Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
36
Мова:
Українська
12.1 Базові концепції біогеохімії
12.2 Взаємодія біогеохімії з іншими науковими дисциплінами
12.3 Еволюційна біогеохімія
12.4 Біогеохімія оточуючого середовища (довкілля)
12.5 Напрями розвитку біогеохімії
12.1 Базові концепції біогеохімії
Біогеохімія є міждисциплінарною наукою, яка виникла в ХХ столітті на межі наук біології, геології і хімії. Біогеохімія концентрує всю свою увагу на вивченні ролі живих організмів в міграції і перерозподілі хімічних елементів в земній корі.
Теоретичною основою біогеохімії є концепція живої матерії і біосфери, запропонована російським вченим В. І.
Вернадським на початку ХХ століття.
Концепція живої речовини. Відомо, що характерною рисою всіх живих організмів, незалежно від їх розміру, морфологічних і фізіологічних є трансформація оточуючого середовища в процесі їх життєдіяльності. Маса цих організмів представляє дуже незначну частину від маси всіх інших складових земної кори, однак, трансформуючий ефект біоти проявляється в глобальному масштабі і зачіпає всі біогеохімічні цикли. Живі організми поглинають селективно хімічні елементи у відповідності зі своїми фізіологічними потребами. Серед цих елементів виділяються Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Фосфор, Калій, Сульфур, Силіцій, Кальцій, Магній та Ферум, які необхідні організмам в найбільшій мірі для побудови структурних органів, росту і розмноження. Слід підкреслити, що ті самі елементи також складають основу хімічного складу океану, атмосфери і гірських порід. Їх поглинання живими організмами приводить до біогенної трансформації цих земних оболонок і диференціації елементів в оточуючому середовищі. Більше того, газоподібні метаболіти, які виділяються в атмосферу, поступово змінюють газовий склад атмосфери, і поява кисню є самим характерним прикладом. Рідкі метаболіти і продукти розпаду залучаються в кислотно-лужні і окисно-відносні процеси в природних водах, які просочуючись крізь грунти і підсилюючі геологічні породи, в свою чергу, трансформують їх мінералогічний і хімічний склад. Далі відбувається зміна хімічного складу води в морях і океанах. В кінцевому результаті це відображається на формуванні осадових порід.
Концепція біосфери. На початку ХХ століття В. І. Вернадський визначив біосферу як зовнішню сферу Землі, в якій не тільки існує життя, але яка в тій чи іншій формі видозмінена або сформована під впливом життя і біологічної активності. Відповідно, біосфера – це єднання живої матерії і зовнішньої частини Земного шару (Вернадський, 1926 р.). Біосфера включає в себе шари тропосфери, гідросфери і літосфери сумарною товщиною біля 40 км.
Біокосні системи. Це системи, утворені живими організмами і середовищем їх перебування, включають в себе обмін хімічними елементами між живими організмами і оточуючим їх середовищем. Термін був введений В. І. Вернацьким в 1944 р.
Біогеохімічні цикли. Біогеохімічні цикли являють собою універсальну властивість біосфери. Це засновано на тому, що процеси біологічного обміну є циклічними за своїм характером. В біогеохімічних циклах відбувається динамічний обмін масами хімічних елементів, який підтримує хімічний склад як живих організмів, так і основних складових біосфери: геологічних порід грунтів, вод і повітря.
Серед основних біогеохімічних принципів В. І. Вернадського є і положення про оборотність і необоротність біохімічних циклів. Слід пам'ятати, що ці цикли не є повністю оборотними (Вернадський, 1932 р.). Неповна оборотність біогеохімічних циклів різними елементами і їх незамкненість, відображає геохімічну неоднорідність Землі і межі адаптації живих організмів у варіюванні вмісту хімічних елементів.
Необхідно згадати і концепцію біогеохімічного харчового ланцюга (трофічного ланцюга), який може бути визначений взаємовідношенням між організмами, через які в екосистемі відбувається трансформація речовини і енергії. Харчовий ланцюг, зазвичай, включає в себе від 2 до 5 ланок. Наприклад, фото- і хемосинтезуючі організми (продуценти), які утворюють первинну продукцію у вигляді органічної речовини рослинноїстівні тварини (фітофаги) як первинні споживачі (консументи) плотоядні тварини як вторинні споживачі (хижаки, включаючи людину) організми, які руйнують відмираючу органічну речовину (мікроорганізми).
Прикладом глобального біогеохімічного циклу є цикл води, схематично зображений на рис. 2.11. На ньому показана маса води в різних резервуарах, потоки мас води при обміні між цими резервуарами і швидкості масообміну. Найбільша маса води сконцентрована в Світовому океані. В процесі випаровування під впливом сонячної радіації вода переходить в атмосферу, з якої вона може випадати назад на поверхню океану або суші. В подальшому вода, за рахунок поверхневого стоку або випаровування, повертається назад в океан.
Рис. 2.11. Гідрологічний цикл як приклад глобального біогеохімічного циклу.
Розмірність: 1012 т Н2О (баланс) і 1012 т Н2О/год (потоки)
Представлений кругообіг води типовий для всіх глобальних біогеохімічних циклів.
12.2 Взаємодія біогеохімії з іншими науковими дисциплінами
Біогеохімія виникла на початку ХХ століття як типова міждисциплінарна наука. Схематичний опис різних природних наук, в значній мірі переплетених з біогеохімією, показано на рис. 2.12.
Базові природні дисципліни – хімія, біологія і геологія. Ці та інші науки розташовані на рисунку в залежності від переваги якісних і кількісних підходів при описі складних природних процесів.
Рис. 2. 12.Схематичний опис взаємопроникнення біогеохімії та інших природних наук
Біогеохімія як наука виникла в 20-х роках ХХ століття на стику біології, хімії і геології, сконцентрувавши свою увагу на ролі тваринної речовини в міграції хімічних елементів.
12.3 Еволюційна біогеохімія
Еволюційна