Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мінливість живої маси та приростів гібридних свиней під час їх вирощування

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Викладені результати оцінювання гібридних свиней, які мають спадкову основу кнурів і маток французької, німецької та англійської селекції, за живою масою, відносними й середньодобовими приростом за період їх вирощування з одного до шестимісячного віку. Встановлено, що гібридні свині в основному інтенсивно збільшували живу масу до п’ятимісячного віку, що ймовірно узгоджувалося із формуванням м’язової тканини. За різницею по живій масі і середньодобовими приростами між тваринами різного походження зроблено висновок про доцільність відгодівлі молодняка, одержаного від схрещування напівкровних маток великої білої породи французької селекції та ландрас німецької селекції - ♀½ (ВБФП + ЛНП), а також напівкровних маток великої білої породи французької селекції і дюрок німецької селекції -♀½ (ВБФП + ДНП) з кнурами породи п’єтрен англійської селекції.
Ключові слова: гібридні свині, відносні і середньодобові прирости, жива маса, кращі варіанти поєднань.
 
Постановка проблеми. Жива маса тварин виступає одним із головних чинників індивідуального розвитку тварини, що змінюється у залежності від породи та факторів зовнішнього середовища. Вивчення закономірностей індивідуального розвитку тварини в окремі вікові періоди дає змогу змінити пропорції тілобудови у бажаному напрямку як за рахунок умов годівлі, так і утримання. 
На думку науковців [2, 6], закономірності росту і розвитку тварин на сучасному етапі можуть розглядатися як критерії оцінки племінної цінності для прогнозування продуктивності у потомків. Урахування закономірностей індивідуального росту та розвитку тварини, а також факторів, що на них впливають, є ключовим моментом племінної роботи, спрямованої на поліпшення будь – якої породи свиней. На особливу актуальність питання визначення закономірностей росту у різні вікові періоди заслуговує при використанні свиней F1 та F2, які інтенсивно використовуються в галузі свинарства з огляду на завезення в Україну значної кількості тварин зарубіжної селекції не лише для відгодівлі. Для виробників свинини, безперечно, більш вигідний молодняк, який швидко росте і досягає забійних кондицій за короткий проміжок часу. З цієї позиції пошук вихідних батьківських форм, які забезпечують ефект гетерозису за інтенсивністю росту молодняку, має практичну цінність та актуальність.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових дослідженнях необхідності вивчення закономірностей індивідуального розвитку тварин в онтогенезі, залежно від генотипових і паратипових факторів завжди приділялося багато уваги [1,4,6]. При цьому акцент робиться як на необхідності добору тварин для подальшого їх використання в селекційній роботі по удосконаленню порід, так і для одержання товарних гібридів. Безперечно, знання закономірностей індивідуального розвитку сприяє виявленню їх впливу на основні господарсько-корисні ознаки тварин й дає змогу обмежити ознаки добору. Поза показників живої маси і лінійних промірів для вивчення закономірностей росту тварин використовують математичні підходи, серед яких моделювання кривих росту, індексна селекція тощо. Першим із критеріїв, який мав на меті виявлення відмінностей в рості тварин був показник інтенсивності формування, запропонований Ю.К. Свєчиним [5]. Було встановлено, що по різниці у відносній швидкості росту у напрямку її зменшення за суміжні періоди онтогенезу тварин можна розділити на швидко, помірно та повільно формуючих з виявленням зв’язку даного критерію  з відгодівельними та репродуктивними ознаками. Проте Коваленко В.П. [3], установив, що показник інтенсивності формувань не враховує швидкість росту тварин й запропонував використання індексів рівномірності і напруги росту. Проте ці методи більш бажані у племінному свинарстві, а не в товарному, де жива маса, особливо в молодому віці виступає фактором прогнозування продуктивності свиней. Добір тварин у товарному свинарстві, які мають високу інтенсивність росту від народження, сприяє економії кормів, витрат людської праці й підвищує прибутковість виробництва.
Виходячи з цих передумов, нами вивчалися відносний і середньодобовий приріст, а також жива маса гібридних свиней, які одержані за внутріпородних та міжпородних підборів кнурів і маток зарубіжної селекції (французької, німецької і англійської).
Методи та методика досліджень. Дослідження проведені в умовах ТОВ “Агрікор -Холдинг» Чернігівської області. Гібридний молодняк був одержаний за схрещування напівкровних маток великої білої породи французької селекції з кнурами великої білої породи, ландрас та дюрок німецької селекції за подальшого їх схрещування з кнурами  великої білої породи, дюрок і п’єтрен англійської селекції  фірми JSR. Усі вихідні генотипи відселекціоновані на високу інтенсивність росту та вихід пісного м’яса.  Для вивчення інтенсивності росту тварин за період від народження до шестимісячного віку було сформовано 7 піддослідних груп: І група ( контрольна) -1/4 (ВБФП + ВБНП) + ½ ВБАП, ІІ група (дослідна)- 1/4 (ВБФП + ЛНП) х ½ ВБАП; ІІІ група (дослідна) - 1/4 (ВБФП + ЛНП) х ½ ДАП; ІV(дослідна)- 1/4 (ВБФП + ЛНП) х ½ПАП; V (дослідна) - 1/4 (ВБФП + ДНП) х ½ ВБАП; VІ (дослідна) - 1/4 (ВБФП + ДНП) х ½ ДАП; VІІ (дослідна) -1/4 (ВБФП + ДНП) х ½ПАП. Балансування раціонів здійснювали згідно живої маси за обмінною енергією та перетравним протеїном. Тварини вирощувалися в однакових умовах.
Результати досліджень. Аналіз результатів дослідження вказує на те, що при майже однаковій живій масі на початковому етапі вирощування, піддослідні тварини по – різному реагували на фактори зовнішнього середовища, у тому числі й на рівень годівлі, що проявилося у показниках їх живої маси та абсолютних і відносних приростів.
За однакових умов годівлі і утримання, молодняк великої білої породи контрольної групи в місячному віці дещо поступався тваринам дослідних груп, крім ІІ дослідної. У цей віковий період найбільшу живу масу 7,2±0,461…8,3±0,407кг мав молодняк ІV –VІІ дослідних груп, який зберіг тенденцію переваги до кінця вирощування у шестимісячному віці (табл. 1).
1.Жива маса піддослідних свиней
 
