ПЛАН
- Особливості поширення неорелігійних течій в Україні
- Характеристика класифікаційних групи неорелігій в Україні
За останні роки в Україні, крім традиційних (православ'я, греко-католицизм, католицизм, протестантизм, іудаїзм, іслам) релігій, поширюються нові релігійні течії. Серед них є такі, що історично не успадковані нашим народом від попередніх епох, не притаманні його релігійній духовності, культурно, побутово, ментально не укорінені, але набувають популярності внаслідок місіонерства проповідників з їхньої історичної батьківщини. Нетрадиційними для України вважаються релігії переважно східного (індуїстського, буддійського та ін.) напряму.
До нових релігійних рухів належать і так звані неорелігії, які оформилися порівняно недавно - в другій половині XX ст. Поява їх зумовлена змінами світог-лядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів. Разом з цим неорелігії виступають результатом релігійної ініціативи окремих осіб, котрі, базуючись на певній віросповідній традиції або синкретизмі кількох, творять нове віровчення, культ, організацію. Організація вважається самодостат-ньою й незалежною від будь-якого релігійного центру, а її засновник і керівник - обраним Богом. Серед численних неорелігії, які, як правило, є частиною молодіж-них рухів, що виникають у середовищі інтелектуалізованих верств населення, виділяють неохристиянські, неоорієнталіські, неоязичницькі та інші утворення. Сьогодні в Україні представлено майже всі відомі у світі напрями неорелігій.
Крім нетрадиційних та неорелігійних течій, Україна знайомиться з релігійними рухами «нью ейдж» («нового віку»), що виникли у 80-х роках нашого століття. В основі цих рухів лежить ідея нового віку - якісно іншого періоду в розвитку людства, на відміну від попереднього, - невдалого, «пропащого» в багатьох розуміннях. Як певне ідейне поєднання традицій Сходу й Заходу течії «нью ейджа» пропонують людству цілісні перспективи його буття в єдності тілесного, духовного і ментального начал. Ці начала оформляються в певні концепції, теорії про сутність людського існування, яка вбачається в пробудженні в людині вищого Я. Для реалізації цієї мети використовуються нетрадиційні способи і методи трансформації людської свідомості, поліпшення стану здоров'я як фізичного, так і психічного, освоюються різні практики езотеричних або духовних традицій тощо.
- Васютинський В.О., Ліщинська О.А. Ставлення громадян до релігії та до поширення «нетрадиційних релігій»: результати вивчення громадської думки населення України: Зб. наук. пр. / АПН України. Інститут соціальної та політичної психології; Передм. М.М. Слюсаревського. – К., 2006. – 36 с.
- Неорелігії в контексті суспільно-політичних реалій України / В.Б. Онопченко // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 28. - С. 706-710.
- Нетрадиційні релігії, окультно-містичні течії та "вторинна" міфотворчість: (пошуки місця у соціокультурному реформуванні суспільства) / А.Т. Щедрін // Наук. зап. Харк. ун-ту Повітр. сил. Соц. філос., психологія. - 2005. - Вип. 1. - С. 55-74.
- Парахонський Б.О., Сьомін С.В. Нетрадиційні релігійні культи як питання національної безпеки України // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1-2. - С.46-48.
- Релігієзнавство: підручник / Є.А. Харьковщенко. - К.: Наук. думка, 2007. - 379 с.
- Рязанова Л. С. Релігійне відродження в Україні: соціокультурний контекст / Л. С. Рязанова. – К.: Біла криниця, 2004. – 240 с.
- Филипович Л. Неорелігії України в епоху постмодерну / Л. Пилипович // Українське релігієзнавство. – 2005. – № 3 (35). – 309 с.