Правознавство

Звіт

про проходження навчально-ознайомчої практики

студента 2 курсу

природничо-гуманітарного коледжу ЗакДУ

денної форми навчання за напрямом «Право»

за спеціальністю «Правознавство»

 

План

 

Вступ

1. Ужгородське МУ ГУМВС2

2. Господарський суд

3. Міськрайоний суд

4. Криміналістика

Висновок

Список використаної літератури

 

Термін практики має грецьке походження. У широкому розумінні практику можна визначити як цілеспрямовану діяльність людини, опанування і перетворення об’єктивної діяльності всезагальну основу розвитку людського суспільства і пізнання.

Практика – багатозначний термін. З одного боку, це – мотивована діальність людини, цілеспрямована на досягнення бажаного особистого чи соціального,

Результата. З іншого – підсумок, результат, досвід, який отримується внаслідок такої діяльності людини.

Навчальна практика – це безперервність та послідовність для набуття потрібного обсягу практичних знань та умінь, що відповідають кваліфікаційному рівні юриста.

Метою практики є оволодіння людиною сучасними формами, методами, організаційними технологіями органів виконавчої влади та судами загальної юрисдикції на базі одержаних знань про них, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень в ході виконання ними конкретної роботи в реальних умовах, тобто поєднання теорії і практики шляхом поглиблення та закріплення теоретичних формувань на цій основі професійних вмінь.

Змість практики. На підставі отриманих теоретичних знань студенти вивчають практично використання, закріпленого Конституцією України діючого законодавства про місцеві державні адміністрації, порядок їх формування та взаємодію з огранами місцевого самоврядування.

1. Ужгородське ВУ ГУМВС.

18 квітня 2012 року перший день нашої практики ми проходили в Ужгородському ВУ ГУМВС. Нас прийняв Перебейнос Іван Анатолійович – майор міліції, він нам розповів, що таке міліція, основні завдання і склад міліції. Наше завдання було продовжувати дозвіл на вогнепальну зброю строком на 3 роки.

Міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Міліція – це єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України. 

Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку. 

Центральне місце в системі правових актів, що регулюють діяльність міліції, посідає Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990р. Закон складається з 6 розділів: Розділ 1. Загальні положення. Розділ 2. Обов'язки і права міліції. Розділ 3. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї. Розділ 4. Служба в міліції. Розділ 5. Правовий і соціальний захист. Відповідальність працівників міліції. Розділ 6. Контроль і нагляд за діяльністю міліції. 

Згідно з чинним законодавством основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; убезпечення дорожнього руху; захист, власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. 

Отже, міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. 

Відповідно до завдань і функцій міліція складається з таких підрозділів: кримінальна міліція; міліція громадської безпеки; транспортна міліція; державна автомобільна інспекція; міліція охорони; спеціальна міліція. 

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення чи постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції. 

Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України. У своїй діяльності міліція підпорядковується МВС України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України. 

На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими й моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року. Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину. 

Діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Міліція повинна поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. 

Міліція функціонує гласно, інформуючи органи влади та управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. Під час виконання службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних чи громадських об'єднань.