Недержавне соціальне страхування

Більшість видів соціального забезпечення реалізуються саме через соціальне страхування. Соціальне страхування є джерелом матеріального забезпечення громадян у старості, у разі захворювання, безробіття, нещасного випадку. Зміст загальнообов’язкового державного соціального страхування полягає у розподіленні соціального ризику між роботодавцями, найманими працівниками та іншими особами, які підлягають обов’язковому страхуванню і державою. Особа, завчасно передбачаючи невідворотне настання певного соціального ризику, повинна «заробити» право на отримання певного матеріального блага. Таким чином, соціальне страхування охоплює насамперед ті соціальні ризики, які наперед відомі, передбачувані і неодмінно трапляються у людей у певний час чи за певних обставин: старість, захворювання, безробіття, нещасний випадок.

Добровільне або недержавне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі угоди між страховиком і страхувальником. Загальні умови та порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, які розробляються страховиком самостійно і підлягають обов'язковій реєстрації. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Ним, як правило, охоплюються ті юридичні та фізичні особи, котрі не підпадають під обов'язкове страхування і бажають застрахуватись. Загальні умови та порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно.

Правила страхування визначають лише загальні умови страхування: перелік об’єктів страхування, страхові ризики, винятки із страхових випадків і обмеження страхування, строк та місце дії договору страхування, порядок укладення договору страхування та інші умови, передбачені ст. 17 Закону України “Про страхування”.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються правилами (умовами) страхування, прийнятими страховиком і зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути:

страхування життя;

страхування від нещасних випадків;

медичне страхування (безперервне страхування здоров'я) ;

страхування здоров'я на випадок хвороби;

страхування залізничного транспорту;

страхування наземного транспорту (крім залізничного) ;

страхування повітряного транспорту;

страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) ;

страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) ;

страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9) ;

страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) ;

страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) ;

страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) ;

страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачено пунктами 12-14) ;

страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) ;

страхування інвестицій;

страхування фінансових ризиків;

страхування судових витрат;

страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

страхування медичних витрат;

інші види добровільного страхування.

Страховики мають право займатись тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.