Проблеми викладання іноземної мови на немовних факультетах

                                                                                                                           Ірина ДУБЕНЧУК

 

 

Анотація. У статті розглядаються проблеми викладання іноземної мови на немовних факультетах та шляхи їх подолання.

 

Аннотация. В статье рассматриваются проблемы преподавания иностранных языков на факультетах нелингвистических специальностей, а также пути преодоления этих проблем.

 

Annotation. The article deals with the problems of foreign language teaching and the ways to overcome these problems.

 

Викладання іноземної мови на немовних факультетах у сучасній вищій школі має велику кількість проблем.

Так на сьогоднішньому етапі педагоги борються з повним небажанням студентів вивчати іноземну мову. Звичайно це стосується не всіх, проте практика показує, що більшість студентів немовних факультетів вважають вивчення іноземної мови непотрібним для їх спеціальності. Саме тому першочерговим завданням викладача є правильно вмотивувати студентів. Сучасна молодь характеризується відсутністю цілеспрямованості, невпевненістю у власних силах, повним небажанням вчитися та деформуванням цінностей. За такої ситуації віддалена мета оволодіння іноземною мовою не є вартою уваги студентів. Такий стан справ змушує викладачів бути не просто педагогами, а справжніми психологами, які вважають цінною особистістю кожного студента і намагаються знайти до них індивідуальний підхід та допомогти і навчити. Завданням викладача є зробити процес набуття знань, вмінь та навичок бажаним для студента, а також таким, що має практичну значимість для останнього. Викладачам потрібно піднімати самооцінку студентів, які відмовляються вчити іноземну мову, оскільки вважають себе нездібними оволодіти нею. Така думка хибною.

Кожна людина може вивчити іноземну мову, але для цього потрібні зусилля та головне бажання. Проте сучасні молоді люди демонструють неможливість, нездібність прикладати зусилля. В такому випадку зарубіжні психологи радять звертати увагу людини на результат, тобто на те позитивне, що вона отримає після певних зусиль, на своєрідну винагороду.

Мотивація – ключ до успіху [6]. Щоб досягти цього успіху потрібно сфокусуватись на наслідках того, чого ти прагнеш, і на тому як це вплине на подальше життя. Викладач повинен не навчити, а, насамперед, надихнути студента на вивчення, показати переваги та позитив володіння іноземною мовою, продемонструвати ті суворі вимоги, які ставить сучасне суспільство перед молодою людиною, тобто підготувати до тієї реальності, яка чекає на студента після закінчення вищого навчального закладу. Педагогу потрібно допомогти студенту прийняти свідоме і виважене, тверде і стовідсоткове рішення вивчити мову для власного ж блага. Виконувати навчальні вправи не заради оцінки чи балів, вчитися не з метою отримання заліку чи екзамену, а для того, щоб отримати корисні для самого себе знання і застосувати ці знання у реальному житті. Завдання викладача допомогти, щоб здійснення цього рішення не залежало від зовнішніх мінливих обставин, від труднощів, які чекають у процесі досягнення цілі. Неминучими є невдачі, проте викладач повинен зберегти студента від розчарування, який може призупинити, або взагалі покинути вивчення мови. Тут важливими є різноманітні прийоми підбадьорення та заохочення.

Отже, найголовнішим фактором, який сприяє досягненню кінцевої мети навчання, є чітка мотивація цілей і ефективно організована навчальна діяльність. Набування знань – це нескінченний процес розвитку, який не має обмежень і який є відмінним для кожної людини. Роль викладача – полегшити цей процес, створити усі умови для підвищення його ефективності. Кожне заняття, і навіть кожен вид діяльності на ньому, а також пояснення домашнього завдання повинне розпочинатися із своєрідного мотиваційного вступу, під час якого викладач повинен заохотити студентів до того чи іншого виду діяльності, показати практичну цінність її виконання для кожної особистості зокрема. Адже мотивація є рушійною силою діяльності людини. Важливо, щоб студент бачив реальні позитивні результати своєї роботи по вивченню іноземної мови.

Спадання інтересу до предмету, як показують спостереження педагогів-практиків, зумовлене також наступними причинами, що впливають на інтерес і зниження рівня мотивації: відсутня можливість висловити свою думку, посперечатись, висловитись про те, що хвилює (як це робиться рідною мовою) ; неврахування контексту діяльності студентів; неврахування фактору міжособис-тісного спілкування студентів; нецікаві вправи (за шляхом виконання і змістом) ; відсутність співвіднесення із життям студентів; низький рівень мовно-розумової активності студента на занятті; неефективне використання часу; нецікаве домашнє завдання; відсутність належного психологічного клімату на занятті. Завданням педагогів є звернути увагу на дані пункти та виправити чи покращити їх.

Питання мотивації розглядають у своїх працях І. А. Попко, М. Б. Гульчевсь-ка, Т. І. Шарпіло, Конюхова Н. І., Теряник Т. М. Передумовою будь-якої діяльності є потреба в її здійсненні. Але сама по собі ця потреба неспроможна скерувати і регулювати діяльність. Внутрішньої сили вона набуває тільки тоді, коли «зустрічається» з відповідним предметом, який виступає як спонукальний мотив до дії. Будь-яка діяльність відповідає певній потребі суб'єкта, спрямовується на предмет цієї потреби. Людина діє, щоб задовільнити свої потреби і задовольняє їх, щоб діяти [5].

