Вплив тютютнопаління на організм підлітків

Актуальність теми дослідження. Масове поширення паління зробило цю проблему міжнародною, а паління почали називати чумою ХХ століття. Наукові дослідження в цій області не залишають сумнівів у тій величезній шкоді, яку паління наносить людям. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), у промислово розвинених країнах паління є прямою або непрямою причиною 20% смертей. Тютюн у Європі вбиває в 4 рази більше людей, ніж автомобільні катастрофи.

Особливо хвилює той факт, що паління стало поширюватися серед молоді й жінок. Багато хто не знає про те, що паління, яке починається «з гри», «з бажання наслідувати», «не відставати від моди», «скоріше стати дорослим», перетворюється в підступну пристрасть, згубну для здоров'я. Паління особливо шкідливе для молодого організму. Воно сковує волю, підточує здоров'я і скорочує життя. Внаслідок витривалості організму людини шкідливий вплив паління позначається тільки через багато років.

Проведені численні опитування населення показують, що багато хто не знаює або знаює недостатньо про шкоду й всі наслідки паління. За захоплення палінням доводиться платити занадто дорого, тому що разом з тютюном курці поступово «викурюють» найбільш дорогоцінне - здоров'я.

Саме тому тема бакалаврської роботи є надвичайно актуальною і злободенною. Актуальність її визначається також і тим, що все більше підлітків, навіть починаючи з 7-8 років, починають палити, причому палити у школі, яка часто й виступає активатором набуття цієї згубної звички.

Об’єктом роботи є паління серед підлітків, його все більш зростаюча тенденція до переходу у наймолодші вікові групи.

Предмет дослідження – способи профілактики паління серед молодших та старших школярів.

Метою роботи виступає вивчення згубного впливу паління на молодий організм та виявлення шляхів боротьби з цією звичкою у шкільному процесі.

Зважаючи на предмет, об’єкт та мету дослідження визначено наступні завдання роботи:

• встановлення дії тютюнопаління на організм підлітка;
• вивчення та аналіз вікової залученості до тютюнопаління;
• виявлення та розробка заходів профілактики розвитку паління серед школярів молодшої та старшої вікових груп.

Джерельною базою виконання дослідження виступили праці таких відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, як Т. Крамера, В. З. Кучеренко, Ж. Є. Бикової , А. В. Лученкова, М. Г. Садовського, С. Д. Семенова та ін.

Численні медичні дослідження, проведені в нашій країні й за рубежем, довели, що паління завдає шкоди практично всім системам людського організму і є звичкою, від якої нелегко позбутися навіть за допомогою фахівця. Паління тютюну викликає фізіологічну й психологічну залежність й, крім того, тісно пов'язане із соціальними й культурними факторами.

У той час як за рубежем профілактиці паління присвячена колосальна кількість досліджень, у нашій країні цій проблемі як і раніше не приділяється належної уваги. Загальна профілактика паління зводиться до формули "Мінздрав попереджає", а конкретну допомогу бажаючої відмовитися від паління повинні робити наркологи. Однак, оскільки тютюнопаління є складним поведінковим актом, у виникненні й розвитку якого беруть участь не тільки фізіологічні фактори, але й цілий комплекс соціальних і психологічних умов, зусиль одних лише лікарів явно недостатньо. Необхідне вивчення психологічних аспектів виникнення й поширення звички тютюнопаління, розробка теоретичних і практичних підходів до відмови від паління, а також створення й широкомасштабного впровадження профілактичних програм.

Для всебічного вивчення психологічних аспектів паління необхідно мати уявлення про масштаби реальної поширеності цього явища в сучасному світі, а також про групи, найбільшою мірою піддані ризику. Відповідно до оцінки ВООЗ, на початку ХХІ ст. у світі налічувалося близько 1500 мільйонів курців, що становить біля третини жителів планети старше 15 років.

У середньому в розвинених країнах палить 42% чоловіків й 24% жінок. Уперше проведене в нашій країні обстеження вибірки населення старше 15 років показало високе поширення паління серед чоловіків - 63,2% і досить низьке серед жінок - 9,7%.

В останнє десятиліття тютюн є причиною близько 30% випадків смерті у віці 35-69 років і ще 14% у більш старшому віці. Число курців постійно поповнюється за рахунок підростаючого покоління, тому завдання розробки й впровадження ефективних методів профілактики переростає чисто медичні масштаби й вимагає залучення фахівців іншого профілю - працівників соціальної сфери, вихователів, учителів і, звичайно, психологів.