історичні та суспільно-політичні погляди І. Франка

Актуальність теми. Протягом тривалого часу наукова спадщина визначних українських діячів замовчувалася, а нерідко й фальшувалася, тому тепер, у період незалежності України, ми повертаємо невиправдано забуті імена вчених, що залишили вагому наукову спадщину, яка ще недостатньо висвітлена в сучасній українській історіографії. 

Одним із найважливіших завдань української історичної науки на сучасному етапі є дослідження наукового доробку відомих учених, зокрема, у ХІХ - ХХ ст. Звернення до їх історико-краєзнавчих та суспільно-політичних поглядів - це об’єктивна потреба часу, яка спонукає до нової й неупередженої оцінки творчого доробку науковців. Важливу роль у цьому контексті відіграв Іван Франко, який упродовж свого життя активно вивчав історію рідного краю, формував основи національного економічного, культурного і соціально спрямованого світогляду.

Дослідження поглядів Івана Яковича Франка (1856-1916) відзначається нині науковою і суспільно-політичною актуальністю. Завдяки його науковим розробкам було заповнено низку прогалин у вивченні місцевої історії, фольклорно-етнографічних джерел та пам’яток старовини. Значним є внесок ученого у вивчення національно-культурних і суспільно-політичних процесів.

На сьогоднішній день дане питання в науково-історичній літературі висвітлено ще недостатньо. Розглядались окремі аспекти діяльності Івана Франка як історика, етнографа, фольклориста, публіциста, також донині немає комплексного аналізу суспільно-політичних та історичних поглядів ученого, відсутні узагальнювальні або спеціальні праці, у яких було б дано оцінку вкладу Івана Франка у вивчення рідного краю.

Свою високу оцінку політичній і творчій діяльності І. Франка дали М. Грушевський, Н. Полонська-Василенко, які відзначали у своїх працях широту світогляду митця, зауважуючи, що його вплив на українську історію і культуру був просто неоціненним.

Віддаючи належне тому, що наявне у сфері збирання, публікації, аналізу й узагальнення публіцистики І. Франка, насамперед, М. Возняком, В. Дмитруком, О. Деєм, М. Нечиталюком, І. Курганським та багатьма франкознавцями, вони не можуть задовольняти потреб нинішнього суспільства не тільки з огляду науково-теоретичних уявлень про сучасну публіцистику і масову комунікацію, але й виходячи із значно ширшого, філософського, соціально-політичного виміру ролі Івана Франка в історії України, розвитку національного інтелекту. Навчально-методичні, монографічні праці про Франка-журналіста присвячувалися окремим питанням і періодам його діяльності, а головне, писалися в умовах, коли не можна було розкрити всю багатоманітність і політичну багатоаспектність його творчості.

У якійсь мірі ця прогалина заповнюється працями О. Пріцака, І. Лисяк-Рудницького, В. Антоновича про політичні погляди та національну ідею у філософських концепціях І. Франка, дослідженнями політичної постаті письменника у наукових розвідках українських мислителів у діаспорі, брошурах і статтях, опублікованих у наукових збірниках та у періодиці.

Метою роботи є об’єктивне висвітлення місця і ролі історичних та суспільно-політичних поглядів Івана Франка в національному і культурно-просвітницькому житті України.

Об’єктом дослідження виступає історико-філософська спадщина Івана Франка в контексті національно-культурного руху в Україні другої половини ХІХ - початку ХХ ст. та сучасності.

Предметом дослідження є становлення та розвиток історичних і суспільно-політичних поглядів Івана Франка та їх роль в українській історичній науці.

Дана робота передбачає розв’язання наступних основних завдань:

• розгляд основних віх життєвого і творчого шляху І. Франка;
• дослідження поглядів І. Франка на національний ідеал як духовну основу державної самостійності та національної незалежності українського народу;
• аналіз точки зору І. Франка на взаємозв’язки Західної та Наддніпрянської України;
• з’ясування ролі і місця І. Франка у політичній діяльності та проблемі української державності;
• висвітлення соціально-філософських поглядів І.Франка;
• оцінка економічних поглядів І. Франка.

Хронологічні рамки роботи визначаються роками життя та діяльності Івана Франка. Нижня межа - кінець 1870-х років відзначається початком формування його суспільних і наукових поглядів. Верхня межа - смерть ученого. При висвітленні деяких аспектів проблеми необхідним було звернення до попередньої історичної епохи.

Методологічною основою праці слугували принципи наукового пізнання: об’єктивності та історизму, які базуються на пріоритеті документів, що дають змогу всебічно проаналізувати історико-краєзнавчі погляди І. Франка. Важливу роль відіграв також біографічний принцип, що передбачає дослідження історичних явищ і процесів крізь призму життя й творчості окремих помітних представників епохи. Дослідження здійснено на основі використання таких методів: історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, ретроспективний), емпірико-теоретичних (аналіз, синтез), загальнонаукових (логічний, абстрагування, узагальнення, індукція та дедукція). 

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали і висновки роботи можуть бути використані в науково-дослідницькій (при підготовці праць з історії України) та навчально-педагогічній (у процесі розробки та викладання нормативних і спеціальних курсів у ВНЗ, для написання підручників з історії України, проведення семінарських занять) галузях.

Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження. Робота обсягом 91 сторінка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (76 найменування) і додатків.