Морфофункціональні зміни ендометрія у робітниць промислових підприємств при дисфункціональних маткових кровотечах

Виявлено зміни в кількісному відношенні субпопуляцій лімфоцитів в лімфоїдній тканині ендометрія при різних видах гіперпластичних процесів у жінок-трудівниць хімічного і машинобудівного підприємств, хворих на дисфункціональні маткові кровотечі.

Імуноморфологічне дослідження колагенів I, III, IV типів дозволило виявити посилення процесів склерозу строми і стінок судин ендометрія у робітниць промислових підприємств. Більш вираженими ці процеси були при атиповій і базальній гіперплазії ендометрія.

Дістали подальшого розвитку уявлення про морфогенез патологічних процесів в ендометрії робітниць промислових підприємств при дисфункціональних маткових кровотечах.

Практичне значення роботи. Отримані нами результати дозволяють: виділити клініко-морфологічно-імунологічні диференціально-діагностичні критерії різних видів гіперпластичних процесів у слизовій оболонці матки жінок, працюючих на промислових підприємствах, своєчасно виявити жінок-робітниць, схильних до дисфункціональних маткових кровотеч (ДМК) у зв’язку з постійним перебуванням в умовах несприятливих впливів промислових чинників; провести ранню морфологічну ідентифікацію розладів менструального циклу для своєчасної корекції ДМК; доповнити теоретичні аспекти екологічної морфології, яка вивчається в Сумській області; з’ясувати патогенез структурних змін, що відбуваються в ендометрії працюючих жінок, які перебувають в умовах впливу шкідливих чинників промислового виробництва; за допомогою морфологічних та імунологічних змін обгрунтувати необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів для попередження гінекологічної захворюваності серед жінок промислових підприємств; провести ефективне лікування хворих на ДМК з урахуванням ліквідації негативного впливу хімічних полютантів на організм жінки; привернути увагу відповідних служб охорони здоров’я на необхідність проведення скринінгового моніторингу за станом ендометрія у працюючих жінок на промислових підприємствах у віці після 30 років.

Розроблений метод морфологічного та імунологічного дослідження ендометрія у робітниць промислових підприємств при ДМК впроваджений у практику роботи Сумського та Полтавського патологоанатомічних бюро. Одержані результати досліджень використовуються в навчальному процесі при викладанні відповідних розділів патологічної анатомії на кафедрах Тернопільської медичної академії, Української стоматологічної академії, медичного факультету Сумського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Особистий внесок автора полягає у формуванні мети і завдань дослідження, заборі та вивченні матеріалу, скринінгового аналізу гістологічного матеріалу Сумського ОПАБ за 18 років. Автором самостійно проведені морфологічні дослідження ендометрія, статистична та математична обробка одержаних даних, проаналізована література з проблеми дослідження, вивчена екологічна ситуація на промислових підприємствах Сумської області та проведена інтерпретація отриманих результатів, визначені основні положення, які виносяться на захист і висновки дисертації, проведене оформлення роботи. Імуноморфологічні дослідження виконані автором на базі наукової лабораторії кафедри патологічної анатомії Харківського державного медичного університету під керівництвом професора Сорокіної І. В*.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідалися та обговорювалися на засіданнях обласного Сумського науково-медичного товариства патологоанатомів та акушерів-гінекологів (м. Суми, 1998-2001). Апробація основних матеріалів дисертації була проведена в доповідях та обговореннях на VI конгресі патологів України (Вінниця, 1998), на підсумкових наукових конференціях Сумського державного університету (1998-2000), на II з’їзді Міжнародної Асоціації патологоанатомів (Москва, 1999), на науково-практичній конференції, присвяченій 80 річному ювілею О. К. Хмельницького (Санкт-Петербург, 2000).

Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 5 статтях, розміщених у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

*Автор щиро вдячний співробітникам наукової лабораторії кафедри патологічної анатомії Харківського державного медичного університету (завідувач – А. Ф. Яковцова) за увагу до її досліджень, методичну та технічну допомогу.

Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг роботи складає 167 сторінок машинописного тексту, з них 19 таблиць, 56 рисунків, список використаної літератури поданий 190 джерелами вітчизняної та 59 зарубіжної літератури. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, загальної характеристики обстежених жінок та опису методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури.

 

Матеріал та методи дослідження. Популяційна частота та структура чинників ризику розвитку ДМК в екологічно несприятливому довкіллі півночі України (Сумщини) вивчені шляхом ретроспективного дослідження зскрібків ендометрія за 18 років (1980 – 1997). Об’єктом ретроспективного спостереження було 17647 біопсій ендометрія при маткових кровотечах.

Проспективним наглядом було охоплено 341 жінку з дисфункціональними матковими кровотечами (ДМК). Весь біопсійний матеріал був розподілений на дві групи, серед яких основну групу складали 320 жінок, працюючих на промислових підприємствах, а 21 жінка була у групі порівняння, місце їх роботи не було пов’язане з шкідливими виробничими чинниками. Це були педагоги, студентки, домогосподарки.

Матеріалом для дослідження використовувався ендометрій тіла матки після вишкрібання. Обстежувані жінки перебували в одній віковій групі (20-45 років).

Основна група була поділена на 2 підгрупи з урахуванням шкідливих чинників на виробництві: 120 працівниць хімічної та 200 – машинобудівної промисловості.

Для встановлення виразності патологічного процесу при передракових ураженнях ендометрія була використана класифікація Б. І. Желєзнова (1988) і алгоритм гістологічного дослідження гінекологічного матеріалу, розробленого О. К. Хмельницьким (1994). Гістологічне та гістохімічне дослідження проводилося за загальноприйнятими методиками (Г. А. Меркулов, 1969; Р. Ліллі, 1969; Мікроскопічна техніка, 1996). Мітотична активність обраховувалась з використанням оптико-візуальних засобів – окулярної лінійки та квадратно-сітчастої вставки, які були відкалібровані за допомогою об’єкт-мікромера з поділками 10 мкм для кожного застосованого об’єктива мікроскопа (Г. Г. Автанділов, 1990; П. Ревел, 1993) і цитоаналізатора «Інтеграл-2МТ» (Київ). Імуноморфологічне дослідження проводилося на парафінових зрізах товщиною 5 6 мкм, непрямим методом Кунса за методикою Вrosman. Імунні клітини диференціювали за допомогою моноклональних антитіл