ВСТУП
Розділ І. Огляд літератури з фізичної підготовленості школярів
Розділ ІІ. Проблематика фізкультурно-оздоровчої роботи в різні вікові періоди
2.1. Вимоги до викладача фізкультури
2.2 Основи спортивного і оздоровчого тренування
Розділ ІІІ. Організація, зміст і методика позакласної фізкультурно-оздоровчої роботи у сільській місцевості
3.1. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи
3.2. Руховий режим учнів
Розділ IV. Дослідження впливу фізкультурно-оздоровчої діяльності на соціально значимі якості особистості
4.1. Основні принципи методики розробки і проведення учбово-тренувального заняття
4.2. Результати дослідження та їх аналіз
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В “Основних напрямках розвитку охорони здоров'я населення і перебудови загальноосвітньої школи в області фізичного виховання учнів” на період до 2010 року підкреслене значення охорони здоров'я дітей і підлітків як найважливішої умови оздоровлення всього населення. Реалізація реформи загальноосвітньої школи в області фізичного виховання учнів, її характер і масштабність вимагають значного часу.
На найближчі роки найбільш актуальним завданям є вдосконалення діючих форм шкільної фізичної культури, підвищення їх ефективності, організаційного рівня і результативності.Відмінне здоров'я, міцне і загартоване тіло, сильна воля, сформовані в процесі занять фізичною культурою і спортом, є основою для інтелектуального і розумового розвитку людини. Досягти високої фізичної досконалості, позбутися від деяких вроджених і набутих фізичних недоліків можна лише шляхом правильного і систематичного використання фізичних вправ.
На жаль, багато батьків, особливо у сільській місцевості, не розуміють оздоровчого значення фізичної культури і спорту, не приділяють належної уваги фізичному вихованню дітей. Тому завдання викладачів фізичного виховання і тренерів - роз'яснити позитивний вплив фізичної культури на стан здоров'я і фізичний розвиток дітей.
Як показує практика, діти з підвищеним руховим режимом, тобто ті, які активно займаються фізичною культурою і спортом, мають кращзу успішність у школі, ніж їх однолітки. Крім того, у школярів, які активно займаються фізичними вправами, підвищується стійкість до простудних захворювань та інших захворювань.
Спостерігаючи протягом ряду років за формуванням організму учня, вчені звичайно цікавляться станом його здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості, фіксуючи це відповідними показниками. Комплекс цих показників створює повне уявлення про організм дитини. Розглядаючи рухову діяльність дітей, ми спостерігаємо її в різних за формою рухах, у яких тією чи іншою мірою проявляються швидкість, сила, спритність, витривалість або сполучення цих якостей. Ступінь розвитку фізичних якостей і визначає якісну сторону рухової діяльності дітей, рівень їх загальної фізичної підготовленості.
Сполучаючи заняття фізичною культурою із загальною фізичною підготовкою, ми тим самим здійснюємо процес всебічної фізичної підготовки, що має велике оздоровче значення. Звичайно, розвиваючи фізичні якості, ми вдосконалюємо і функції організму, освоюємо певні рухові навички. У цілому цей процес єдиний, взаємозалежний, і, як правило, високий розвиток фізичних якостей сприяє успішному освоєнню рухових навичок.
Наприклад, чим краще в підлітка буде розвинена швидкість, тим швидше він буде пробігати короткі дистанції, швидше буде вести м'яч, граючи у футбол, швидше переміщатися в будь-яких інших іграх, тобто високий рівень розвитку швидкості буде позитивно позначатися на виконанні конкретних фізичних вправ. Те ж саме можна сказати і про розвиток сили та витривалості. Отже, розвивати ці якості потрібно в першу чергу в плані загальної фізичної підготовки, використовуючи для даної мети відповідні і найбільш ефективні засоби.
Таким чином, розвиток фізичних якостей, власне кажучи, є основним змістом загальної фізичної підготовки.
Тому актуальність теми бакалаврської роботи “Фізкультурно-оздоровча робота в сільській місцевості” визначається сучасними вимогами до якості шкільної освіти, які здебільшого якісно реалізуються у великих містах, але недостатньо – у малокомплектних сільських школах.
Мета роботи – вивчення основних фізкультурно-оздоровчих напрямків роботи і експериментальне дослідження ефективності методики проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в сільській школі.
Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання учнів 1-4 класу Берегівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хустського району Закарпатської області.
Предмет дослідження – ефективність впливу фізкультурно-оздоровчої роботи на вдосконалення фізичних можливостей і інтелектуальних здібностей учнів та на підвищення психоемоційної стійкості і адаптаційних резервів організму.
Відповідно до визначеної мети, об’єкта і предмета дослідження було встановлено наступні завдання:
- оцінити стан розробленості проблеми фізкультурно-оздоровчої роботи серед учнівської молоді;
- проаналізувати роль і необхідні якості педагога в процесі проведення фізкультурно-оздоровчої роботи;
- показати способи організації фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями у сільській місцевості;
- дослідити ефективність впливу застосованої методики проведення фізкультурно-оздоровчої роботи на рівень інтелектуального і фізичного розвитку учнів 1-4 класу.
Джерельною базою виконання роботи є галузеві дослідження таких вчених, як В. Малінін “Физкультурно-оздоровительная работа в сельской школе”, Р. А. Белов “Организация работы по физической культуре и спорту по месту жительства”, А. А. Поцелуєв “Формирование у школьников умения и навыков” та інших.
