Стан та основні проблеми інформатизації судочинства

 

Вступ

1. Інформаційне забезпечення судочинства

2. Інформатизація судового діловодства

3. Стан та основні проблеми інформатизації судочинства

Висновок

Список використаної літератури

 

 

В умовах проведеної судово-правової реформи особливе значення набуває вдосконалення процедури судочинства, розширення доступу громадян до правосуддя і гласність розгляду справ судами загальної юрисдикції. Одним із шляхів удосконалення організації судочинства служать підвищення ступеня інформатизації судів, їх комп'ютеризація, розширення застосування комп'ютерних технологій, створення на цій базі сучасних і надійних систем відбору, зберігання інформації, доступу до неї, а також її використання та поширення.

В обстановці постійно зростаючого навантаження на суддів, вимог про скорочення термінів і підвищенні якості розгляду справ сучасні інформаційні системи здатні забезпечити швидкий доступ суддів до банків законодавчих даних, до узагальнених матеріалами судової практики, особливо в нових і розвиваються областях права, підвищують можливості наукових досліджень. Вони дозволять автоматизувати, а значить, уніфікувати судове діловодство, забезпечити високу якість виконання судових документів. Впровадження сучасних технологій та методів диктується також необхідністю розширення інформування суспільства про діяльність судів, як однієї з умов справедливого судового розгляду.

Інформатизація судів передбачає прийняття єдиної концепції та вироблення узгодженого з судами підходу до створення базових програмно-апаратних комплексів, засобів інформаційного, нормативно-правового, організаційно-методичного та кадрового забезпечення діяльності судів. Важливо, що рекомендовані до впровадження бази даних та автоматизованого обліку передбачають автоматизацію створення та зберігання процесуальних документів, значно полегшуючи роботу суддів.

У процесі розробки базових комплексів для районних, обласних і прирівняних до них судів створюється система електронного документообігу з уніфікованими судовими документами. Передбачається також розробка відповідних стандартів і єдиної системи класифікації судової інформації. В цілому всі ці роботи покликані забезпечити створення в майбутньому єдиної інформаційної інфраструктури судів, яка служитиме одним з фундаментальних підстав єдності судової системи.

Під єдиною інформаційною інфраструктурою судів розуміється сукупність взаємопов'язаних систем зв'язку, комплексів засобів автоматизації, телекомунікаційних та інформаційних ресурсів, доступним судам і органам Судового департаменту. До її складу входять центри інформатизації судів і Судового департаменту, організації, супроводжуючі експлуатацію засобів інформатизації, навчально-методичні центри, а також вузли глобальної мережі Інтернет, спеціально створювані для судів.

Принципово новим напрямом інформатизації судів є створення комп'ютерних систем протоколювання судових засідань, засобів автоматизованого збору та аналізу первинної судової інформації. Уніфікація системи первинних інформаційних ресурсів є одним з важливих умов ефективної інформаційної взаємодії судів різних інстанцій, слідчих органів, органів прокуратури і адвокатури.

 

 

Судовий розгляд кримінальних справ як діяльність, пов'язана з аналізом і правовою оцінкою доказів, може бути визначений як інформаційний процес, що спирається на особливі види інформації: докази у справі, з одного боку, та законодавче, нормативно-правове поле України – з іншого. Впровадження сучасних інформаційних технологій у зазначену діяльність потребує створення такого предметного інформаційного середовища, яке забезпечить суддю необхідними даними, мінімізує затрати його часу на виконання технічної роботи, що в результаті сприятиме оперативності прийняття судових рішень.

Інформаційне забезпечення судочинства має за мету надати судді у зручному режимі роботи структуровану систему даних і знань щодо кожної судової справи: 1) законодавчі та відомчі нормативні акти; 2) статистичні дані про розгляд справ у судах; 3) матеріали узагальнення судової практики; 4) інформаційні ресурси центральних органів державної влади; 5) інформаційні ресурси органів внутрішніх справ України, прокуратури, інших інституцій, що беруть участь у кримінальному процесі; 6) інформацію з міжнародного права.

Вирішуючи питання інформаційного забезпечення судді в рамках інтегрованої інформаційної системи судочинства, слід підкреслити важливість доступу до інформаційних ресурсів органів внутрішніх справ. Актуальність цієї проблеми відзначається багатьма спеціалістами, що працюють у галузі інформатизації судочинства. Як повідомляє Р. Абдулін, у Курганській області більшість суддів Російської Федерації при розгляді кримінальних справ мають можливість одержувати відомості про попередню судимість чи притягнення до кримінальної відповідальності з Інформаційного центру УВС області в автоматичному режимі. Підкреслюємо, мають можливість одержувати інформацію не згідно із запитом – усним, письмовим або з використанням електронної пошти, а в автоматичному режимі 1.

У матеріалах багатьох справ, розглянутих судами України, можна знайти лист такого змісту: «На ваш запит надсилаємо копію... « І лежить справа в суді й чекає, поки буде здійснено цю процедуру: запит – відповідь.

 

 

Визначаючи систему документації, що застосовується в судочинстві, як і в будь-якій іншій сфері діяльності, як сукупність взаємопов'язаних документів, можна стверджувати, що в діяльності суду використовуються дві такі системи, незалежні одна від одної. Перша – пов'язана з процесуальною діяльністю з розгляду судових справ. Основні складові цієї системи передбачені процесуальними кодексами України, інструкціями з діловодства в судах. Друга – властива всім підприємствам і установам організаційно-розпорядницька система документації, визначена прийнятими в державі стандартами й доповнена в кожній установі її внутрішніми інструкціями.

У законодавчому забезпеченні робіт по впровадженню електронного документообігу в Україні зроблено перші кроки – прийнято закони України від 22 травня 2003 р. : № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис». Отже, на виконання «Прикінцевих положень» Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» слід розробити програму заходів щодо впровадження електронних документів, електронного