Дослідження показників викидів в атмосферне повітря

В нашій країні спотворена структура промисловості, з переважанням брудних металургійних, хімічних і гірничорудних підприємств зумовила поганий стан повітряного середовища в Україні. За даними природоохоронних відомств серед міст, де стан повітря загрозливий, є і українські. А найбільшим задруднювачем міського повітря є автотранспорт (40% забруднення).

Атмосферне повітря представляє собою невичерпний ресурс, але в окремих районах антропогенне навантаження поставило під загогрозу якісний склад атмосферного повітря. До основних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування, промислові підприємства, сільське господарство, транспорт.

Це може призвести до таких наслідків забруднення атмосфери як: Підвищення концентрації СО, СО2; надходження до атмосфери сполук сірки; надходження до атмосфери легких газових сполук (фриони, сполуки азоту, хлору, фтору), надходження додаткового тепла в атмосферу.

 

Таблиця 1.1

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря пересувними засобами по регіонах за 1998 р. 

Викиди пересувними засобами, тис. т Число областей Щільність розподілу

одиниць % число областей % 

15 – 35 4 16, 0 0, 2 0, 8

35 – 55 7 28, 0 0, 35 1, 4

55 – 75 5 20, 0 0, 25 1

75 – 95 1 4, 0 0, 05 0, 2

95 і більше 8 32, 0 0, 4 1, 6

Разом 25 100, 0 - -

 

Протягом останніх декількох років надходження до атмосфери не повітря мають тенденцію до зменшення, проте не завдяки заходам впровадження екологічної політики, а – спаду виробництва. Хоча слід зазначити, що викиди в атмосферу шкідливих речовин у деяких областях все ще залишаються високими: Донецька обл. – 1561, 0 тис. т; Дніпропетровська обл. – 788, 3 тис. т; Луганська обл. – 459, 1 тис. т; Запорізька обл. – 233, 5 тс. т; тощо.

За допомогою статистичних методів можна отримати більш повну картину стану атмосфери. Хоча і шкідливі викиди зменшилися, а у деяких областях показники викидів стаціонарними джерелами забруднення досить низькі: Чернівецька обл. – 4, 9 тис. т; Закарпатська обл. – 8, 6 тис. т; але це не повинно зупиняти пошуку заходів до ще більшого зменшення викидів у майбутньому.

Статистика стану земельних ресурсів та водного середовища

Під земельними ресурсами розуміють землі, які використовуються, або можуть використовуватись у різних галузях народного господарства. На сучасному етапі надзвичайно загострилися екологічні аспекти землекористування в Україні. Більшість екологічних негараздів, пов’язаних з використанням земельних ресурсів, мають природну основу, але їх активізація зумовлена не стільки ритмікою (циклічністю) природних явищ, скільки антропогенним впливом, точніше наслідками нерозважливого господарювання, орієнтованого не на перпективу, а на сьогоденну віддачу.

До основних причин погіршення стану грунтового покриву, які викликані господарською діяльністю людини є наступні:

неправильний режим зрошення земель;

надмірне вирубування лісів;

надмірна хімізація сільськогосподарських робіт;

засолення грунтів;

кислотні дощі;

забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами;

тощо.

Дуже важливо також організовувати систематичне спостереження за станом земельного фонду. Слід мати дані щодо розподілу земель за власниками й користувальниками, продуктивності земельних ресурсів, ступення деградації грунтів, стану їх забруднення, а також фонового забруднення (загальний стан забруднення атмосфери, природних вод цього регіон, тощо).

Дуже важливе значення для оцінки стану навколишнього середовища є рівень забрудненості водного середовища. Загальні запаси водних ресурсів в Україні обчислюються майже у 94 млрд. м3, з яких доступні для використання 56, 2 млрд. м3 на рік.

Існує 6 класів якості води. Першим класом є чиста вода, що може з мінімальною підготовкою для питного водопостачання, а для інших галузей без підготовки. А останній, шостий клас – це настільки забруднена вода, що не придатна для користування всіма користувачами, окрім водного транспорту. Щодо забруднення водного середовища, то воно поділяється на фізичне, хімічне та біологічне.

