Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
47
Мова:
Українська
тріщин шаруваті породи – доломіти, піщаники, вапняки, кристалічні сланці.
Водоносність тріщинуватих порід може бути різною в залежності від характеру тріщин, умов їхнього утворення і подальшого розвитку. Зустрічаються області, де численні тріщини в породах є найтоншими і тому не водоносними, а широкі водоносні тріщини розташовуються на великих відстанях одна від іншої. В областях сильних тектонічних рухів утворюється густа мережа дрібних водоносних тріщин.
Тріщині води, що пересуваються у великих тріщинах тектонічного утворення або в розмитих тріщинах осадочних порід, називаютбсяжильними водами. Це відносно вільні водотоки невеликої потужності, подібні за своїм характером водам, що течуть у лотках і трубах. По характеру залягання жильні і тріщині води можуть відноситися до ґрунтових вод або до міжпластових, напірних або не напірних.
Жильні ґрунтові води відрізняються різкими коливаннями рівня і температури навіть у тих випадках, коли вони залягають порівняно глибоко. Часто вони забруднені мікроорганізмами, зваженими мінеральними й органічними речовинами. Джерела
Джерелами називають природні виходи підземних вод на денну поверхню. Вони утворюються в результаті перетинання водоносного обрію поверхнею рельєфу. Розрізняють чотири типи джерел, що постачаються: верховодкою, ґрунтовими водами, міжпластовими водами, жильними і тріщинними водами.
Гідродинамічні процеси і явища
Фільтрація
Гідродинамічні процеси зв'язані з рухом води в ріках, морях, озерах, гірських породах і спорудах (у земляних і камененакидних греблях, дамбах, каналах). За своїм характером ці процеси поділяють на фільтраційні суффозійні, ерозійні, абразійні і селеві. Вони викликають цілий ряд негативних явищ, із якими доводиться мати справу. Види руху води виражені процесами фільтрації і міграції.
Ф і л ь т р а ц і я – це плин рідини у водопроникних породах, що відбувається під дією гідравлічних сил, або, іншими словами, діючого тиску.
М і г р а ц і я – це рух порової води під дією капілярних, адсорбційних і осмотичних процесів, процесів обумовлених різницею вологостей температур і електричних потенціалів у різних місцях породи. Міграцією називають рух води, заключеної в породі, зв'язаний з процесом її випару, а також рух води до центрів кристалізації льоду при промерзанні породи. Міграція порової води виникає як процес, рівнозначний різниці напорів на шляху руху води.
Суфозія
З явищами фільтрації і з фільтраційними деформаціями тісно зв'язані суфозійні явища. Процес механічної суфозії являє собою розпушення породи водою, що рухається в ній, і винос часток водяним потоком. Розпушення порід і винос часток може відбуватися і внаслідок хімічної суфозії. Якщо механічна суфозія зв'язана з гідродинамічним тиском, що діє на виході води на схилах при різкому зниженні поверхні водяного потоку (крута депресійна поверхня), то хімічна суфозія зв'язана, головним чином, із рухом води у водорозчинних породах. Хімічна суфозія – процес розчинення породи, що відбувається набагато активніше при великих швидкостях руху води.
Винос часток або солей із породи призводить до утворення в ній порожнеч або зон розпушення, чим більші швидкості потоку, тим більші великі частки можуть ним виноситься. Зі збільшенням швидкості потоку підвищується і швидкість суфозії. До суфозійних явищ відносять осілі поверхні, суфозійні блюдця, лійки і порожнечі.
ПОВЕНІ.
Під повінню розуміють затоплення суші водою в результаті розливу рік, озер або водоймищ вище звичайного обрію, що заподіює матеріальний збиток, наносить втрати здоров’ю населення або приводить до загибелі людей.
Затоплення – це процес заповнення поверхневими водами понижених ділянок річкової долини, заплави, дельти, берегової зони водоймища в результаті підвищення рівня води водотока, водоймища, що призводить до утворення вільної поверхні води на ділянці території.
Зона затоплення – це територія, яка тимчасово покрита водою, коли стік (витрата) річки перевищує пропускну здатність русла і вода виходить з берегів.
Затоплення ж водою місцевості, що не супроводжується великим збитком, є розлив ріки, озера або водоймища.
Ріки розливаються під час повені і паводків, тобто підйому рівня води навесні від танення снігу і восени внаслідок зливових дощів, від скупчення льоду (крижаних заторів, зажорів), при льодоходах, що зменшують площу перетину ріки, а також під час вітрів із моря (нагонні повені). Крім того, затоплення можуть виникати в результаті утворення завалів і перемичок на ріках під час землетрусів, гірських обвалів, селевих потоків.
Характеристика елементів ріки
Ріка з усіма її притоками називається річковою системою, а площа, що займається річковою системою – річковим басейном. Площі, що займаються басейнами рік, величезні. Найбільшим із них є басейн ріки Амазонки (біля 7 млн. км2). Басейн ріки Волги займає по своїх розмірах чотирнадцяте місце у світі (біля 1, 4 млн. км2).
Межень – тривалий стан найнижчого рівня води в ріці; ріка постачається ґрунтовим стоком і тече в межах русла.
Водопілля – фаза водного режиму річки в період весняного сніготанення, сильних атмосферних опадів та характеризується високою водністю.
Паводок – короткочасний (до 5 діб) підйом рівня води, можливо кілька разів на рік), в результаті випадання дощових опадів; танення снігу; ріка постачається поверхневим стоком, піднімається вище брівок берега і плин її займає частину заплави, не порушує побутовий устрій населення.
Повінь – тривалий підйом рівня води (до 30 діб) в ріці в результаті танення