Моделювання мультиагентних систем для управління логістичними процесамина підприємствах

 

MRP II = (MRP CRP)  (1)

ERP = (MRPII FRP) = ((MRP CRP)  FRP), (2)

 

де CRP- модуль планування виробничих потужностей на підприємстві;

FRP – модуль планування фінансових ресурсів на підприємстві

 

Рис. 1. Еволюція логістичних концепцій за видами ресурсів, управління якими здійснюється

 

Як показав проведений аналіз, концепція “Планування ресурсів підприємства, синхронізованого з вимогами споживачів” (CSRP) враховує вплив ринку споживачів, ігноруючи вплив ринку постачальників. Символьно зв’язок цієї концепції з вище розглянутими можна представити так:

 

CSRP = (ERP СRM), (3)

 

де CRМ – модуль управління відношеннями зі споживачами.

Остання з досліджених концепцій – “Розвинута або удосконалена система планування” (APS) – в повній мірі враховує вплив як постачальників, та і споживачів та може слугувати основою сучасних логістичних інформаційних систем, здатних сприяти забезпечення стійкості підприємств в ринковому середовищі. Зв'язок цієї концепції з вище розглянутими можна представити так:

 

APS = (CSRP SCM), (4)

 

де SCM – модуль управління ланцюгами постачань на підприємстві.

Разом з цим проведені дослідження показали, що нині діють реальні механізми втілення у конкретних програмних продуктах для трьох з вище перелічених концепцій: MRP II (інтегровані інформаційні системи управління підприємствами “Галактика”, “БОСС – Корпорация”, “ІТ -Предприятие” та ін.), ERP (BAAN, R/З, MIRACLE -V та ін.), а також CSRP (SyteLine). Механізми практичної реалізації концепцій APS на даний час активно досліджуються та формуються.

Другим напрямом дослідження в цьому розділі дисертації є аналіз сучасних підходів до створення інформаційних систем управління підприємствами з метою визначення, наскільки той чи інший підхід дозволяє побудувати інформаційну систему, здатну адекватно та своєчасно реагувати на зовнішні збурюючі впливи (ринкові фактори). Були розглянуті структурно-орієнтований, об'єктно-орієнтований та процесно-орієнтований підходи. Як виявилося, для перших двох підходів притаманні такі недоліки: а) відсутня можливість детального опису динамічних елементів системи, тобто процесів: б) не передбачені ефективні механізми реагування на збурюючі впливи на економічний об'єкт з боку середовища: в) відсутня можливість “навчання” системи для самоконфігурування чи адаптації до можливих змін без зовнішнього втручання. Процесно-орієнтованому підходу властиві останні два з перерахованих недоліків.

Отже, відсутність механізмів реалізації найбільш прийнятної на сьогодні логістичної концепції управління (APS) та неможливість реалізації з допомогою сучасних підходів до побудови інформаційних систем механізмів реагування на зовнішні збурюючі впливи в ринковому середовищі визначили проблематику дисертаційного дослідження.

Розділ 2 “Агентно-орієнтоване моделювання логістичних процесів на підприємствах” присвячений концептуальним положенням та інструментарію побудови сучасних логістичних інформаційних систем на підприємствах як сукупності партнерських програмних агентів.

Насамперед пропонується в якості механізму реалізації логістичної концепції управління APS, дослідженої в першому розділі дисертації, ідея композиційного моделювання логістики в інформаційних системах на підприємствах, суть якої зводиться до поєднання різноманітних інструментальних засобів (математичних методів і моделей, засобів інформаційних технологій тощо) при побудові інформаційної системи. В розвиток цього напрямку дослідження пропонується основну увагу зосоредити на одному із інструментальних засобів – програмних агентах. Задача дослідження можно сформулювати наступним чином: теоретично обґрунтувати можливість побудови та запропонувати методи і засоби практичної реалізації логістичної інформаційної системи управління підприємствами на основі програмних агентів.

Оскільки парадигма програмних агентів є новою і практично не дослідженою у вітчизняній спеціальній літературі, в дисертації аналізується суть поняття “програмні агенти”, розглядаються їх основні типи і властивості. При дослідженні мультиагентних систем основна увага приділяється таким поняттям, як: архітектура системи агентів, інфраструктура для систем агентів, онтології (тобто визначення основних понять, пов'язаних з програмними агентами та мультиагентними системами), мови зв'язку агентів, протоколи взаємодії агентів, а також елементи реалізації мультиагентних систем.

На основі теорії числення предикатів з використанням метамови опису предикатів Бекуса-Наура теоретично обґрунтовано можливість побудови логістичної інформаційної системи підприємства у вигляді мультиагентної системи, що складається з програмних агентів двох типів: функціональних та інформаційних (рис. 2).

 

Рис. 2. Мультиагетна система для управління інтегрованими логістичними ланцюгами на підприємствах

 

Для розгляду функцій та взаємодії агентів використовуються такі поняття, як види діяльності, дії, ресурси, стани та час. Опис станів пропонується розглядати за допомогою таких предикатів: 1) використання – use (s, a) ; 2) споживання – consume (s, a), 3) відпуск – release (s, a) ; 4) виробництво – produce (s, a). Ці предикати зв'язують стан s з ресурсом r, який вимагається діяльністю а. Станам присвоюється статус, що визначається наступними предикатами: 1) можливий – possible (s, a) ; 2) фіксований – committed (s, a) ; 3) дозволений – enabled (s, a) ; 4) завершений – completed (s, a).

Діяльність кожного агента складається з набору дій. Всі дії відбуваються в конкретних ситуаціях і початку ситуації присвоюється час за допомогою функції start (σ). Ситуації упорядковані в часі у відповідності з відношенням <. Для того, щоб представити те,