия во Франции. – М.: Изд-во гос. ун-та, 1972. – 200 с.
  23. Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии 1815-1917. – М.: Знание, 1959. – 386 с. 
  24. Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия германського империализма в конце ХIХ в. – М.: Наука, 1951. – 392 с. 
  25. Зевах А.Л. История Третьей республики 1870-1926. – М.: Наука, 1977. – 421 с.
  26. Исламов Т.М. Политическая борьба в Венгрии в начале ХХ века. – М.: Наука, 1959. – 197 с.
  27. Історія /Упор. С.В.Тимковець. – К.: Кобза, 2004. – 479 с. 
  28. Казка Б. Уроки балканської кризи або кілька тез для роздумів // Сучасність. – 1999, №7-8 – С.72-83.
  29. Канделоро Л. Профсоюзное движение в Италии: М.: Политиздат, 1973. – 210 с.
  30. Керженцев П. Ирландия в борьбе за независимость. – М.: изд-во МГУ, 1983. – 204 с. 
  31. Кертман Л.Е. Борьба течений в английском рабочем и социалистическом движении в конце XIX – начале ХХ в. – М.: Наука, 1972. – 224 с. 
  32. Кін дер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія: d + v – Atlas – К.: Знання, 2001. – 631 с. 
  33. Ключников Ю.В. и Сабанин А. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. М.: Наука, 1981. – 358 с.
  34. Козій Т., Пархоменко І. Геніальний тиран чи національний герой// Історія в школах України. – 2005. - №9. – С. 30-35
  35. Крип’якевич І. Всесвітня історія у 3-х кн.. – К.: Либідь, 1995. – кн. 3 – 420 с. 
  36. Кучинский Ю. Очерки истории германского империализма. – М.: Наука, 1976. – 251 с. 
  37. Майский И.М. Испания 1808-1917 . – М.: Просвещение, 1977. – 410 с. 
  38. Манфред А.З. Внешняя политика Франции 1871-1891 годов. – М.: Наука, 1958. – 882 с. 
  39. Международные отношения на Дальнем Востоке (1870-1949) – М.: Знание, 1956. – 654 с. 
  40. Милицина Т. Борьба течений в профессиональном движении во Франции. – М.: Политиздат, 1967. – 202 с. 
  41. Мішина Є.А. та ін. Всесвітня історія: Епоха становлення сучасної цивілізації (кін. 15 – поч. 20 ст.) – К.: Генеза, 1994 . – 349 с.
  42. Мортон А.Л. История Англии. – М.: - Политиздат, 1950. – 724 с. 
  43. Новая и новейшая история (1870-1986 гг.) /Р.В.Долгилевич. – М.: Высшая школа, 1988. – 558 с.
  44. Новая история: В 2-х ч. /Под ред. Н.Е.Овчаренко. – Ч.2. – М.: Просвещение, 1976. – 560 с. 
  45. Новая история: Второй период/ И.М.Кривогуз. – М.: Высшая школа, 1984. – 359 с. 
  46. Ованян Г. Подъем рабочего движения в Австрии в 1905-1906 гг. – М.: Просвещение, 1977. – 296 с.
  47. Овчаренко Н.Е. Август Бебель. – М.: Просвещение, 1973. – 146 с.
  48. Петрушев А. Аграрные отношения в Германии. – М.: Просвещение, 1975. – 218 с.
  49. Пивовар С. та ін. Всесвітня історія: новітній період 1900-1945. – К.: Академія, 1998. – 384 с. 
  50. Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны. – М.: Наука, 1985. – 285 с. 
  51. Писарев Ю.А. Освободительное движение югославянских народов Австро-Венгрии. 1905-1914 гг. – М.: Политиздат, 1972. – 149 с.
  52. Поповский В. Историко-политичесное и правовое значение Берлинского договора 1878 года для Македонии // Новая и новейшая история. – 1997. - №5. – С. 21.
  53. Постоловський Р.М. та ін. Світ на зламі епох: історія кін. 19 – сер. 20 ст. – Рівненський інститут слов’янознавства. – К.: Б.И., 2000. – 240 с.
  54. Пристер Е. Краткая история Австрии. – М.: Политиздат, 1952. – 286 с.
  55. Роступов И.И. Отечественная война 1812 г. – М.: Знание, 1987. – 62 с.
  56. Сборник документов по истории нового времени. – М.: Высшая школа, 1990. – 301 с.
  57. Середницька Г. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу в 30-ті р.р. ХІХ ст.// Історія в школі. – 2004. - №4. – с. 17.
  58. Сороко-Цюпа О., Смирнов В., Посконин В. Мир в начале ХХ века. – М.: Просвещение, 1992. – 96 с.
  59. Хвостов в.М. Франко-русский союз и его историческое значение. – М.: Политиздат, 1956. – 300 с.
  60. Шнеерсон А.И. Финансовый капитал во Франции. – М.: Политиздат, 1969. – 300 с.
11049
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.