Можливість підвищення молочної продуктивності у корів локальних порід

В статті висвітлені результати досліджень щодо впливу ряду чинників на молочну продуктивність корів білоголової української породи, яка відноситься до локальної породи молочного напряму продуктивності й утримується лише в одному племінному господарстві.Формування молочної продуктивності корів даної породи узгоджується з походженням тварин та порядковим номером лактації. Найвищим надоєм за 305 днів першої лактації характеризувалися корови ліній Марта 171 і Озона 417, відповідно 4483,1 та 4254,9 кг молока за варіації ознаки в розрізі ліній в межах 3976,4-4483,1кг. Встановлено, що надій корів заводського стада підвищується до 5-6 лактації,  даючи змогу збільшити тривалість господарьского використання більш високопродуктивних корів за збереження генетичної мінливості ознаки. На можливість підвищення надоїв корів методами селекції вказує коефіціент міливості надоїв корів усіх досліджуваних ліній, крім Жаргуна 157.Отже, підвищення молочної продуктивності корів української білоголової породи можна здійснювати методами внутрішньопородної селекції, зберігаючи генофонд цієї локальної вітчизняної популяції великої рогатої худоби

Ключові слова: молочна продуктивність, надій корів, лінії, лактація, тривалість використання.

 

Постановка проблеми. Виробництво продукції молочного скотарства на сучасному етапі розвитку галузі тваринництва в Україні та світі узгоджується із поголів’ям корів, їх здатністю продукувати певну кількість молока бажаної якості, вимогами переробної галузі та попитом споживачів. Саме такий підхід до галузі стимулює створення нових порід з бажаними ознаками продуктивності та витіснення з ринку застарілого, менш продуктивного матеріалу [4,5]. Але не дивлячись на породоутворюючий процес, інтенсивне використання   мають лише 1-2 породи (голштинська породи великої рогатої худоби, ландрас, йоркшир – свиней, арабська, чистокровна – коней тощо), решта рано чи пізно буде витіснена з ринку виробників продукції назавжди, або на її генетичному матеріалі будуть створені більш продуктивні популяції.

Галузь молочного скотарства в України не є виключенням, оскільки  виробники молока надають перевагу здебільшого трьом сучасним породам: українській чорно-рябій, українській червоно-рябій та українській червоній молочній за щорічного скорочення поголів’я місцевих чи менш продуктивних порід. Для збереження місцевих порід необхідні дві складові: дотації держави для компенсації збитковості утримання тварин, які не будуть конкурентоспроможними в ринкових відносинах, або розробка методів підвищення продуктивності до рівня, що забезпечить їх інтенсивне використання в галузі. Перший чинник проблематичний, тому необхідно розглянути можливість підвищення продуктивності тварин локальних порід за збереження генетичної мінливості популяції. 

У якості об’єкта досліджень вибрано білоголову українську породу великої рогатої худоби, яка була створена та використовувалася в переважній більшості в поліській кліматичній зоні, але з огляду на невисоку молочну продуктииність витісняється з ринку виробників молока [1]. Саме тому розробка методів селекції, які б забезпечили підвищення надоїв корів за чистопородного розведення є актуальною проблемою сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Загальновідомо, що продуктивність сільскогосподарських тварин зумовлена рядом фізіологічних процесів організму і є результатом взаємодії генів, які формують спадковість породи й забезпечують тваринам прояв тих чи інших ознак продуктивності .  

Молочна продуктивність корів, як і будь-яка інша, зумовлюється взаємодією «генотип-середовище» [6,12,8], в числі яких належність тварин до породи чи лінії, походження за батьком та матір’ю, умовна кровність за поліпшувальною породою, вік та сезон отелення, тривалість використання, годівля тварин, умови їх вирощування, технологія тощо [3,7,9,10,11].  

При розведенні місцевих порід сільськогосподарських тварин ряд чинників не узгоджуються між собою, а саме: необхідність збереження комплексу генів, характерних для даної популяції та бажання підвищувати продуктивність тварин до рівня, який забезпечує рентабельність виробленої від них продукції. Відмова від першої приведе до знищення генофонду породи та її цілісності з генетичної точки зору, хоча й спрятиме підвищенню рівня продуктивності тварин. Відмова від другої взагалі знищить породу як складову галузі. Саме тому необхідно знайти ті фактори, які б дали змогу зберегти генофонд популяції та підвищити рівень молочної продуктивності корів до стану рентабельності виробництва продукції від них.

Мета і завдання досліджень – аналіз молочної продуктивності корів української білоголової породи та розробка методів її підвищення за чистопородного розведення тварин. 

Матеріали та методи досліджень. Аналіз стану білоголової української породи зроблено за результатами обстеження племінного заводу ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області у 2015 році. Визначення молочної продуктивності корів у розрізі лактацій ( І – VІІ лактації) та ліній (Рєзвого 33, Жаргуна 157, Озона 417 і Марта 171) проведено за матеріалами електронної інформаційної бази даних  господарства. Надій корів ураховували за 305 днів лактації. Статистичне опрацювання матеріалів власних досліджень зроблено за використання програмного пакету «STATISTICA 6.0» на ПК.  

Результати досліджень. Встановлено, що виробництво молока від корів білоголової української породи в умовах ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області здійснюється за потоково-цехової технології та прив’язного утримання корів у цеху виробництва молока. Вік першого осіменіння телиць 18-19 місяців, вихід телят на 100 корів – 65-70%. Корови даної породи зараз – це тварини вираженого молочного типу, ніжної міцної конституції, з глибокими грудьми, прямою й широкою спиною, тонкими ногами, великим вим’ям з рівномірно розвиненими частками. У переважній більшості корови стада мають чорне забарвлення, білу голову з «окулярами» навколо очей, здебільшого білі черево й вим’я, а також нижні частини ніг і китицю хвоста. 

Оцінювання корів за молочною продуктивністю дало змогу виявити деякі особливості даної популяції, які можуть бути враховані при створенні консолідованої, конкурентоспроможної породи. Нашими дослідженнями встановлено, що