Микола Ватутін: слава та трагедія радянського генерала

Актуальність наукового дослідження. Друга світова війна, будучи найтрагічнішою подією ХХ століття, болісно вплинула як на долі окремих людей та їхніх родин, так і на майбутнє різних країн, змінивши устрій післявоєнного світу. Сучасна вітчизняна історіографія має вагомі напрацювання у дослідженні цієї теми, зокрема розроблені нові концептуальні підходи у вивченні маловідомих, а подекуди, зовсім нових проблем. Однак до сьогодні зберігаються складні, неоднозначні, подекуди дражливі питання, які викликають інтерес та дискусії серед істориків. Не втрачає свого значення і залучення до наукового обігу нових документів, їх систематизація і переосмислення. У цьому аспекті цікавою є постать Миколи Федоровича Ватутіна – типового представника радянського генералітету, який пройшов шлях від червоноармійця до командуючого фронтом. З його ім’ям пов’язують розвиток і зміцнення радянської армії, перемоги на фронтах німецько-радянської війни. Особливі дискусії викликають обставини поранення генерала Ватутіна у сутичці з бійцями УПА, що є важливим на основі залучення та критичного аналізу доступних різнорідних джерел. 

Метою роботи є дослідження на основі критичного опрацювання документальної бази та узагальнення існуючих історіографічних праць успішності радянського генерала Миколи Ватутіна та обставин його поранення та смерті. 

Для досягнення мети у роботі поставлено наступні завдання: 

• виявити та проаналізувати історіографічні доробки та джерельну базу проблеми;
• простежити і дати оцінку професійних здібностей генерала Миколи Ватутіна у контексті військових операцій періоду війни;
• на основі критичного аналізу праць радянських, російських та вітчизняних, вчених дослідити обставини загибелі генерала Ватутіна.

Об’єкт дослідження – генералітет Червоної армії у роки Другої світової війни.

Предмет дослідження – становлення професійності генерала Ватутіна та обставини його загибелі.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють Другої світової війни, хоча для з’ясування професійного формування генерала Миколи Ватутіна, ми розширювали нижню хронологічну межу.

Наукова новизна. На основі вивчення різних джерел та критичного опрацювання історіографічних праць, у роботі здійснена спроба проаналізувати професійне становлення Миколи Ватутіна як типового представника радянського генералітету. Окрема увага зосереджена на обставинах смерті генерала, що до сьогодні є темою гострих дискусій в наукових колах. 

Методологічну основу роботи склали принципи історизму, об’єктивності та неупередженості до трактування подій. У процесі дослідження були застосовані хронологічний та порівняльний методи аналізу. 

Історіографія проблеми дослідження. До проблеми формування генералітету Червоної армії та діяльності Миколи Ватутіна, як його яскравого представника, зверталися радянські, російські та українські дослідники. 

Одним з перших описав життєвий шлях Миколи Ватутіна радянський дослідник М. Брагін [4], тим самим давши початок дослідженню діяльності генерала. Праці сучасних російських вчених Ю. Рубцова [34; 35], В. Бешанова [2], Д. Мітюріна [28], В. Щукина [38], А. Гогуна [11] цікаві для нас тим, що написані на основі залучення джерел, що зберігаються у російських архівах. Автори показують динаміку розвитку радянського генералітету впродовж війни, дають характеристику окремим його представникам.

Основною історіографічної бази наукової роботи стали узагальнюючі праці, монографічні роботи та наукові статті сучасних українських вчених, які на основі залучення широкого кола документів торкаються спірних моментів досліджуваної проблеми. Цікавий фактологічний матеріал про події Другої світової війни війни, становище армії знаходимо у праці «Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття» [37], роботі О.Лисенка [22], де досліджуються складні дискусійні проблеми Другої світової війни 

При написанні роботи ми скористалися науковими доробками українських дослідників А. Жив’юка [13], Д. Вєдєнєєва [8; 9], С. Кульчицького [20] та інших. Для нас особливо цінними були думки українських вчених на обставини поранення та смерті генерала Миколи Ватутіна, введення до наукового обігу нових архівних джерел, які дозволяють по-новому подивитися на трагедію Миколи Ватутіна. Зокрема, у статті А. Жив’юка [13] на основі аналізу документів з архіву Служби безпеки України висвітлюються нові обставини поранення генерала та спростовуються раніше існуючі міфи та фальсифікації, пов’язані з названою проблемою.

При написанні роботи ми покористовувалися науковими статтями у фахових історичних журналах: «Архіви України» [27], «Военный исторический журнал» [15; 19], «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ» [13], «Новая и новейшая история» [28; 35], «Український історичний журнал» (УІЖ) [17; 22; 29]. Так, Ю. Рубцов аналізує діяльність радянського генералітету, зокрема, і Миколи Ватутіна [35]. С. Матющенко опублікувала матеріали, пов’язані із звільненням Києва та фотоматеріали пов’язані з діяльністю М. Ватутіна [27]. А. Кентій на основі аналізу архівних матеріалів прослідкував процес лікування генерала [29].

Джерельна база дослідження. Основними джерелами для написання наукової роботи стали збірки опублікованих архівних та інших документів і матеріалів, мемуарна література. Важливими з цієї групи джерел є «Літопис УПА: Нова серія» [23, 24, 25]. Ми використовували вміщені у цьому багатотомному виданні документи, пов’язані з діяльністю українських повстанців, що зберігалися в радянських та закордонних архівах. При написанні роботи широко використовувалися документи, присвячені становищу в армії, опубліковані директиви і накази Ставки Верховного Головнокомандування, протоколи допитів затриманих бійців УПА.

Важливі документи та коментарі вміщені у виданні «Реабілітовані історією. Рівненська область» [32].

Іншою групою джерельної бази стали мемуари. Власне бачення проблем воєнної тактики, стратегії, міжособистісні взаємини висвітлюють мемуари радянських генералів, зокрема О. Василевського [5], Г. Жукова [14], І. Конєва [16], К. Рокоссовського [33], а також спогади члена Військової ради Першого Українського фронту К. Крайнюкова [19]. Зрозуміло, що інформація, подана в мемуарах, суб’єктивно відображає реальну дійсність того часу, адже автори були безпосередніми учасниками подій, мали власні переконання, крім того, спогади були написані після війни, коли окремі деталі могли стертися з пам’яті, або під корегуватися новими обставинами радянської дійсності. З огляду на це, ми намагалися підтвердити чи спростувати інформацію, подану у мемуарах, порівнюючи її з іншими джерелами. 

Узагальнення, систематизація, критичний аналіз документальних матеріалів та доробків істориків дозволили по новому проаналізувати проблемні моменти, пов’язані з діяльністю та загибеллю радянського генерала М. Ватутіна. 

Таким чином, дослідження ролі та місця особистості генерала Миколи Ватутіна у роки Другої світової війни викликало зацікавлення у істориків. Разом з тим суперечливість фактологічних даних щодо окремих сторінок життя генерала Ватутіна роблять означену тему актуальною та цікавою для дослідження. З огляду на те, що поранення генерала відбулося на території нашої області, означена тема є важливою краєзнавчою сторінкою нашої історії.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, один з яких поділяється на параграфи, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.