Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Українське підручникотворення з історії в контексті освітніх змін початку ХХ ст.

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
59
Мова: 
Українська
Ціна: 
1200 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Освітня політика в українських землях на початку ХХ століття
1.1. Роль української інтелігенції Лівобережжя в боротьбі за становлення національної школи
1.2. Реформування шкільної історичної освіти в Західноукраїнських землях
2. Українське підручникотворення з історії на початку ХХ століття
2.1. Характеристика навчальної літератури з історії України в контексті політичних та освітніх змін
2.2. Історія України-Русі М. Аркаса – перший підручник з української історії для підлітків
2.3. Г. Коваленко - автор підручників з історії України
3. Характеристика підручників з історії періоду української демократичної революції
3.1. Загальні засади підручникотворення у 1917-1920 рр.
3.2. Внесок І. П. Крип’якевича в створення нового покоління навчальної літератури з історії
3.3. Никифір Григоріїв та його роль у створенні нового типу підручника з історії України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність і ступінь розробки проблеми. Початок ХХІ століття для України – це час фундаментальних перетворень в усіх галузях суспільного життя: в економічній, політичній, соціальній та культурній. Завдання, що стоять сьогодні перед школою і проголошені в стратегічному документі української освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на те, щоб надати освітній системі гуманістично-інноваційного характеру, формувати покоління молоді, що буде здатним робити особистий духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство і буде спроможним навчатися впродовж усього життя. Серед шкільних навчальних предметів про суспільство історія посідає центральне місце. Навчальна література з історії є важливим компонентом історичної науки і відіграє велику роль у прискоренні трансформації українського суспільства, тому пріоритетним завданням реформування шкільної історичної освіти є розробка і створення підручників нового покоління, оскільки вони є матеріальним носієм предметного змісту та засобом його реалізації. 

Шкільний курс "Історія України" - систематичний курс історії, на матеріалі якого починається формування основ систематичних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, в більш широкому плані – основ гуманітарної культури учнів. Проте аналіз діючих підручників з історії, виданих за роки незалежності, свідчить про те, що їх зміст недостатньо спрямований на розвиток у школярів життєвих компетентностей, не завжди відповідає потребам часу, що значно знижує виховний і навчальний потенціал цієї дисципліни. Це зумовлено недостатньою теоретичною розробкою методичних засад підручників з історії.

За умов переходу основної школи на новий зміст і тривалість навчання відповідно до Державного стандарту освіти, набуває особливого значення потреба у вдосконаленні нині діючих та створення нових якісних підручників історії. Процес підготовки підручників нового покоління потребує врахування досвіду вітчизняного підручникотворення, аналізу й подальших досліджень науково-теоретичних основ його конструювання.

Основу для дослідження проблеми підручникотворення з історії України в контексті історичних змін початку ХХ ст. заклали праці провідних вітчизняних вчених і власне авторів підручників.

Історіографічний огляд проблеми дає підстави стверджувати, що досліджувана проблема ще не дістала належного теоретичного обгрунтування. У науковій літературі наявне лише фрагментарне висвітлення окремих аспектів процесу українського підручникотворення з вітчизняної історії на поч. ХХ ст.

Таким чином, об’єктивні потреби розвитку історичної освіти України, практика навчання історії в загальноосвітній школі, а також недостатня наукова розробленість зазначеної проблеми зумовили своєчасність і актуальність обраної теми дослідження: "Українське підручникотворення з історії в контексті освітніх змін поч. ХХ ст.".

Об’єкт дослідження – шкільна історична освіта. 

Предмет дослідження – особливості перебігу процесу підручникотворення з історії України на поч. ХХ ст. в контексті тогочасних освітніх змін.

Мета дослідження – дослідити особливості процесу підручникотворення з історії України на поч. ХХ ст. та з’ясувати можливості використання досвіду в сучасній практиці навчання історії.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання дослідження:

  • визначити роль української інтелігенції Лівобережжя в боротьбі за становлення національної школи;
  • розкрити особливості реформування шкільної історичної освіти в Західноукраїнських землях;
  • проаналізувати навчальну літературу з історії України поч. ХХ ст. в контексті політичних та освітніх змін;
  • виявити особливості "Історії України-Русі" М. Аркаса як першого підручника з української історії для підлітків;
  • з’ясувати роль І.П. Крип’кевича, Н. Терентіїїва та Г. Коваленка в розробці підручників з історії України;
  • проаналізувати загальні засади підручникотворення у 1917-1920 рр.

