Порівняльні звороти у романі Марії Матіос «Чотири пори життя»

Актуальність дослідження. У наш час у лінгвістиці спостерігається зміщення наукових інтересів від формально-граматичного аналізу мовних явищ до функціонально-комунікативного, що зумовлено зростанням уваги до вивчення мовлення як сфери реалізації комунікативної взаємодії. У життєдіяльності людини одним із мовних засобів, що виконує надзвичайно важливу функціонально-комунікативну роль, є саме прийом порівняння як спосіб пізнання дійсності. За допомогою порівняння людський мозок зіставляє певні явища та об’єкти, знаходячи між ними спільне та відмінне. Порівняння як категорія мовної системи дотепер ще не вивчена як слід, хоча ця проблема вже привертала увагу українських вчених. Тлумаченням терміна «порівняння» займалися українські мовознавці починаючи ще з 50-х рр. XX ст.  У слов’янському мовознавстві природу порівняльних конструкцій проаналізовано в таких аспектах: граматичному (І. Кучеренко, Н. Широкова, М. Черемісіна, М. Заоборна); фразеологічному (А. Назарян, В. Огольцев,  К. Мізін); ономасіологічному (В. Дьяконов, Х. Леєметс, В. Образцова); семасіологічному (Д. Ащурова, С. Александрова, І. Шенько); функціонально-стилістичному (В. Вомперський, А. Довженко, О. Некрасова, О. Федоров). В україністиці здійснено ряд вагомих наукових досліджень, присвячених проблемі порівняння. Зокрема, можна виділити монографію І.К. Кучеренка «Порівняльні конструкції мови в світлі граматики» [12], у якій запропоновано логіко-граматичну модель порівняння, визначено його структурні типи. Підрядні порівняльні речення проаналізовано в дисертаційних роботах М.І. Вихристюк і М.С. Заоборної. Як функціонально-семантична категорія порівняння постало в дисертаційному дослідженні Н.П. Шаповалової [24], у якому встановлено її формально-граматичну, семантико-синтаксичну та комунікативну природу. Структурний (семантико-граматичний) та концептуальний аналіз порівняльних конструкцій у сучасному поетичному тексті здійснено у дисертації Т. П. Павлюк [18]. Типи складнопідрядних речень із підрядними прикомпаративними проаналізовані В.Г.Мараховською [13]. Аналіз порівняльних конструкцій у межах простого речення здійснено в дисертації Л.В.Прокопчук [20], зокрема, окреслено семантичні типи порівнянь залежно від сполучуваних можливостей компонентів порівняльної конструкції. Порівняння як стилістичний компонент художнього тексту стало об’єктом дослідження Г.Я.Довженко [9] та Л.В.Голоюх.

У дослідженнях самого явища порівняння, як і його лінгвістичного статусу, є безліч суперечностей, протилежних поглядів мовознавців, що зумовлено об’єктивною складністю цього мовного явища. Недостатнє вивчення питання про категорію порівняння в структурі простого речення, суперечливість поглядів учених на її структуру, а також завдання практичного характеру, пов’язані передусім із визначенням її формально-граматичного статусу в реченнєвій структурі, і зумовили актуальність дослідження.

Об’єктом дослідження є роман Марії Матіос «Чотири пори життя».

Предмет дослідження: порівняльні звороти в названому романі.

Мета роботи – дослідити порівняльні звороти в романі Марії Матіос «Чотири пори життя».

• дослідити порівняння як засіб пізнання світу і як структурну одиницю мови;
• з’ясувати проблему розмежування порівняльного звороту і неповного підрядного порівняльного речення;
• визначити основні функції та граматичне вираження порівняльних зворотів у романі Марії Матіос;
• визначити структурні типи порівняльних зворотів у романі «Чотири пори життя».

Структура дослідження: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи – 26 сторінок, з них – 22 основного тексту. Список літератури нараховує 25 джерел.