Планетарна безпека

 

Вступ

Природні процеси, як загроза планетарній безпеці

Порушення екологічної рівноваги. Поняття екологічної безпеки

Зменшення видового різноманіття

Вплив науково технічного прогресу на людину

Шляхи досягнення прийнятного рівня загально планової безпеки

Список використаної літератури

 

На своєму багатовіковому досвіді людство переконалося, що найбільші небезпеки для нього виходять від природи і, як це не парадоксально, від цивілізації. Природа, що володіє яку можна з располагаемой людством енергією, може створювати катастрофи, що зачіпають держави, регіони і світ в цілому. У той же час цивілізація, здавалося б, орієнтована на створення для людини комфортних умов існування, принесла з собою руйнівні засоби військового призначення колосальної потужності, а наслідки виробництва у вигляді його побічних продуктів призводять до порушень екосистеми грандіозних масштабів. Останні такі, що можна стверджувати про формування в надрах нашого світу екологічної бомби, про яку невідомі ні її руйнівна сила, ні момент вибуху.

Майбутнє людства затьмарене безпрецедентною загрозою природі. Швидке зникнення лісів, погіршення якості води, зростаючі зміни клімату можуть підірвати світову економіку в найближчі десятиліття. Всі ці впливи призводять до порушення екологічної рівноваги, зменшення видового різноманіття, адже погіршення природного середовища існування призводить до зникнення багатьох живих організмів, що загрожує порушенням екологічного балансу в природі на різних рівнях.

1. Природні процеси, як загроза планетарній безпеці

На своєму багатовіковому досвіді людство переконалося, що найбільші небезпеки для нього виходять від природи і, як це не парадоксально, від цивілізації. Природа, що володіє яку можна з располагаемой людством енергією, може створювати катастрофи, що зачіпають держави, регіони і світ в цілому. У той же час цивілізація, здавалося б, орієнтована на створення для людини комфортних умов існування, принесла з собою руйнівні засоби військового призначення колосальної потужності, а наслідки виробництва у вигляді його побічних продуктів призводять до порушень екосистеми грандіозних масштабів. Останні такі, що можна стверджувати про формування в надрах нашого світу екологічної бомби, про яку невідомі ні її руйнівна сила, ні момент вибуху.

Всі ці загрози з часом стають все більш серйозними через зростання народонаселення, збільшення темпів розвитку промисловості і все більшої взаємозалежності в світі. Землетруси ховають під руїнами багатоповерхових будинків десятки тисяч людей, інфекції поширюються зі швидкістю реактивного літака, радіоактивні зараження позбавляють продуктивності величезні території суші і моря. Природні процеси планетарного масштабу настільки складні, що в більшості своїй не піддаються формальному опису. Занадто багато факторів, за своєю природою випадкових, виявляються взаємозалежними і визначальними розвиток природного явища. Саме цим пояснюється неможливість достовірного прогнозу атмосферних явищ. Але відсутність представницької математичної моделі не єдина причина, що перешкоджає можливості убезпечити людство від сил природи[1, c. 117].

Планета володіє колосальним енергетичним потенціалом, який знаходить свій вихід у непередбачуваних (відсутність моделі!) Проявах у всіх трьох середовищах. У розпорядженні людства просто немає джерел енергії такої потужності, щоб контролювати вплив природи на ноосферу: не можна заблокувати виверження вулкана, зародження цунамі або спрямованість урагану.

З цих причин немає можливості використовувати принцип локальності при побудові системи безпеки від природних явищ, і людство змушене застосовувати принцип глобальності в його пасивній формі. А саме: будувати систему спостереження за виникненням і розвитком природних загроз, здійснювати своєчасне оповіщення про них і заздалегідь вживати заходів щодо зменшення збитків у небезпечних районах. Так, для боротьби з землетрусами організується сейсмічна служба спостережень, виділяються сейсмонебезпечні райони, в яких приймаються запобіжні заходи в основному будівельні: по обмеженню поверховості та зміцненню конструкцій[2, c. 97].

2. Порушення екологічної рівноваги. Поняття екологічної безпеки.

З розвитком промисловості і сучасних технологій у всьому світі гостро стало питання порушення екологічної рівноваги. Ця проблема досягла такого рівня, при якому вирішити її практично неможливо. Багато чого з того, що було знищене, на жаль вже не вдасться відновити.

Екологічна рівновага – кількісне і якісне співвідношення природних ізмінених людиною екологічних компонентів і природних процесів, щоприводить до тривалого існування еосистеми визначеного виду.

Порушення екологічної рівноваги між природними факторами і діяльністю людини – це соціально-екологічна криза. Це означає, що баланс між навколишнім середовищем і суспільством порушений. Така ситуація може призвести до загибелі людства.

Ступінь порушення екологічної рівноваги може бути різна. Забруднення – це найменший шкоди, який був зроблений навколишньому середовищу. У цьому випадку, природа може сама впоратися з проблемою. Протягом певного часу вона відновить баланс, за умови, що людство перестане завдає їй шкоду.

Друга ступінь – порушення екологічної рівноваги. Тут біосфера втрачає свою здатність до самовідновлення. Для того, щоб баланс прийшов у норму, необхідне втручання людини.

Остання стадія – найнебезпечніша, і називається деструкція. Це межа, при якому, відновити первозданну екосистему ставати неможливим. Це екологічна катастрофа, до якої призводять необдумані дії людини і його недозволене знищення навколишньої природи. Цей факт вже має місце в деяких районах земної кулі.

Масштаби цієї взаємодії почали помітно мінятися лише в новий час – у зв'язку