Комплекс заходів, щозабезпечують нормальний стан водних об’єктів може включати:

нормування якості води;

скорочення обсягів скидів забруднень внаслідок удосконалання технологічних процесів;

очистка стічних вод;

тощо.

 

Таблиця 1.2

Розподіл скидання забруднених стічних вод

Обсяг викидів забруднених стічних вод, млн. м3 Число областей

одиниць % 

6 – 166 19 76

166 – 326 2 8

326 – 486 2 8

486 і більше 2 8

Разом 25 100

 

Статистика рослинних ресурів

Рослинні ресурси представленні вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовуються для матеріальних та культурних потреб суспільства. Природна рослинність в Україні зберіглася лише на 19 млн. га.

Ліс – не тільки національне багатство будь-якої країни і сировинна база для розвитку багатьох галузей економіки, але й важливий природний чинник забезпечення сприятливих умов для життєдіяльності суспільства на різних територіальних рівнях. Ліси України виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та рекреаційні функції. Промислово-експлуатаційне їх значення обмежене.

До основних заходів захисту лісів відносять:

раціональне (з урахуванням екологічної ситуації) вирубування;

повна переробка деревини ц супутної сировини з метою збільшення виходу деревопродукції з одиниці площі;

раціональне використання й збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин;

проведення селекції та насіннєвих дослідів для створення більш стійких та продуктивних видів лісової флори;

створення полезахисних та водоохоронних лісосмуг;

створення рекреаційних лісових та лісопаркових зон і масивів;

зменшення дії кислотних дощів;

підвищення рівня екологічної освіти та виховання свідомого ставлення до лісу.

 

Таблиця 1.3

Розподіл областей за величиною лісовідновлення

Величина лісовідновлення, га Число областей

одиниць % 

71 – 603 7 28

603 – 1135 4 16

1135 – 1667 4 16

1667 – 2199 5 20

2199 – 2731 1 4

2731 – 3263 1 4

3263 – 3795 2 8

3795 – 4327 1 4

Разом 25 100

 

Статистика ресурсів стваринного світу

Під тваринним світом розуміють скупність усіх особин тварин різних видів, які постійно або тимчасово мешкають у межах будь-якої території чи акваторії. Загалом в Україні налічується понад 44 тис. видів тварин, у тому числі понад 700 видів хребетних.

Особливо посилюється антропогенний вплив на кількісний і видовий склад фауни протягом другогої половини нашого тисячоліття, коли почалося інтенсивне зростання людності і розширення спектру господарської діяльності. Антропгенна трансформація фауни України проявилась не тільки через видоу зміну деяких тварин, але й через нбувалі темпи розвитку різноманітних свійських тварин.

В Україні сьогодні більш серйозно підходять до охорони навколишнього середовища та тваринного світу, вживаючи жорстких заходів до бракон’єрів і тих, хто шкодить природі.

Серед наважливіших заходів щодо охорони тварин слід назвати такі:

виховання природоохоронної свідомості у людей;

найжорстокіша боротьба з бракон’єрством;

поширення інспекторського контролю на водоймах і річках, в лісах і степах;

допомога звірям (підгодівля у скрутний період, контроль за кількістю хижаків, охорона від епідемій) ;

Крім того, необхідні ретельне дослідження рідкісних зникаючих видів, причин їх вимирання, розробка наукових основ для покращення ситуації, екологічних прогнозів на основі результатів статистики.

Слід зазначити, що площа заповідників за останні роки збільшилася. У 1995 році вона складала 415, 0 тис. га, у 1996 – 712, 0 тис. га, у 1997 – 761, 8 тис. га, у1998 – 768, 5 тис. га. Та і витрати на охорону та відтворення диких звірів та птахів зросли. У 1997 році вони становили 6340, 4 тис. грв., а у 1998 – 7668, 3 тис. грв.