Моделювання та орієнтовані на знання засоби підтримки прийняття рішень в нафтогазовидобувному комплексі України

Економічний аналіз у нафтогазовій індустрії оцінює витрати з трансформації ресурсів, які технологічно можна вилучити та економічно вигідно видобувати (за певного рівня ціни) у доведені ресурси вуглеводнів, тобто відображає ціну за пошук, розробку та видобуток певної кількості оцінених ресурсів за поточною технологією та існуючим науковим рівнем розуміння. Головною кінцевою метою економічного аналізу геологічних ресурсів є краще розуміння економічної ситуації вищим менеджментом індустрії та урядом. Економічні моделі у розвідці нафти та газу застосовуються для визначення головних тенденцій, а не конкретних передбачень. Найважливішим висновком економічного аналізу є те, що з врахуванням тенденції зростання родовищ, щоб підтримувати видобуток в країнах з добре розвіданими надрами (зокрема Україна), необхідне значне вдосконалення промислових технологій та використання всіх можливих інновацій в т. ч. і у сфері інформаційних систем та інформаційних технологій. Досліджена залежність інтенсифікації видобутку нафти і газу від інформаційного забезпечення показує суттєве значення інформаційного моделювання в нафтогазовій галузі.

На організацію управління нафтогазовидобувною компанією значний вплив має: специфіка основних виробничих процесів; традиційна економічна специфіка нафтогазової галузі; перехід вітчизняного нафтогазового комплексу від централізованої економіки до конкурентного ринку; основні тенденції в сфері управління світової нафтогазової індустрії.

Можна виділити 3 рівні управління нафтогазовидобувною компанією: технологічний (оперативно-обліковий) ; тактичний (звітно-плановий) ; стратегічний. На тактичному та стратегічному рівнях керування можна отримати сьогодні найбільший ефект від впровадження інформаційних систем та технологій.

Досліджено та формалізовано наступні чинники в процесі економіко-математичного моделювання нафтогазової компанії як цілісної складної специфічної системи: значну інерційність об’єкту управління; багаторівневість структури управління; невпорядкованість системи керування нафтогазовою компанією; необхідність декомпозиції системи вздовж найбільш слабких ліній зв’язку “по вертикалі” і “по горизонталі” та побудова економіко-математичних моделей меншої розмірності для кожного виділеного елементу.

Економіко-математичне моделювання технологічного рівня нафтогазової компанії має сприяти управлінню функціонуванням основних технологічних об’єктів нафтогазовидобутку.

Економіко-математичне моделювання тактичного рівня управління нафтогазової компанії в якості критеріїв оптимальності передбачає максимізацію прибутку та мінімізацію інтегральних витрат; і може бути формалізоване у вигляді економіко-математичних моделей наступних взаємопов’язаних блоків: геолого-промислового, виробничого, транспортного та економічного.

Економіко-математичне моделювання стратегічного рівня нафтогазової компанії має відображати стратегічну мету розвитку компанії за певний проміжок часу, найчастіше це − максимум прибутку. Однак в умовах постійної зміни світової кон’юнктури найбільш стабільне положення у довгостроковій перспективі має та система, яка характеризується максимальною ефективністю (а не прибутковістю), яка залежить також і від випадкових факторів (постійні флуктуації цін на енергоносії є нормою сучасної світової економіки). При побудові економіко-математичних моделей стратегічного рівня планування нафтогазовидобувної компанії дослідники стикаються з труднощами, викликаними специфікою галузі, зокрема: запаси продукції для даного родовища завжди обмежені; собівартість видобутку 1 т умовного вуглеводневого палива з одного родовища значно зростає під час його життєвого циклу; важко визначити ступінь деталізації моделей.

Проблема забезпечення видобутку та зростаюче поновлення запасів вуглеводнів має вирішуватись нафтогазовою компанією шляхом відкриття нових родовищ, особливості яких значною мірою визначають специфіку планування, організації процесу та матеріально-технічної бази проведення робіт, визначення промислового значення розвіданих запасів та ін. До основних економічних показників ефективності робіт з освоєння виявлених запасів слід віднести розмір капітальних вкладень, експлуатаційні витрати, собівартість видобутку, прибуток, рентабельність, термін окупності тощо.

В процесах ППР нафтогазової компанії використовується досліджена система критеріїв і економічних показників для: обґрунтування економічної доцільності проведення робіт з пошуків та розвідки родовищ нафти та газу; встановлення вартісної оцінки видобувних запасів вуглеводнів; ранжування окремих перспективних ділянок на групи за економічними критеріями і черговістю їх освоєння; прогнозування цін на нафту і газ, враховуючи рівень прогнозних сукупних питомих витрат на підготовку та освоєння запасів та очікуваного прибутку. Наприклад, загальна формула для розрахунку ціни родовища (запасів) будується у такому вигляді:

 

де ЦРП – приведена у відповідність до часу оцінювання ціна родовища;

ПВ. Р – прибуток власника родовища (запасів покладу) ;

ПЗ – загальний прибуток від експлуатації родовища;

ПД – прибуток держави;

ПГРР – прибуток геологорозвідки (пошуково-розвідувальні роботи) ;

ПВ – прибуток видобувного підприємства;

t – поточний рік, починаючи від початку пошукових робіт;

Т – повний термін освоєння запасів родовищ (покладу), термін пошукових та розвідувальних робіт і видобутку;

tП – сукупний час пошуково-розвідувальних робіт;

Е – норматив дисконтування (приведення) у відповідність різночасових витрат і результатів до часу оцінювання вартості родовища.

Використання економіко-математичного моделювання в процесах ППР з боку інформаційної системи нафтогазовидобувної компанії стикається з соціологічними, політичними та іншими обмеженнями, які і має враховувати досвідчений керівник при прийнятті остаточного рішення.

 

В розділі 2: “Методологія побудови орієнтованих на знання засобів підтримки прийняття рішень як невід’ємної складової інформаційної системи нафтогазовидобувної компанії” вперше комплексно визначені принципи, характеристики, архітектура, специфічні галузеві проблеми та стратегія створення інформаційної системи української нафтогазової компанії; вперше досліджено комплексний вплив та розроблена системна методика інтернет-орієнтованої забезпечуючої технології ППР нафтогазової компанії; досліджена комплексна політика управління знаннями нафтогазової компанії, ключовим інструментом реалізації якої є орієнтовані на знання СППР; отримані науково-обгрунтовані висновки щодо конфігурації архітектури орієнтованої на знання інтелектуальної СППР нафтогазової компанії; дістали подальший