Науковий вісник «Асканія-Нова»

 

Таблиця 1. Динаміка живої маси бичків в різні вікові періоди, кг

 

 

Показник Генотип

3/4 7/8 15/16 31/32

Жива маса, кг:

3 міс

6 міс

12 міс

18 міс

78,2±4,5

83.7±2,7*

73.8±2,9

75.8±3,9

122,6±6,1 130.6±6,1 117.5±6,6 122.5±7,3

224,4±12,8 220.6±10,5 216,0±9,2 224.4±10,5

345,8±16,3 360,0±18,1 367.9±19,5 368.6±20,5

*Р>0,95

 

 Починаючи з 12-місячного віку і до закінчення відгодівлі (17,5 місяців) перевагу за живою масою мали бички з генотипом 31/32. При знятті з відгодівлі вони переважали своїх ровесників з І групи – на 22,8 кг (6,2%), ІІ групи – на 8,6 кг (2,3%) і ІІІ групи – на 0,7 кг (0,2%).

Показниками, які дозволяють судити про якісні характеристики продуктивності тварин, є дослідження кількості та якості кінцевої продукції. 

Для вивчення м’ясних якостей у 17,5-місячному віці провели контрольний забій бичків (по 3 голови з кожної групи), результати якого наведені у таблиці 2.

 

Таблиця 2. Забійні показники піддослідних бичків

 

Показник Генотип тварин

3/4 7/8 15/16 31/32

Передзабійна жива маса 344,0±13,97 359,3±16,61 360,7±20,64 366,0±16,12

Маса парної туші 173,0±7,88 181,5±8,50 182,8±9,94 185,9±7,61

Маса жиру-серцю 4,67±0,29 4,83±0,23 4,83±0,29 4,87±0,23

Забійна маса 177,7±8,17 186,4±8,73 187,6±10,22 189,3±9,02

Забійний вихід 51,6 51,9 52,0 52,2

Вихід туші 50,3 50,5 50,7 50,8

 

Аналіз матеріалів свідчить, що за всіма забійними показниками перевагу мали бички IV групи. Найбільша середня передзабійна жива маса була у тварин даного генотипу, які переважали бичків I групи на 22,0 кг (6,0%),  II групи на 6,7 кг (1,8%) і бичків III групи на 5,3 кг (1,4%). Така ж закономірність спостерігалася при визначенні маси парних туш, забійної маси, а також забійного виходу. 

 М’ясна продуктивність характеризується крім кількісних також якісними показниками, до яких належить морфологічний склад туші, тобто співвідношення в ній мускулатури, жирової і кісткової тканин.

 При дослідженні морфологічного складу туш виявлені деякі відмінності  між групами піддослідних тварин (табл.3).

 

Таблиця 3.Морфологічний склад туш

 

Показник Генотип тварин

3/4 7/8 15/16 31/32

Маса охолодженої туші 170,0±7,895 177,9±8,295 179,1±9,739 182,2±7,466

Маса м’якоті 122,8±5,510 128,9±5,992 129,8±7,062 132,1±5,456

Маса кісток 47,2±2,388 49,0±2,303 49,3±2,677 50,1±2,01

Вихід м’якоті 72,24 72,46 72,49 72,5

Вихід кісток 27,76 27,54 27,51 27,5

Відношення м’якоті до кісток 2,61 2,63 2,64 2,64

 

Аналіз результатів обвалки показує, що за показниками маси охолодженої туші, маси м’якоті, маси кісток бички ІV дослідної групи мали незначну перевагу над ровесниками інших груп. Так, за показником маси охолодженої туші вони переважали бичків I групи на 12,2 кг (6,7%), II групи – на 4,3 кг (2,4%), III групи – на 3,1 кг (1,7%).За показником маси м’якоті бичків I групи – на 9,3 кг (7,0%), бичків II групи – на 3,2 кг (2,4%), бичків III групи – на 2,3 кг (1,7%) відповідно. За показниками виходу м’якоті і кісток та відношенням м’якоті до кісток бички  II, III, IV групи мали майже однакові результати.

Коефіцієнт м’ясності туші відображає співвідношення м’яса та кісток. Він був в тушах бугайців I, II, III та IV груп майже однаковим  (відповідно 2,61; 2,63; 2,64 та 2,64). 

Оскільки завданням нашої роботи було вивчення м’ясної продуктивності бичків різних генотипів, то визначення якості м’яса, як кінцевого продукту, було одним з основних чинників, які характеризують ефективність проведених досліджень.

Аналіз хімічного складу середньої проби м’яса туш (табл.4) не виявив статистично вірогідних відмінностей між дослідними групами бичків і свідчить про задовільну якість яловичини та її калорійність. 

 

Таблиця 4. Хімічний склад середньої проби м’яса, %

Показник Група

І дослідна ІІ дослідна ІІІ дослідна IV дослідна

Вода 77,13 ± 0,5 77,68 ± 0,16 77,38 ± 0,39 77,61 ± 0,18

Білок 17,05 ± 0,28 16,7 ± 0,12 16,85 ± 0,25 16,66 ± 0,11

Жир 1,44 ± 0,13 1,33 ± 0,05 1,43 ± 0,07 1,44 ± 0,09

Зола 4,38 ± 0,09 4,29 ± 0,01 4,34 ± 0,07 4,29 ± 0,01

Калорійність, кДж 8328,3±232,0 8082,9±83,3 8238,4±169,2 8166,7±109,6

 

Вміст білку в м’ясі піддослідних тварин всіх груп був практично однаковим і складав 16,66-17,05%. Калорійність середньої проби м’яса бичків першої групи була найбільшою і становила 8329,7 кДж.

Висновки.   Встановлено,  що із збільшенням частки крові за голштинською породою у помісних бугайців відмічається підвищення відгодівельних та забійних показників. М’ясо – яло-вичина, отримана від дослідних тварин, відповідає стандарту на цю продукцію.

Отже, проведені дослідження свідчать про те,