Кінцевим результатом впливу фізичної культури протягом всього періоду навчання, розвитку і виховання з 1-11 класу повинна бути фізично розвинена здорова людина.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
- Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. - Киев: Здоровье, 1985. – 455 с.
- Ашмарин Б.А. Теория и методы физического воспитания. Учебное пособие для студентов факультетов физического воспитания педагогических институтов. М. Просвещение, 1984. – 336 с.
- Бальсевач В.К. Конверсия высоких технологий спортивной подготовки как актуальное направление совершенствования физического воспитания и спорта для всех / Теория и практика физической культуры. 1993. - №4. С. 21-23.
- Бальсевич В.К. Здоровье в движении. - М.: Советский спорт, 1988. – 320 с.
- Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. – М.: Теория и практика физической культуры, 2000. – 275 с.
- Бальсевич В.К. Феномен физической активности как социально-биологическая проблема //Вопросы философии. - 1981. - № 8. – с.56-59.
- Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. – К.: Здоровя, 1987. – 224 с.
- Белов Р.А. Организация работы по физической культуре и спорту по месту жительства. К.: Вища школа, 1987. – 238 с.
- Богословский В.П. Сборник инструктивно-методических материалов по физическому воспитанию. - М.: Просвещение, 1984. – 455 с.
- Бугров Н.Н., Какузин В.А. Методы управления физкультурным движением (Методические указания). – Малаховка.: МОГИФК, 1986. – 520 с.
- Введение в теорию физической культуры: Учебн. пос. /Под ред. Л.П. Матвеева. - М., 1983. – 512 с.
- Властовский В.Г. Акселерация роста и развития детей (эпохальная и внутригрупповая). – М.: МГУ, 1976. – 279 с.
- Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – К.: Олимпийская литература, 2002. – 294 с.
- Губа В.П., Никитушкин В.Г., Квашук П.В. Индивидуальные особенности юных спортсменов. – Смоленск, 1997. – 219 с.
- Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогика и психология деятельности организатора детского спорта. – М.: Радуга, 1982. – 326 с.
- Детская спортивная медицина / Под ред. С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. – М.: Медицина, 1980. – 440 с.
- Евсеев С.П. Адаптивная физическая культура, ее философия, содержание и задачи /Адаптивная физическая культура и функциональное состояние инвалидов. СПб, 1996. – 389 с.
- Евсеев С.П., Шапкова Л.В., Федорова Т.В. Адаптивная физическая культура в системе высшего профессионального образования //Теор. и практ. физ. культ., 1996, № 5. – с.67-72.
- Зациорский В.М. Физические качества спортсмена, - М.: ФиС, 1970. – 430 с.
- Каменцер М.Г. Урок после урока. - М.: Физкультура и спорт.- 1992. – 411 с.
- Квашук П.В., Никитушкин В.Г., Бауэр В.Г. и др. Информационно-образовательная кампания по развитию национальной системы детско-юношеского спорта // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. – 2003. – №1. С. 25-26.
- Кузнецова В.И. Развитие двигательных качеств школьника, М, Просвещение, 1987. – 520 с.
- Лупандина Н.А. Развитие основных движений школьников. ФИС, М, 1992. – 399 с.
- Малинин В. Физкультурно-оздоровительная работа в сельской школе. Уроки культуры здоровья (методическое пособие). - М.: Педагогическое общество России, 2006. – 331 с.
- Матвеев Л.П. Общая теория спорта и ее прикладные аспекты. – М.: Известия, 2001. – 333 с.
- Матвеев Л.П. Общая теория спорта. – М.: ФиС, 1997. – 304 с.
- Наталов Г.Г. Введение в физическую культуру, Краснодар, 1995. – 178 с.
- Николаев А.Д. О культуре физической, ее теории и системе физкультурной деятельности. Теория и практика физкультуры, 1997, №6 с.2-10.
- Основы управления подготовкой юных спортсменов / Под ред. М.Я. Набатниковой. – М.: Физкультура и спорт, 1982. – 180 с.
- Очерки по теории физической культуры (составитель и общ. редакция Матвеев П.П.). – М.: Фис, 1984. – 520 с.
- Пономарев Н.И. О законах функционирования и развития физической культуры. - Л., 1989. – 278 с.
- Поцелуев А.А. Формирование у школьников умения и навыков. Ж “Ф.К. в школе”, №7, 1982. – 413 с.
- Сальникова Г.П. Физическое развитие школьников, Просвещение, 1998.
- Система подготовки спортивного резерва / Под ред. В.Г. Никитушкина. – М.: МГФСО, 1994. – 320 с.
- Теория и методика спорта / Под общ. Ред. Ф.П. Суслова, Ж.К. Хохлова. – М.: Воениздат, 1997. – 416 с.
- Теория и методика физического воспитания учебник для институтов физической культуры (под общей редакцией Матвеева П.П. и Новикова А.Д. - М.: ФиС, 1987. – 367 с.
- Тер-Ованесян А.А. Педагогические основы физического воспитания. - М.: ФиС, 1998. – 124 с.
- Филин В.П. Теория и методика юношеского спорта. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 128 с.
- Харре Д. Учение о тренировке. – М.: Физкультура и спорт, 1971. – 326 с.
- Щедрина А.Г. Принцип индивидуальной изменчивости. Основа учения о конституции человека //Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии: Тез. докл. Красноярск, 1992. – 122 с.
- Ямпольская Ю.А. Мониторинг физического развития детского населения //Гигиена и санитария, 1996, №1.