У двохмісячному віці жива маса піддослідних тварин варіює у межах 19,8±2,031…22,1±2,356 кг, але при цьому найменшу інтенсивність росту тваринам ІІ дослідної групи генотипу 1/4 (ВБФП + ЛНП) х ½ ВБАП забезпечувала спадкова основа маток великої білої породи і кнурів порід ландрас та п’єтрен. За період вирощування один-два місяці середньодобові прирости молодняка становили 410…445г, що узгоджувалося із живою масою тварин залежно від походження. Особливістю піддослідного молодняка у наступний віковий період було значне підвищення інтенсивності їх росту, що відобразилося як у показниках середньодобових приростів, так і живій масі тварин. У середньому в розрізі груп за період 2-3 місячного віку середньодобові прирости молодняка становили 360…403 г за відносного приросту 10,8…11,3кг. Як і в попередній період найбільш швидко росли тварини VІІ дослідної групи, які об’єднали спадкову основу ♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ПАП. Ймовірно саме поєднання спадкової батьківської основи кнурів порід дюрок німецької і п’єтрен англійської селекції забезпечило нащадкам прояв гетерозису за швидкістю росту.
У чотирьохмісячному віці жива маса піддослідних свиней становила 47,6±2,292…53,0±2,865 кг. При цьому тварини великої білої породи контрольної групи мали перевагу за даним показником лише стосовно молодняка ІІ і ІІІ дослідних групи. Відносний приріст тварин за період 3-4 місяці становив 17…18,8 кг, а середньодобовий приріст 548…606г за переваги молодняка VІІ і V дослідних груп. Період росту та зміни живої маси свиней у віці 4-5 місяців підтверджує тенденцію попередніх місяців, тобто піддослідні тварини продовжують швидко засвоювати поживні речовини корму і нарощувати живу масу. Підтвердженням чого слугують середньодобові прирости тварин, які за вказаний період становили 677-847г, а також відносний приріст -20,3…25,4кг. Слід відзначити, що за даний період найбільш інтенсивно збільшували живу масу свині ІV дослідної групи генотипу 1/4 (ВБФП + ЛНП) х ½ПАП, середньодобові та відносні прирости яких становили, відповідно, 847 г і 25,4кг.
На завершальному етапі вирощування, у шестимісячному віці, піддослідний молодняк різного походження в основному зменшував середньодобові прирости, крім тварин VІІ дослідної групи, які ще продовжували інтенсивний ріст. У середньому за період вирощування 5-6 місяців гібридні свині, які об’єднали спадкову основу порід м’ясного напрямку продуктивності французької, німецької і англійської селекції, мали середньодобові прирости 581…826г та живу масу 90,6±2,968…102,5±4,704кг. З огляду на одержані дані можна сказати, що кнури породи п’єтрен англійської селекції найбільш краще поєднуються із матками генотипу ½ (ВБФП + ЛНП) (ІV дослідна група) та ½ (ВБФП + ДНП) (УІІ дослідна група), забезпечуючи потомкам на заключному етапі вирощування найбільш високу живу масу.
Безперечно, оцінювання тварин різного походження було б не повним без урахування середньодобового та відносного приросту за увесь період вирощування свиней. Власне того показнику, який дасть змогу рекомендувати товарним господарствам використання тих чи інших порід для схрещування. За одержаними нами даними, відносний та середньодобовий приріст за період вирощування від одного до шестимісячного віку становив: І група – 82,4 кг і 545г; ІІ група -84,5кг і 552г; ІІІ група -82,4кг і 539г; ІV група - 90,4 кг і 591г; V група – 87,6 і 572г; VІ група - 86,9 і 568г; VІІ група - 94,2кг і 616г.
Отже, для одержання свиней на відгодівлі, які швидко збільшують живу масу й вірогідно відкладають не багато жиру в туші, оскільки в цей час інтенсивно росте саме м’язова тканина, можна рекомендувати напівкровних маток ♀½ (ВБФП + ЛНП) і ♀½ (ВБФП + ДНП) схрещувати з кнурами породи п’єтрен англійської селекції.
 
