Моніторинг курівництва України

В статті поданий аналіз курівництва в племінних господарствах України. Визначено, що на початку 2018 року курей різного напряму продуктивності розводили в 14 племінних господарствах, але при цьому функціонувало лише два племінних заводи і 12 племінних птахоплемрепродукторів другого порядку. Наявне поголів’я птиці відносилося до порід бірківська барвиста та білий плімутрок, а також кросів Кобб -500, Росс -308, Ломанн, Ломан Браун -Лайт, Ломан ЛСЛ – Класік і Хай- Лайн W-36.

Ключові слова: птахівництво, кури, породи, кроси, продуктивність, селекція.

 

Вступ. Світовою спільнотою визнано, що Україна входить в число провідних країн-експортерів м’яса птиці, але при цьому проблематичним є те, що більша частина виробників яєць і м’яса від курей використовує імпортовану птицю.

Вітчизняне птахівництво, особливо курівництво, давно почало застосовувати кроси зарубіжного походження, які вважаються більш продуктивними, порівняно з вітчизняними породами. З урахування чого вже на початку третього тисячоліття серед наявного генофонду курей яєчного й м’ясного, а також комбінованого напрямів продуктивності в Україні було лише три породи: адлерська срібляста, полтавська глиняста і кучинська ювілейна. Решта курей відносилася до кросів [1, 4]. Доведено, що виробництво м’яса курей на промисловій основі повністю залежить від зарубіжного селекційного матеріалу, а виробництво яєць на 84% [5].

З урахуванням чого доречним вбачається моніторинг генофонду курей в суб’єктах племінної справи України та перспективи розвитку курей в Україні.

Мета досліджень – оцінити стан племінного курівництва України, включаючи фактичну продуктивність птиці. Аналіз стану галузі птахівництва в суб’єктах племінної справи України проводили за використання Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві за 2017 рік [2].

Результати досліджень. Встановлено, що в племінних господарствах кури представлені породами і кросами яєчного, м’ясного та комбінованого яєчно – м’ясного і м’ясо – яєчного напрямів продуктивності. Вони відносяться до порід бірківська барвиста та білий плімутрок, а також кросів Кобб -500, Росс -308, Ломанн, Ломан Браун -Лайт, Ломан ЛСЛ – Класік і Хай- Лайн W-36. У 2017 році до Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві не надійшло інформації про адлерську сріблясту породу курей, яку в попередні роки розводили в одному племінному птахорепродукторі Харківської області, а також полтавську глинясту породу, яку розводили теж в одному господарстві Полтавської області, що можна розцінювати як зникнення стад.

На початку 2018 року окремі породи і кроси були представлені лише одиничними стадами з мінімальною кількістю селекційних гнізд у лініях, в той час як інші мали розгалужену мережу племінних господарств та численне поголів’я птиці в них, але не мали можливості займатися селекцією. Серед 14 дієвих суб’єктів племінної справи по розведенню курей було лише два племінних заводів, які розводили курей порід бірківська барвиста і білий плімутрок та 12 племінних птахоплемрепродукторів другого порядку, в яких відсутні лінії та селекційні гнізда у них, тобто дана категорія господарств має лише батьківські стада або взагалі працює з гібридною птицею.

Бірківську барвисту породу курей яєчного напряму продуктивності розводять лише в одному племінному заводі Державної дослідної станції птахівництва НААН. Середнє поголів’я курей цієї породи станом на 01. 01. 2018 року налічувало 0, 7 тис. голів за середньої несучості однієї несучки в рік – 131 яйце. В стаді є селекційні гнізда в лініях, але їх не багато, що ускладнює селекцію з породою. Крім того немає племінних птахорепродукторів, які б підпорядковувалися даному племінному заводу та працювали за єдиною селекційною програмою. Дану породу не реалізують на племінні цілі ні у вигляді яєць, ні племінного молодняку.

Білий плімутрок на початку 2018 року розводили лише в одному племінному заводі Державної дослідної станції НААН в кількості 0, 7 тисяч голів за середньої несучості однієї несучки за рік 103 яйця. В умовах племінного заводу виділені окремі лінії та селекційні гнізда в них, тобто проводиться племінна робота по створенню нових ліній [3], але немає відповідної ієрархії, тобто підпорядкованих племінному заводу племінних птахорепродукторів, що ускладнює селекцію з породою.