Для досягнення зазначеної в роботі мети і розв’язання поставлених завдань застосовувався комплекс загальнонаукових теоретичних методів: історико-педагогічний аналіз і синтез для визначення вихідних положень дослідження – об’єкта, предмета, мети, завдань; проблемно-генетичний метод для з’ясування генезису теорії шкільного підручника історії України та практики її реалізації в основній школі; порівняльний для виявлення поглядів різних вчених і практиків на досліджувану проблему; історико-генетичний і структурно-функціональний аналіз для з’ясування конкретно-історичних форм конструювання, функціонування та тенденцій розвитку підручника історії України в досліджуваний період.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що  матеріали роботи можуть бути використані авторами при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників зі шкільних курсів історії. Науково-теоретичні результати дослідження та його висновки можуть використовуватись для розробки спецкурсів у вищих навчальних педагогічних закладах, укладання навчальних і методичних посібників у системі підвищення кваліфікації вчителів історії.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (60 найменувань). Загальний обсяг дисертації 68 сторінок. Основний зміст дослідження викладено на 48 сторінках.

 

Список використаних джерел: 
  1. Анталовський В. Підручник пишеться для народу // УIЖ. – 1997. – №6. – С. 151.
  2. Аркас М. Історія України-Русі. – К.: Вища школа, 1993. – 414 с.
  3. Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / за ред. Гончар О., Гоян Я. ін. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
  4. Вітчизняна історія в школах і вузах України: останнє десятиріччя // Збірник матеріалів семінару Київського проекту інституту Кеннана та Iнституту історії України НАН України, 3 жовтня 2002 р. – К., 2002. – С. 8.
  5. Головко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 374 с.
  6. Григор’єв Наш. Історія України в народних думах та піснях. Для середнього та старшого шкільного віку. – К.: Веселка, 1993 – 271 с.
  7. Григор’єв Наш. Про навчання дітей рідної історії / Історія України в народних думах та піснях. – К.: Веселка, 1993. – с. 5-26.
  8. Грицак Я. Як викладати історію України після 1991 року? // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог. Фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії. - К.: Генеза. – 2000. – С.45-47.
  9. Довідник з історії України / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.
  10. Зайченко І. В. Проблеми української національної школи у пресі (ІІ пол. ХІХ-поч. ХХ ст.). – Львів, 2002. – 344 с.
  11. Іванка А., М. М. Аркас – історик, композитор, просвітянин. // Історія України. – 2002. - № 33-34. – С. 13-17.
  12. Ільге В. Національна історія на прикладі зображення доби Київської Русі в українських підручниках з історії // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог. – К., 2000. – С. 77.
  13. Кауфман Л., М. М. Аркас. Нарис про життя і творчість. – К.: Держвидав УРСР, 1958. – 130 с.
  14. Кегель І. Історія в школах України // матеріали семінару “Подготовка и опубликование новых учебников по истории для школ в европейских странах, проводящих демократические преобразования”. - 1999. - №2. – С.22-23.
  15. Коваленко Г. Оповідання з історії України. – Полтава: Просвіта, 1992. - 150 с.
  16. Коваленко Г. Українська історія. Оповідання з історії України від найдавніших до нових часів, з вступним словом про Всесвітню історію. – К.: Велес, 1993. – 176 с.
  17.  Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті: підр. для магістрантів та студертів пед. факультетів. – К.: Інформаційно-аналітична агенція “Наш час”, 2006. – 368 с.
  18. Кремінь Д. Зелена скрижаль: до 150-річчя від дня народження М. Аркаса // Укр.. культура. - 2003. - № 1. - С. 33.
  19. Крип’якевич І. Велика історія України від найдавніших часів. У 2-х томах, т. І. – К.: Глобус, 1993. – 350 с.
  20. Крип’якевич І. Велика історія України від найдавніших часів. У 2-х томах, т. ІІ. – К.: Глобус, 1994. –  398 с.
  21. Крип’якевич І. Історія України. – Львів: Видавництво «Світ», 1992. – 555 с.