Література.
 
  1. Бирта Г.А. Связь интенсивности выращивания свинок с последующей их продуктивностью / Г.А. Бирта // Свиноводство, 1997. – №3. – С. 20.
  2. Газарян К.Г. Биология индивидуального развития животных / Газарян К.Г., Белоусов Л.В. - М.: Высшая школа. – 1983. -286с.
  3. Коваленко В.П.Моделювання процесів росту і продуктивності с.-г. тварин/ В.П.Коваленко // Зб. наук. пр. „Перспектива”, - Херсон: Айлант, 1999. – С. 59-62.
  4. Любецький М.Д. Вплив живої маси при народженні чистопородних і гібридних поросят на їх ріст та відгодівельні якості/ Любецький М.Д., Едгард К.Б. // Між від. темат. наук. зб. „Свинарство”. – К.: Урожай, 1994. – Вип.50.- С. 38-41.
  5. Свечин Ю.К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте / Ю.К. Свечин // Вестник сельскохозяйственной науки. – 1985. - №4. – С. 36-40.
  6. Шейко И.П. Прогнозирование продуктивності животных по их конституции/ И.П. Шейко, Л.А. Танана, С.И. Коршун , К.Н. Климов // Зоотехния. – 2003. -№10. – С.18-20.
Фото Капча