Крос Росс-308 на початку 2018 року в Україні розводився в трьох племінних птахорепродукторах другого порядку загальною чисельність 316, 9 тисяч голів і характеризувався не високою середньою несучістю однієї несучки на рік -146 яєць. Безперечно, в цих суб’єктах племінної справи немає прабатьківських ліній та селекційних гнізд в лініях, а лише батьківські, щоправда теж без селекційних гнізд, що не заважає реалізації на племінні цілі яєць та добового молодняка в значних об’ємах, відповідно, 25116, 3 тис. штук яєць та 9042, 2 тис голів добового молодняка.

Кури кросу Кобб-500 розводили 6 племінних птахорепродукторів другого порядку Донецької, Запорізької, Київської, Харківської і Черкаської областей за загального поголів’я птиці -2458 тис. голів. Середня несучість однієї несучки в рік становить 228 яєць. Більшість племінних стад реалізують яйця на племінні цілі і лише одне племінне господарство реалізує племінний молодняк. При цьому в жодному із племінних стад немає селекційних гнізд.

Кури кросу Ломан на початку 2018 року в Україні розводили лише в умовах одного птахорепродуктора другого порядку в Полтавській області за загальної численності поголів’я птиці -87, 1 тисяч голів. Середня несучість однієї несучки в рік становить 267 яєць. 92% одержаних яєць реалізуються на племінні цілі. В племінному стаді немає селекційних гнізд, оскільки утримується лише фінальний гібрид птиці.

Кури кросу Ломанн Браун – Лайт станом на перше січня поточного року в Україні розводили лише в одному племінному птахорепродукторі другого порядку в Київській області. При загальному поголів’ї курей 89, 4 тисячі голів середня несучість однієї несучки в рік становила 238 яєць. За 2017 рік реалізовано 3321, 7 тисяч добового молодняка.

Крос Ломанн ЛСЛ – Класік розводять лише в одному племінному птахорепродукторі другого порядку в Київській області. При загальному поголів’ї курей 47, 2 тисячі голів середня несучість однієї несучки в рік становила 244 яєць. За рік господарство реалізувало 4308, 5 тисяч добового молодняка.

Кури кросу «Хай-Лайн» W-36 на початку 2018 року утримувалися лише в одному племінному птахорепродукторі другого порядку в Київській області, налічуючи 57, 7 тисяч голів із середньою несучістю однієї несучки в рік -242 яйця. Яйця реалізують як харчові, не залишаючи нічого для виведення молодняка та реалізації в інкубатори.

Таким чином, оцінка генофонду курей України дозволяє зробити висновок про те, що серед різноманітності курей яєчного напряму продуктивності найбільш численними та продуктивними є кроси «Ломанн», «Ломанн ЛСЛ -Класік» та «Хайл-Лайн» W36, в яких від однієї середньої несучки в рік одержано 242-267 яєць. Але діяльність племінних репродукторів по їх розведенню повністю залежить від імпорту птиці, скільки в стадах немає вихідних ліній та селекційних гнізд в них, а в Україні – племінних заводів і птахорепродукторів першого порядку, де б утримувалися прапрабатьківські та прабатьківські стада. Окремі племінні стада реалізують добовий молодняк фінальних гібридів, але більшість господарств реалізує лише харчові яйця.

До курей виключно м’ясного напряму продуктивності, які розводяться в племінних птахорепродукторах України, відносяться кроси «Кобб-500» і «Росс -308». Племінні стада реалізують на племінні цілі як яйця, так і добовий молодняк цих кросів, хоча самі працюють лише з зарубіжними компаніями і не мають прабатьківських стад.

 

 

1. Белов Л. М. Результаты исследований по выявлению родительских форм нового кросса яичных кур / Белов Л. М., Терешко Г. Т. // Научно-технический бюллетень УНИИП. -Харьков, 1981. – № 10. – С. 7-8
2. Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві. – 2017. – Т. 2/ База даних ІРГТ НААН України. http: //animalbreedingcenter. org. ua/derjplemreestr (дата звернення: 10. 02. 2018)
3. Катеринич О. О. Заводська лінія Г2 породи Плимутрок Білий – вітчизняний представник птиці з комбінованою продуктивністю /О. О. Катеринич, С. М. Панькова, С. В. Руда// Матеріали XIII міжнар. конф. «Птахівництво 2017» (19-21 вересня 2017 року, Трускавець). – 2017. – С. 61-66.
4. Подстрєшний О. П. Господарчо-корисні ознаки та генетична структура кросів яєчних курей / Подстрєшний О. П., Сахацький М. І., Паскевич Г. А //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. – Львів, 2000. – Т. 2. – Ч. 3. – С. 120-124.
5. Тваринництво України: стан, проблеми, шляхи розвитку (1991-2017-2030рр) /за ред. М. І. Бащенка. – К. : Аграрна наука, 2017- 160с.