Економічний та політичний стан Росії в період І Світової війни

Перша світова війна, що почалася влітку 1914 р., була викликана різким загостренням суперечностей між сформованими задовго до неї двома ворожими угрупуваннями великих імперіалістичних держав - Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією (Троїстий союз) і Англією, Францією та Росією (Антанта). Обидві ворогуючі угруповання переслідували імперіалістичні, загарбницькі цілі, особливо войовничо були налаштовані німецькі імперіалісти.

Росія вступила у війну 19 липня 1914 У плани панівних класів Росії входили захоплення належали Туреччині Константинополя і проток з Чорного моря в Середземне - Босфору і Дарданелл, відторгнення від Австро-Угорщини Галичини, оволодіння Турецької Вірменією. Російська армія провеларяд успішних операцій. Однак господарсько-політична відсталість Росії, котрі виникли у перші ж дні недолік озброєння та спорядження зумовили численні невдачі і поразки, величезні людські втрати. 12312 

Панівні класи Росії сподівалися забезпечити собі в ході війни високі прибутки шляхом захоплення нових територій, ринків збуту, джерел сировини і вигідних військових поставок, а також відвернути трудящих від революційної боротьби. Прагнення до досягнення цих цілей визначало внутрішню і зовнішню політику царизму й активну підтримку буржуазією і поміщиками ведення війни. Вони розгорнули широку пропагандистську кампанію, прагнучи переконати маси, що війна носить оборонний характер і ведеться заради захисту своєї Вітчизни і братів-слов'ян. Шовіністичні настрої на початку війни охопили всі верстви буржуазії, поміщиків, значну частину інтелігенції, студентства, навіть селянства.

Війна важко відбилася на економіці країни. Народне господарство почало руй-нуватися. Відволікання робочої сили в армію викликало значне скорочення промис-лового і сільськогосподарського виробництва. У свою чергу криза в промисловості і сільському господарстві негативно відбився на боєздатності царської армії. Перша імперіалістична війна посилила революційну боротьбу в країні.