Математична підготовка вчителя початкової школи на сучасному етапі

                                                                                                                                Н. МІСЬКОВА

 

 

У статті розглядаються проблеми математичної підготовки вчителів початкових класів на даному етапі розвитку цивілізації, визначені перспективи розвитку.

Ключові слова: математична освіта, математична підготовка вчителів початкових класів, методична система викладання математики в початкових класах.

 

В статье рассматриваются проблемы математической подготовки учителей начальных классов на даном этапе развития цивилизаци, определены перспективы развития.

Ключевые слова: математическое образование, математическая подготовка учителей начальных классов, методическая система преподавания математики в начальных классах.

 

In this article are examined the main theoretical principles of the content of the education. It is exposed there content also the urgent tasks of reformation of the content of primary school education and specifically the content of the school course of primary mathematics.

Key words: mathematical education, mathematical preparation teachers of primary classes, methodical system teaching mathematics of primary classes.

 

Постановка проблеми. Нова соціально-економічна і політична реальність в суспільстві, зміцнення державності України, інтеграція її в Європейський простір передбачає реформування освіти і, зокрема, вищої, яка нині спрямована на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців.

Питання якості математичної підготовки і розвиненості математичної культури вчителів у наш час набувають виняткової актуальності, оскільки трансформаційні процеси в системі освіти набули виразної прагматичної орієнтації, а завдання інтелектуального і культурного розвитку особистості поступово втрачають домінуючі позиції. Дослідження цих питань дають змогу визначити засоби впливу на фахову підготовку вчителів початкових класів, їхній інтелектуальний розвиток.

Слід відзначити, що протягом кількох десятиліть питання, пов'язані з математичною і професійною підготовкою вчителів (у тому числі й початкових класів) привертають увагу математиків (Б. В. Гнєденко, Г. В. Дорофєєв, О. А. Ляпунов), методистів-математиків (Є. С. Канін, В. М. Левін, А. М. Пишкало, В. В. Фірсов), педагогів (В. М. Гриньова, Є. Г. Плотникова, Л. Г. Штабова) та інших. Не залишаються осторонь і філософи (В. А. Єровенко, С. Л. Катречко, Т. Б. Куд-ряшова), висвітлюючи окремі питання, пов'язані з освітою взагалі, з оволодінням знаннями, естетикою мислення тощо. Але в психолого-педагогічних дослідженнях ця проблема найчастіше розв'язувалась однобічно: розглядались питання підвищення успішності навчання школярів з окремих навчальних предметів залежно від способів організації навчальної діяльності чи застосування певних засобів. Що стосується початкового навчання математики, то зазначимо, що питання підвищення ефективності навчання математики молодших школярів, які пов'язані з методикою опрацювання окремих тем, були предметом психолого-педагогічних досліджень і знайшли відображення в ряді дисертацій, науково-методичних статей, посібників та методичних рекомендацій. Однак питання, які стосуються впливу рівня математичної підготовки вчителя початкових класів на результати навчання школярів, на рівень їх математичного розвитку не досліджувались.

Метою статті є аналіз проблем, пов'язаних з математичною підготовкою вчителів початкових класів та визначення шляхів, які б сприяли її загальному поліпшенню в контексті тих соціокультурних процесів, що відбуваються в сучасному вітчизняному освітньому просторі.

У загальноосвітній школі постать учителя початкових класів є ледь не головною. Це зумовлено тією роллю, яка призначається саме вчителю початкових класів у формуванні в молодших школярів аналітичного, понятійного, мовленнєвого та світоглядного фундаменту. Від того, якої «якості і глибини» буде цей фундамент у вчителя, залежить, наскільки успішним буде навчання його молодших школярів у майбутньому, в середній і старшій ланках загальноосвітньої школи.

З цим погоджуються всі без винятку дослідники, але далеко не кожен з них усвідомлює ту роль, яку відіграє математика у загальному розвитку дитини, яке значення повинна посідати математична підготовка вчителя початкових класів у його загальній професійній підготовці та загальнокультурному розвитку.

Математична освіта завжди відігравала важливу роль у культурному розвитку людини. При цьому можливості математичної освіти далеко виходять за межі власне математичних предметів. Математика – це мова. Математична освіта може і повинна стати засобом мовного розвитку учнів, навчити їх коротко, грамотно і точно формулювати свої думки. Сьогодні це особливо важливо.

Було б передчасно вважати, що негативні процеси у математичній частині національного освітнього простору вже припинилися. Для оптимізму немає ніяких підстав. Зараз ми лише починаємо спостерігати наслідки процесу систематичного знищення культурних математичних набутків. Ми відчуваємо це через катастрофічне зниження рівня загальноосвітньої (а не тільки математичної) підготовки абітурієнтів і студентів-першокурсників. Невміння порівнювати прості доволі об'єкти і поняття довільної природи, нерозуміння змісту і смислу текстів, невміння зв'язано виражати думки і логічно мислити, нездатність вбачати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і процесами – ось далеко не повний перелік того, що ми отримали в результаті змін у структурі й обсязі шкільної освіти і, зокрема, в її математичній складовій.

Курс математики для вчителів початкових класів має складну будову, оскільки охоплює досить різні математичні напрями, які зазвичай не прийнято поєднувати в межах одного навчального предмета: елементи теорії множин, елементи математичної логіки, числові системи, арифметика цілих чисел, елементи алгебри, теорії функцій та геометрії.

