Звіт щодо проходження екскурсії на очисні споруди КП «ТЕРНОПІЛЬВОДОКАНАЛ»

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

 

 

 

 

 

щодо проходження екскурсії

на очисні споруди КП «ТЕРНОПІЛЬВОДОКАНАЛ»

 

 

 

 

Тернопіль 2013

 

 

 

1.Перелік та характеристика очисних споруд

2.Екскурсія на очисні споруди КП «ТЕРНОПІЛЬВОДОКАНАЛ»

3.Висновки та пропозиції щодо покращення стану очисних споруд.

 

Очисні́ спору́ди- інженерні споруди системи каналізації для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод.

До очисних споруд належать аеротенки, аерофільтри, біофільтри, септики, відстійники, метантенки, ґратки-дробарки, піско-, нафто-, жиро- і масловловлювачі тощо.

Аероте́нк, аеротанк (грец. – повітря і англ. tank – бак) – споруда для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу (бактерії-мінералізатори та нижчі організми) і продування повітрям (аерації).

Аеротенк являє собою бетонний проточний басейн глибиною 3-5 м, шириною 3-12 м і довжиною до 150 м. Повітря, що подається через закладені в дні аеротенка пористі пластинки (фільтроси), перемішує попередньо відстояну суміш стічної рідини і активного мулу, постачаючи кисень, потрібний для життєдіяльності бактерій, та окислюючи органічні забруднення. Активний мул випадає у вторинних відстійниках, звідки знову перекачується в аеротенк, а його приріст (завислі речовини) скидається для обробки (бродіння) з осадом первинних відстійників. Час перебування стічної рідини в аеротенку 6-12 годин.

Аерофі́льтр – споруда для біологічного очищення стічних вод, різновидність біофільтра.

Аерофільтри мають висоту до 4 м і обладнані пристосуванням для штучного продування рідини повітрям. Стічну рідину попереду звільняють від завислих частинок і колоїдальних речовин способом обробки в аеротенках на неповне очищення. Навантаження аерофільтра 4-5 м3 стічної рідини за добу на 1 м3 об'єму аерофільтра.

Біофільтри – це споруди в яких очищуються стічні води (СВ) здійснюється фільтрацією їх через шар крупно зернистого матеріалу покритого біологічною плівкою аеробних мікроорганізмів. Забруднюючі речовини стічних вод сорбуються біоплівкою з під впливом організмів із яких вона складається піддаються окисненого процесу. Окисна реакція відбувається в присутності повітря, що природним або штучним способом подається у споруду.

Для очищення невеликої кількості СВ застосовують біофільтри з природною подачею повітря. Крупнозернистих матеріалів на поверхні якого розташовується біоплівка називають – завантаженим, як фільтрувальний матеріалів для біофільтрів використовують щебінь, гальку, керамзит, пластмасові елементи і т. д.

Се́птик – локальне очисне устаткування, що застосовується на стадії проектування та будівництва комплексних систем локального очищення побутових і господарських стічних вод. Септик, як такий, не є закінченою очисною спорудою та застосовується відповідно до чинних норм і правил. При роботі цієї очисної споруди необхідне використання методів ґрунтового доочищення. Септик є локальною очисною установкою, призначеною для збору й очищення побутових і господарських стічних вод від індивідуальних житлових будинків, об'єктів малоповерхової забудови, котеджів при відсутності центральної системи каналізації. При роботі очисних споруд застосовується принцип гравітаційного відстоювання та біологічного доочищення з використанням біоферментних препаратів, а також ґрунтових природних і примусових методів доочищення.

Відсті́йники (рос. отстойники, англ. settlers for waste waters, settling tanks for waste waters, нім. Absetzbecken n, Absetzer m) – штучні резервуари або водойми для виділення з шахтних, кар'єрних і виробнич. стічних вод завислих домішок, осадження їх при невеликій швидкості потоку, а також для очищення стічних вод за допомогою реагентів.

Для попереднього очищення води влаштовуються В. у спеціальних свердловинах (глухі труби, що встановлюються нижче фільтрів), в шахтних стволах, біля насосних станцій головного і дільничного водовідливу (головні і дільничні водозбірники), а для остаточної очистки води – на поверхні Землі.

Метанте́нк, метанта́нк (рос. метантанк, англ. methane tank, нім. Abwasserfaulraum m, geschlossener Faulraum m) – штучний резервуар великої ємності (до декількох тис. м3) для біологічної переробки (так званого метанового зброджування за допомогою бактерій-мінералізаторів та інших мікроорганізмів) органічного осаду стічних вод без доступу повітря.

Резервуар є герметичним ферментером об'ємом від декілька кубічних метрів з перемішуванням, який обов'язково обладнується газовіддільниками з протиполум'яними пастками. Працюють метантенки в безперервному або періодичному режимі завантаження відходів чи стічних вод з постійним відбором біогазу і вивантаженням твердого осаду після завершення процесу.