  22. Крип’якевич І. П. Новий підручник української історії для середніх шкіл // Наша школа. – 1912. - № 3. – С. 17-18.
  23. Крупчан С., Крупчан О. та ін. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ Казка, 2005. – 736 с.
  24. Любар О., Стельмахович М. та ін. Історія української школи і педагогіки. - К.: Радянська школа. – 1985. – 270 с.
  25. Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К.: Вікар. – 2003. – 335 с.
  26. Мисан В. О. Історична пропедевтика в українській школі: історія, практика, методика викладання. – К.: Генеза. – 2006. – 320 с.
  27. Мисан В. Перші підручники з початкового курсу історії України // Історія в школах України. – 1999. - № 1. - С. 37-42.
  28. Митці України / За ред.. Кудрицького. – К., 1992. – 848 с.
  29. Михальчук П. Термінологічний і хронологічний довідник з історії України. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 192 с.
  30. Нариси історії українського шкільництва (1905-1933). навч. посіб. – К.: Заповіт. – 1996. – 304 с.
  31. Нгаєвський І. Історія української держави ХХ століття. – К.: Український письменник, 1993. – 412 с.
  32. Пироженко Л. Автори перших популярних книг з історії України та їх творчий доробок (кінець ХІХ ст. – 20 рр. ХХ ст.). Част. ІІ: Г. О. Коваленко // Історія в школі. – 1998. – № 9. – С. 6.
  33. Пироженко Л. Автори перших популярних книг з історії України та їх творчий доробок (кінець ХІХ ст. – 20 рр. ХХ ст.) . Част. І: О. Я. Єфименко // Історія в школі. – 1998. - № . – с. 10-14.
  34. Пироженко Л. Автори перших популярних книг з історії України та їх творчий доробок (кінець ХІХ ст. – 20 рр. ХХ ст.). Част. ІІІ: М. С. Грушевський // Історія в школі. – 1999. - № . – с. 16 – 19.
  35. Пироженко Л. Автори перших популярних книг з історії України та їх творчий доробок (кінець ХІХ ст. – 20 рр. ХХ ст.). Част. 4. М. М. Аркас // Історія в школі. – 1999. - № . – С. 16-16.
  36. Пироженко Л. Вклад Івана Крип’якевича в популяризацію історії України // Історія в школі. – 2000. - № 7. – С. 11-14.
  37. Пироженко Л. М. Хоткевич та його «Історія України» // Історія в школі. – 2000. - № 4. – с. 15-17.
  38. Пироженко Л. Н. Я. Григоріїв – автор навчальних книг з історії України // Історія в школі. – 2000. - № 2. – С. 2-6.
  39. Пироженко Л. Навчальні книги з історії України в період відродження української державності та національної школи (1917-1920 рр.). // Історія в школі. – 1999. - № 8 – 9. – С. 5-8.
  40. Пометун Е. Школьное историческое образование в Украине: Пути развития и проблемы. – Луганск, 1995. – 200 с.
  41. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2005. – 328 с.
  42. Популярна енциклопедія Просвіти. Нарис історії «Просвіти» / За ред. Мельнака І. – Львів-Краків-Париж: «Видавнича спілка», 1993. – 232 с.
  43. Ротач П. «… І слово, і доля, і пам’ять…”: статті, дослідження, спогади. - Полтава: Верстка, - 2000. – 472 с.
  44. Ротач П. Колоски з літературної ниви. – Полтава: Полтавський літератор, 1999. – 560 с.
  45. Ротач П. Рядки за рядками, літа за літами… Статті. Спогади. – Полтава: Верстка, 2005. – 640 с.
  46. Сарбей В. Г. М. М. Аркас і його «Історія – Русі» // УІЖ. – 1990. - № 7. - С. 100-113.
  47. Сірополко С. Історія освіти на Україні. – К.: Наукова думка, 2001. – 912 с.
  48. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.
  49. Терно С. Підручник з історії сьогодні: стан і перспективи // Історія в школах України. – 2004. – № 1. – С. 11-12.
  50. Україна ХХ ст. Проблеми національного відродження. – К.: Наукова думка, 1993. – 176 с.
  51. Українська педагогіка в персоналіях. У двох книгах, кн. ІІ (ХХ ст.) / за ред.. Сухомлинської О. В. – К.: Либідь, 2005. – 550; 618 с.
  52. Хоткевич Г. Історія України. – К.: «Веселка», 1992. – 228 с.
  53. Шаров І.Ф. 100 видатних імен України. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», - 1999. – 496 с.
  54. Ярмоленко М. Калениченко Н. і ін. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. – К.: Радянська школа, 1991. – 384 с.
11098
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.