Дослідження політичних інтерв'ю в обласних газетах "Вільне слово" та "Вісті Рівненщини"

Актуальність теми дослідження. Політика – це не пересічне питання. На сьогодні кожному громадянину важливо знати що відбувається у владних структурах, які закони приймаються, що відхиляється і вже певно, що нікому не байдуже, хто сьогодні керує державою. Політика завжди була й залишається актуальною, а політичні інтерв’ю є чудовим інформаційним джерелом для тих, хто бажає знати конкретні завдання, що ставлять перед собою політики, та способи їх вирішення.

Інтерв’ю належить до тих галузей сучасної журналістики, що привертають особливу увагу широких верств населення. Інтерв’ю дозволяє читачеві сприймати матеріал у формі діалогу: запитання – відповідь і цим самим підтверджує достовірність викладеного факту, адже тут дослівно передано хід розмови журналіста з інтерв’юйованим.

Об’єктом дослідження є політичні інтерв’ю в обласних газетах “Вільне слово” та “Вісті Рівненщини”. Сутність цього методу збирання інформації полягає в здобутті новин і повідомлень шляхом усного спілкування журналіста з політичним діячем, або якоюсь іншою відомою чи маловідомою особою.

Документи, інтерв’ю та особисті спостереження служать трьома основними джерелами інформації для журналістів. Тому інтерв’ю являє собою , скоріше, джерело інформації  аніж жанр журналістики. Публікація інтерв’ю у формі запитань та відповідей умісна, лише коли необхідно ознайомити читача з біографічними даними, точкою зору якоїсь відомої особи, або ж з новинками, котрі  планують запровадити політичні діячі.

Журналістика в цілому поділяється на три жанри: публіцистичний (фейлетон, памфлет, есе, замальовка, нарис), аналітичний (кореспонденція, стаття, рецензія, огляд), та інформаційний (замітка, звіт, репортаж, інтерв’ю). Жанр інтерв’ю не відіграє важливої ролі в журналістиці, однак його популярність у сучасних виданнях невпинно зростає. Нове покоління журналістів все ширше використовує і жанр інтерв’ю-бесіда. Це такий різновид інтерв’ю, де журналіст не обмежується окремими запитаннями, а сперечається зі співрозмовником, коментуючи його відповіді й на основі них будує наступне питання. Таким чином в інтерв’ю викладається не лише подія але й роздуми особи з її приводу. І в такому разі цей тип інтерв’ю переступає межу аналітичних жанрів.

Інтерв’ю поділяються на інформаційні, аналітичні та портретні. Предметом дослідження є інформаційно-аналітичні інтерв’ю, а точніше політичні.

Теоретичною базою дослідження стали газети “Вільне слово” та “Вісті Рівненщини”. Саме на основі цих газет, а також за допомогою підручників А.З Москаленка, В.Й. Здоровеги, І.Л. Михайлина та Тетяни Рєпкової побудований весь дослідницький матеріал.

Метод – дослідження політичних інтерв’ю у вищевказаних газетах.