Морфологічна характеристика органів імунної системи молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості

Предмет:

Медицина

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

35

Мова:

Українська

Оцінка:

та вміст гемоглобіну були нижчими у порівнянні з контролем (табл. 2). Щодо кількості лейкоцитів у порівнюваних групах тварин, то вони не виходили за межі фізіологічної норми для даного виду тварин. У лейкограмі крові спостерігали зменшення нейтрофільних гранулоцитів, переважно за рахунок сегментоядерних форм. Відносна кількість лімфоцитів збільшувалася у порівнянні з контролем, але враховуючи те, що кількість лейкоцитів у цих тварин була меншою, то й відповідно абсолютна кількість лімфоцитів зменшувалась. Суттєвіші зміни спостерігали серед вмісту Т- і В-лімфоцитів. Так відносна та абсолютна кількість Т лімфоцитів зменшувалась у крові дослідних тварин. Більш вираженою була різниця у кількості В-лімфоцитів (табл. 2). Між кількістю великих грануловмісних лімфоцитів у дослідних і контрольних тварин вірогідної різниці не спостерігали. У телят, вирощених на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, їх нараховували 6, 5±0, 6% по відношеню до всіх лімфоцитів або (0, 385±0, 032) х 109 клітин в 1л крові (контроль відповідно 7, 3±0, 4%; (0, 401±0, 023) х 109).

Таблиця 2

Показники крові молодняка великої рогатої худоби 6-7 (ІІ група) та 18-24 місячного віку (ІІІ група), M±m

Показники ІІ група ІІІ група

Дослід Контроль Дослід Контроль

Еритроцити, Т /л 4, 9 ± 0, 4* 6, 4 ± 0, 3 5, 2 ± 0, 6* 6, 9 ± 0, 3

ШОЕ, мм/год, 1, 17 ± 0, 16 1, 3 ± 0, 15 1, 23 ± 0, 18 1, 21 ± 0, 23

Гемоглобін, г/л 91, 8 ± 2, 2** 123, 3 ± 9, 1 95, 0 ± 9, 6** 128, 3 ± 2, 8

Лейкоцити, Г/л 7, 2 ± 0, 7* 10, 8 ± 1, 1 7, 9 ± 1, 8 9, 43 ± 0, 82

Паличкоядерні нейтрофільні гранулоцити, % 4, 66 ± 1, 9 6, 0 ± 0, 6 4, 23 ± 1, 03 4, 67 ± 1, 68

Сегментоядерні нейтрофільні гранулоцити, % 12, 17 ± 1, 6* 19, 3 ± 1, 2 13, 17 ± 2, 7* 23, 62 ± 4, 1

Еозинофільні гранулоцити, % 4, 3 ± 0, 5* 6, 3 ± 0, 9 6, 7 ± 3, 9 7, 3 ± 1, 6

Базофільні гранулоцити, % 0 0 0, 24±0, 18 0, 15±0, 31

Моноцити, % 4, 17 ± 2, 1 5, 3 ± 1, 3 3, 83 ± 1, 7 3, 7 ± 0, 8

Лімфоцити, % 74, 7 ± 2, 8* 63, 1 ± 2, 2 70, 83 ± 2, 18* 60, 56 ± 2, 5

Лімфоцити, Г/л 5, 93 ± 1, 7 6, 97 ± 0, 61 5, 53 ± 0, 7 5, 87 ± 0, 65

Т-лімфоцити, % 32, 83 ± 1, 73* 40, 6 ± 2, 4 38, 5 ± 2, 7* 47, 0 ± 2, 5

Т-лімфоцити, Г/л 1, 90 ± 0, 14** 2, 85 ± 0, 23 2, 13 ± 0, 25* 2, 78 ± 0, 11

В-лімфоцити, % 10, 6 ± 1, 4** 17, 0 ± 1, 2 16, 8 ± 1, 5 19, 0 ± 3, 2

В-лімфоцити, Г/л 0, 59 ± 0, 07*** 1, 18 ± 0, 02 0, 93 ± 0, 16 1, 11 ± 0, 07

* P<0, 05; ** P<0, 01; *** P<0, 001

У тварин III дослідної групи виникали певні відмінності морфологічного складу крові у порівнянні з тваринами аналогічного віку з екологічно чистих територій. Так, у дослідних тварин вірогідно меншою була кількість еритроцитів і гемоглобіну (табл. 2). Вірогідної різниці між показниками кількості лейкоцитів та ШОЕ не спостерігали. У лейкоформулі відмічали збільшення відносної кількості лімфоцитів, тоді як кількість нейтрофільних гранулоцитів зменшувалась, у порівнянні з контрольними тваринами. Крім цього у дослідних тварин виявляли помітне зниження чисельності Т-лімфоцитів. При порівнянні кількості В лімфоцитів у крові дослідних та контрольних груп суттєвих відмінностей не виявили.

Кількість великих грануловмісних лімфоцитів, із добре вираженою зернистістю цитоплазми та ексцентрично розміщеним бобоподібної форми ядром, становила 5, 9±0, 7% від усіх лімфоцитів або (0, 387±0, 017) х 109 клітин в 1л крові (Р<0, 01). У контрольної групи тварин ці показники були дещо вищими: 10, 4±0, 8% або в абсолютних показниках це (0, 610±0, 024) х 109 в 1л крові.

Морфологічні та морфометричні показники органів імунної системи

Тимус. Тимус при макроскопічному дослідженні у всіх вікових групах дослідних тварин був природної форми, блідо-рожевого кольору, м’якої консистенції, але дещо зменшеним. На розрізі архітектоніка органу виражена добре. Аналізуючи отримані дані макроскопічного дослідження тимуса, нами виявлено зменшення об’єму і маси органа в дослідних тварин усіх вікових груп. Порівняно з контрольними тваринами найбільша різниця спостерігалась у телят І дослідної групи (на 48, 9%), дещо менша у тварин ІІ групи (на 46, 8%) і найменша у молодняка ІІІ групи (на 20, 7%) (табл. 3).

Зменшення маси і об’єму тимуса тварин, що зазнавали тривалої дії іонізуючої радіації у своїх дослідженнях спостерігали Долинський А. С. з співавт., (1996).

При мікроскопічному дослідженні тимуса