Тематична різноманітність розділів (навчальних модулів) курсу математики для вчителів початкових класів має, в певному розумінні, об'єктивний характер, бо визначається з огляду на зміст початкового курсу математики.

Курс методики викладання математики вимагає від студента – майбутнього вчителя, – насамперед, ґрунтовних математичних знань на рівні вільного оперування ними, бачення змістовно-логічних зв'язків між поняттями, твердженнями та процедурами (алгоритмами).

В успішному формуванні математичних знань і методичних умінь студентів важливу роль відіграють фактори ефективності навчання. Це, насамперед, внутрішні, індивідуальні фактори, що характеризують здатність студентів до навчання. З одного боку, це рівень знань студентами шкільного курсу математики, а з другого, і це найголовніше, – це рівень загального інтелектуального розвитку, рівень розвитку психічних якостей студентів, а саме:

1) рівень розвитку довільної уваги – зосередженості, стійкості, розподілу, переключення;

2) рівень розвитку усвідомленості і сприймання навчального матеріалу, швидкості і глибини осмислення;

3) рівень розвитку довільної логічної пам'яті.

У процесі формування математичних знань майбутніх вчителів початкових класів, слід враховувати, чи студент механічно, чи осмислено володіє прийомами довготривалого запам'ятовування; яка швидкість і міцність запам'ятовування, а також легкість відтворення матеріалу, особливості забування та індивідуальні особливості пам'яті.

Математична підготовка майбутнього вчителя початкових класів значною мірою залежить від рівня розвитку інших внутрішніх факторів, які характеризують здатність студента до навчання, особливо від рівня розвитку мислення. На жаль, у значної кількості студентів цей рівень надзвичайно низький, тому згідно нашої методики пропонуються системи вправ по ознайомленню з поняттями початкового курсу математики в процесі розв'язання яких виявляється, чи легко студент відрізняє суттєві ознаки предметів і явищ від несуттєвих, другорядних, який рівень засвоєння загальних, конкретних і абстрактних понять, чи вміє порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, чи швидко знаходить шляхи розв'язування задач і вправ. З метою формування названих мис-лительних операцій та вище названих психічних якостей на практичних навчальних заняттях в аудиторії постійно звучить голос викладача чи студента, тобто всі вправи розв'язуються з ретельним обґрунтуванням. З розвитком мислення тісно пов'язаний інший фактор ефективності навчання – це розвиток уяви, яка проявляється в різних видах навчальної діяльності, причому в одних студентів спостерігається багатство творчої уяви, в інших – репродуктивної.

Виявлені нами внутрішні фактори характеризують здатність студентів до навчальної діяльності як складну динамічну систему інтелектуальних властивостей особистості, якостей розуму, від яких залежить продуктивність навчальної діяльності майбутніх вчителів початкових класів взагалі і зокрема ефективність їх математичної підготовки. Однак ефективність математичної підготовки вчителів початкових класів залежить і від іншої групи факторів – зовнішніх, до яких належать особливості навчального матеріалу, а саме:

1) зміст, що являє собою сукупність тверджень, означень, понять, алгоритмів обчислень, способів розв'язування текстових задач, рівнянь тощо;

2) форма навчального матеріалу, яка може бути практичною, предметною, образною, мовною чи символічною;

3) складність матеріалу, яка може впливати на швидкість, правильність та ефективність заучування. Зауважимо, що суб'єктивно складність залежить, в свою чергу, від багатьох факторів – контексту матеріалу, досвіду, знань та умінь студентів.

Отже, ситуація, що склалася з математичною підготовкою вчителів початкових класів в університетах, не залишає нічого іншого, як шукати шляхи покращення в оволодінні математичними знаннями, уміннями і навичками, а також у формуванні математичного світогляду цих фахівців.

Такі шляхи, насамперед, вбачаються у наступному:

• Впровадження в систему навчання вчителів початкових класів ідеї неперервності математичної підготовки. Реалізація цієї ідеї може здійснюватися частково за рахунок ресурсу навчального часу, що забезпечує викладання дисциплін на вибір вищого закладу освіти.
• Підвищення наукового рівня курсу математики з орієнтацією на систему тих математичних понять, відношень і процедур, що лежать в основі початкового курсу математики.
• Зовні простий зміст початкового курсу математики не повинен затінювати реальної логічної складності і методологічної значущості розглядуваного математичного матеріалу, фундаментальності тих математичних ідей, що становлять його основу.
• Якісна трансформація змісту курсу математики для вчителів початкових класів, щоб усунути його фрагментарність, звільнити зміст від логічних про валів і побудувати його на єдиній методологічній основі.
• Доказовість, логіка і повнота повинні стати провідними орієнтирами, які працюватимуть на вирішення фахових завдань, незалежно від того, стосуються вони викладання математики чи іншого предмета.

Врахування всіх названих вище внутрішніх та зовнішніх факторів у процесі навчання забезпечує підвищення рівня математичної та методичної підготовки майбутніх вчителів початкових класів, сприяє розвитку у студентів здібностей, активної професійної позиції та індивідуального стилю діяльності, сприяє удосконаленню педагогічної техніки, а також підготовки до здійснення національного виховання в сучасній школі.