Щодо студентів немовного факультетів, то вивчення іноземної мови для них на першому етапі немотивоване, оскільки воно, стосовно кожного має різний «індивідуальний» зміст. Мотивацію навчальної діяльності необхідно будувати на природній мотиваційній основі, тобто пов'язувати інтерес до засвоєння мови з актуальними для студентів потребами. І. А. Попко, М. Б. Гульчевська пропонують використання аудіювання для створення мотивації на першому етапі вивчення іноземної мови в на немовних факультетах [4]. Бім І. Л. звертає увагу на особистісно зорієнтований підхід як основної стратегії оновлення освіти [1].

Сьогодні освіта спрямована на інтелектуальний та духовно-моральний розвиток особистості. Очевидно, що знання не передаються, а отримуються в процесі особистісно значимої діяльності, так як і самі знання, поза певними навичками та вміннями використання, не вирішують проблему освіти людини і його підготовки до реальної діяльності поза стінами навчального закладу.

Навчання іноземним мовам має бути інтегрованим навчанням усім основним видам мовленнєвої діяльності, ось чому організація навчального процесу вимагає введення інноваційних технологій.

Такою інноваційною технологією є проектне навчання, яке орієнтоване на самостійну активно-пізнавальну практичну діяльність студентів під час вирішення особистісно значимої проблеми, в процесі якої відбувається відкриття основних закономірностей наукової теорії та їх глибоке засвоєння. Велику увагу застосуванню проектного навчання приділяють І. А. Зимняя, Е. С. Полат [2, 3].

Сутність проектної методики, яка розглядається в контексті особистісно-орієнтованого навчання, на думку вчених, полягає в тому, що мета занять, способи її досягнення повинні визначатися з позиції самого студента, на основі його інтересів, індивідуальних особливостей, потреб, мотивів, здібностей. Проектне навчання сприяє активізації мисленнєвої діяльності, підвищення ступеня самостійності. Перед студентами стоїть завдання соціального і особистіс-ного самовизначення, яка передбачає чітку орієнтацію в суспільстві та визначення власного місця у ньому.

Навчальний проект є важливим засобом формування мотивації вивчення іноземної мови. Науковці виділяють важливі фактори, які сприяють формуванню внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльності при проектному навчанні є:

• зв'язок ідеї проекту з реальним життям: ідея будь-якого проекту повинна бути пов'язана із створенням конкретного продукту чи вирішення окремої, значимої для студента проблеми, взятої з реального життя в процесі практичної діяльності;
• наявність особистого зацікавлення у виконанні проекту зі сторони всіх його учасників, що дозволить досягти успішного його виконання і ефективності його навчального здійснення;
• роль консультативно-координуючої функції викладача: перехід із позиції лідера в позицію консультанта і координатора, що дає студентам реальну автономію і можливість прояву своєї особистої ініціативи, і самостійності в процесі виконання проекту, сприяє саморозвитку особистості.

В проектному навчанні раціонально поєднуються теоретичні знання і їх практичне застосування для вирішення конкретних проблем навколишньої дійсності. Студентам дається можливість висловити свої власні думки, почуття, поділитися досвідом. Заохочується спільна робота (в групах, командах). Робота в колективі та «дух суперництва» значно підвищує мотивацію студентів, дає їм можливість обмінюватися ідеями та допомагати один одному.

Необхідно зауважити, що успішне вирішення особистісно-значимої проблеми передбачає інтеграцію знань із інших сфер. Зорієнтована на особистість проектна методика передбачає наступне: студенти самостійно визначають цілі і завдання іншомовної мовленнєвої діяльності, відбирають необхідний матеріал, користуючись різноманітними джерелами інформації, планують зміст іншомовної мовленнєвої діяльності та здійснюють її, досягаючи необхідного результату.

Важливим питання сьогодні залишається досягнення максимальної інтенсивності учбового процесу у вивченні іноземної мови, особливо в немовних вузах. Цю проблему допомагає вирішити застосування комп'ютерних засобів при навчанні. Використання комп'ютера дозволяє індивідуалізувати навчання, адаптувати його до потреб і цілей вивчення мови, впливати на різні канали сприйняття мовного матеріалу, забезпечувати оперативний зворотній зв'язок, об'єктивний контроль рівня знань. Студенти мають можливість працювати з оригінальними текстами з фаху, набувати ґрунтовних знань з конкретної галузі науки, користуватися електронними словниками і т. ін. За допомогою комп'ютера можна спрямувати самостійні заняття студентів, та їх контроль. Це особливо важливо для немовних факультетів, де на вивчення іноземної мови відводиться порівняно небагато часу [4].

Сучасні психологи і педагоги єдині в тому, що якість виконання діяльності і її результат залежать перш за все від спонук і потреб індивіда, його мотивації. Саме мотивація викликає цілеспрямовану активність, що визначає вибір засобів і прийомів, їх впорядкування і досягнення мети. Мотивація є тому «пусковим механізмом» будь-якої людської діяльності: праці, спілкування чи пізнання. Актуальним сьогодні для науковців та педагогів-практиків є пошук методів, прийомів та засобів підвищення мотивації студентів до вивчення іноземної мови.