Предмет:
Тип роботи:
Доповідь
К-сть сторінок:
2
Мова:
Українська
Основне завдання психолого-педагогічного консультування напряму – оптимізація міжособистісної взаємодії в системі “педагог – дитина”, “батьки – дитина”, “педагог – батьки”.
До основних проблем (запитів), з якими звертаються до психолога-консультанта, можна зарахувати:
неадекватність педагогічних впливів на особистість дитини;
конфліктні ситуації в сім’ї;
переживання дітьми різного віку негативних емоцій стосовно школи, ставлення до навчання;
проблеми психічного здоров’я дітей, що навчаються в загально-освітніх та спеціальних закладах;
вплив стресогенних факторів на успіхи в школі;
проблеми шкільної дезадаптації;
дитячий алкоголізм та наркоманія.
Специфіка розв’язання проблем у психолого-педагогічному консультуванні передбачає, перш за все, знаходження основних причин, які провокують появу тих чи інших труднощів. З досвіду роботи можна стверджувати, що найбільш поширеними причинами виникнення труднощів у педагогічному спілкуванні є:
несформованість навичок вербальної та невербальної комунікації (перефразування, збіднений словниковий запас, нелогічність висловлювань, недоречність виразів тощо) ;
відсутність необхідного зворотного зв’язку;
формальність в організації педагогічної взаємодії (особливо у процесі прийняття спільних рішень) ;
неврахування вікових та індивідуальних особливостей дітей у процесі спілкування, ігнорування закономірностей психічного розвитку особистості, зокрема переживання нею критичних періодів;
низька культура педагогічного спілкування та нехтування внутрішньою неготовністю співрозмовника (зокрема, дитини) до критичного ставлення чи оцінювання;
низький рівень гуманізації дитячих закладів.
Загалом психолого-педагогічне консультування вимагає від консультанта знання вікової психології, методик і методів педагогічного впливу, вміння спілкуватися як з дітьми, так і з дорослими, вирішувати конфліктні ситуації різних видів тощо.