23 квітня 2013 року нам було проведено екскурсію на очисні споруди КП «ТЕРНОПІЛЬВОДОКАНАЛ». Метою діяльності комунального підприємства “Тернопільводоканал” є забезпечення стабільності роботи систем водопостачання і водовідведення та зниження виробничих витрат. Підприємство планує досягнення цієї мети шляхом подальшого удосконалення роботи по таких напрямках як бухгалтерський облік та фінансовий менеджмент, формування тарифів, експлуатація та технічне обслуговування основних засобів, нарахування плати за послуги та збирання платежів від споживачів, залучення громадськості до процесу прийняття стратегічних рішень. Для технічного переоснащення й оновлення водопровідно-каналізаційних об’єктів комунальної інфраструктури підприємство потребує збільшення обсягів капітальних інвестицій.

Зокрема нас ознайомили із системою насосних станцій, системою водовідведення та ін. Недоліком було те, що ми не мали змоги побачити частини цієї складної водосистеми детально, але натомість нам усе докладно розказали. Щодо системи водовідведення, то вона складається із самопливних колекторів, каналізаційних насосних станцій (КНС), напірних трубопроводів та каналізаційних очисних споруд (КОС).

Стічні води самопливними колекторами надходять до 6-и каналізаційних насосних станцій. Дві КНС (№1, 8) перекачують стоки напірними трубопроводами в системи самопливних колекторів інших басейнів каналізування, на інші КНС, а чотири КНС (№5, 7, 9, 10) перекачують стічні води на каналізаційні очисні споруди. Після очисних споруд очищені води скидаються у річку Серет.

Загальна довжина каналізаційних мереж – 248, 0 км, з них напірних трубопроводів – 28, 9 км і самопливних колекторів – 219, 1 км. Загальна проектна пропускна спроможність каналізаційних очисних споруд становить 106, 4 тис. м3/добу. Середньодобовий обсяг стоків у 2004 р. становив 74, 3 тис. м3/добу.

За останні 2 роки на потреби водовідведення було спожито, відповідно, 20, 532 та 20, 046 млн. кВт-год/рік електроенергії. Аварійне скидання стоків на всіх каналізаційних насосних станціях – відсутнє. На всіх насосних станціях відсутні прилади для вимірювання тиску (після насосів та на збірній гребінці). У приймальних відділеннях на всіх насосних станціях відсутні механічні решітки для затримання грубих відходів, а також не працюють пристрої для змучування осаду в приймальних резервуарах. Стан будівельної, механічної та електротехнічної частин всіх каналізаційних насосних станцій – задовільний, за винятком КНС-1, будівельна та електротехнічна частини якої характеризуються як добрі, а механічна – як задовільна. Для каналізаційних насосних станцій характерним є зношене насосне обладнання та низький ККД агрегатів.

 

Стічні води на очисних спорудах проходять механічну, фізичну, біологічну та хімічну очистку і тільки після цього зливаються у водойму;

Не зважаючи на те, що ми побачили дуже мало, можна сказати, що очисні споруди міста Тернопіль справно працюють і навіть у період повеней зможуть впоратися зі значними об’ємами води, оскільки зараз підприємство працює не на повну потужність;

Для покращення своєї роботи підприємство потребує модернізації обладнання, нових ідей щодо очищення води, автоматизації процесів, запровадження енергозберігаючих технологій, адже для очищення затрачаєть велика кількість електроенергії.

Постійне зростання цін на електроенергію та скасування дотацій з державного бюджету протягом останніх років суттєво ускладнили фінансовий стан водоканалу. В результаті підприємство не має достатньої кількості обігових коштів не тільки на впровадження проектів капітального будівництва, але і для заміни замортизованих основних засобів. Оскільки збільшення доходів за рахунок підвищення тарифів стримується платоспроможністю населення, то зменшення виробничих витрат є основою для досягнення і утримання фінансової стабільності комунального підприємства.

Сьогодні найважливіші технічні завдання підприємства полягають у скороченні виробничих витрат за рахунок (а) скорочення втрат і недообліку води (створення зон тиску, заміни аварійних ділянок мереж та формування культури раціонального використання води населенням) та (б) зменшення споживання електроенергії (шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, модернізації систем аерації на каналізаційних очисних спорудах та іншого електрообладнання).

З метою визначення реальних обсягів втрат води та складання заходів для їх скорочення, необхідно впровадження будинкового обліку води та ведення постійного контролю за технологічними параметрами насосного обладнання в системі водопостачання. Також було б, доцільно запровадити стратегічного фінансового планування, як основу річного циклу господарської діяльності. Даному підприємству потрібно досягнути повного відшкодування вартості послуг водопостачання та водовідведення (беззбиткової діяльності підприємства) звернувшись з відповідним клопотанням в міську раду і проводити реалізацію невеликих за розміром проектів капітальних інвестицій у найближчій перспективі.