Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
3
Мова:
Українська
Неперервність функції. Класифікація точок розриву функції
1. Неперервність функції в точці і на проміжку.
2. Точки розриву та їх класифікація.
1. Неперервність функції в точці і на проміжку
Вперше з неперервними функціями ми зустрічались і широко використовували їхні властивості при побудові графіків найпростіших функцій, хоча сам термін “неперервна функція” не вживали, а тим більше визначення цього поняття не давали. Побудова графіків найпростіших функцій, наприклад, або здійснюється за точками. Зокрема складають таблицю значень функції, що відповідають певним значенням аргументу, потім на площині, в якій задана система координат, будують точки, координати яких занесено в таблицю; з’єднавши відмічені точки “суцільною лінією”, дістають графік функцій. Це можна робити не завжди, а лише тоді, коли функція неперервна (тоді графік її є лінія суцільна).
Означення. Функція x (a; b) називається неперервною в точці x0 (a; b), якщо існує границя функції в точці х0 і вона дорівнює значенню функції в цій точці:
За цим означенням неперервність функції f в точці х0 можлива за наступних умов:
1) функція f повинна бути визначена в точці х0;
2) для функції f повинна існувати границя в точці х0;
3) границя функції f в точці х0 збігається із значенням функції в цій точці.
Наприклад, функція f(х)=х2 визначена на всій числовій прямій і Оскільки f(1)=1, то значення f(х)=х2 в точці х=1 збігається з границею при х1, то, згідно з означенням, функція f (х)=х2 неперервна в точці х=1.
Якщо використати означення лівої і правої границь функції, то можна дати означення лівосторонньої і правосторонньої неперервностей функції, тобто функція називається неперервною зліва в точці х0, якщо ; неперервною справа в точці х0, якщо
Наприклад, функція, де - дробова частина числа х, неперервна всюди, за винятком цілочислових значень аргументу х, в яких вона неперервна справа.
Покажемо дослідження функції на неперервність на конкретних прикладах.
Приклад 1. Нехай дано функцію
Дослідимо цю функцію на неперервність у точці х0=1. Оскільки, то.
Таким чином, ми встановили, що в точці х0=1 границя функції існує і дорівнює значенню функції, а це означає, що розглянута функція неперервна в точці х0=1.
Приклад 2. Нехай, xR, x3
Ця функція не є неперервною в точці х0=3, бо вона не визначена при х=3.
Функція називається неперервною на інтервалі (a; b), якщо вона неперервна в кожній точці інтервалу. Функція називається неперервною на відрізку [a; b], якщо вона неперервна на інтервалі (a; b), неперервна справа в точці а і неперервна зліва в точці b.
Зазначимо, що для неперервності функції на відрізку [a; b], як видно з означення, не потрібна неперервність функції на кінцях відрізка. У точках а і b (кінцях відрізка [a; b]) потрібна лише одностороння неперервність функції.
Наприклад, функція , де , є функцією, неперервному на цьому відрізку, бо вона неперервна в кожній точці інтервалу (1; 2), неперервна справа в точці х=1 і неперервна зліва в точці х=2.
2. Точки розриву та їх класифікація
Якщо функція неперервна в точці х0, то точка х0 називається точкою неперервності функції . У протилежному випадку, тобто коли границя функції в точці х0 не існує або існує, але не дорівнює , функція називається розривною в точці х0, а точка х0 – точкою розриву функції . Зокрема, якщо визначена в усіх точках інтервалу (a; b), крім точки х0(a; b), то х0 – точка розриву функції .
Із зазначеного випливає, що в точці розриву функція може бути визначеною, але не бути неперервною в цій точці і невизначеною в такій точці, хоч визначена в деякому “проколеному” околі цієї точки.
Точка розриву функції називається точкою розриву першого роду, якщо функція в цій точці має скінченні границі справа і зліва. У решті випадків точка розриву називається точкою розриву другого роду.
Доведемо, що для функції точка х0=3 є точкою розриву другого роду. Розглянемо границі зліва і справа цієї функції в точці х0=3:
Таким чином, односторонні границі функції в точці х0=3 нескінченні, а це, згідно з означенням, означає, що в точці х0=3 функція має розрив другого роду.
При побудові графіків функцій, які мають точки розриву, потрібно мати на увазі таке: якщо х0 – точка розриву першого роду функції , то графік функції в точці х0 робить скінченний стрибок, який дорівнює f(x0+0)-f(x0-0) (якщо f(x0+0)f(x0-0) ); якщо ж х0 – точка розриву другого роду функції , то принаймні одна із границь справа або зліва в точці х0 не існує або дорівнює нескінченності.
Властивості неперервних функцій.
Теорема 1. Сума скінченного числа функцій, неперервних у точці а, є функція, неперервна в цій точці.
Теорема 2. Добуток скінченного числа функцій, неперервних у точці а, є функція, неперервна в цій точці.
Теорема 3. Відношення двох функцій, неперервних у точці а, є функція, неперервна в цій точці, якщо значення функції у знаменнику відмінне від нуля в точці а.
Теореми 1, 2, 3 випливають із відповідних теорем для границь функцій.
Приклад 1. Функція , де nN, неперервна на всій числовій прямій.
Справді, оскільки, то із теореми 2, враховуючи неперервність х, дістанемо, що ця функція неперервна всюди на числовій прямій.
Теорема 4. Многочлен є функція, неперервна на всій числовій прямій.
Теорема 5. Будь-яка дробово-раціональна функція неперервна в кожній точці своєї області визначення.
Наприклад, функція неперервна на всій числовій прямій, крім точки , в якій знаменник дробу обертається в нуль. Функція неперервна всюди на R, бо знаменник ніде не обертається в нуль. Функції, неперервні на відрізку, мають ряд важливих властивостей.
Теорема 6. Якщо функція f неперервна на відрізку [a; b] і на кінцях його набуває значень різних знаків, то всередині відрізка [a; b] знайдеться хоча б одна точка, в якій ця функція обертається в нуль.
Теорема 7. Якщо функція неперервна на відрізку, то серед значень, які вона набуває на цьому відрізку, існують найменше і найбільше значення. При цьому вона набуває всі значення між найбільшим і найменшим значенням.