Довіра в діаді «психотерапевт-клієнт» у просторі сучасних інтернет технологій

Ключові слова: психотерапія, довіра, інтернет психотерапія, взаємовідносини

 

Доверие клиента к психотерапевту является важной составляющей психотерапевтических отношений, условием для согласия клиента работать с психотерапевтом и залогом качественной работы с психотерапевтом, обусловлено личностными особенностями клиента и может трансформироваться в процессе психотерапии. Создавать взаимное доверие – значит создавать терапевтический климат, способствующий обсуждению значимых проблем. Это – обязанность психотерапевта. Успешность создания терапевтического климата обусловлена личностными свойствами психотерапевта и его отношением к психотерапии, подходами, которые он практикует. Последние годы приобретают небывалую популярность формы интернет консультирования. Но такой способ работы имеет свою специфику, форму, свои преимущества и слабые места. Специалисты вовсе не всех школ психотерапии практикуют такую работу.

Ключевые слова: психотерапия, доверие, интернет психотерапия, взаимоотношения

Trust client to a therapist is an important part of psychotherapeutic relationship, by consent of the client to work with the therapist and guarantee quality work with the therapist and personal characteristics caused by the client and can be transformed in the process of psychotherapy. Creating mutual trust – means to create a therapeutic climate that promotes discussion of important issues. This is duty of the therapist. The success of creating a therapeutic climate due to the personal qualities of the therapist and his relationship to psychotherapy approaches, which he practices. Recent years have become unprecedented popular form of online counseling. But this way of working has its own specifics, shape, its advantages and weaknesses. Experts not all of the schools of psychotherapy practiced such work.

Keywords: psychotherapy, trust, online psychotherapy, relationships

 

Актуальність. Розвиток наукових уявлень про терапевтичне значення взаємовідносин між психотерапевтом і клієнтом співпадає з еволюцією психотерапії в цілому.

Терапевтичні відносини в загальному своєму вигляді – це відносини співпраці, які встановлюються між психотерапевтом і клієнтом. Будь-яка психотерапевтична робота реалізується в процесі взаємодії психотерапевта і клієнта, проте види і способи такої взаємодії можуть бути різними, особливо сьогодні.

Завдяки інтернету методи комунікації і взаємодії між психотерапевтом і клієнтом набувають нових меж, розширюються можливості психотерапевтичного втручання, відбуваєтсья оптимізація цього процесу в просторі і часі. Але такий спосіб роботи має як переваги так і слабкі місця. Таку роботу практикують спеціалісти лише деяких шкіл психотерапії. Так само, не кожному клієнту до вподоби «кишеньковий психолог» або «психолог по телефону», зате цінуються реальні стосунки у реальному часі.

Метою данної статті є аналіз проблеми формування взаємовідносин і довіри між психотерапевтом та клієнтом у просторі сучасних технологій. Крім того, ми маємо намір перерахувати та описати способи взаємодії клієнтів із психотерапевтами з використання можливостей інтернету та дослідити розповсюдженість таких способів серед психотерапевтів, що мають освіту у гештальт, клієнт-центрованому та психоаналітичному підходах.

У кожній зі сфер людської активності і на кожному її етапі можливі специфічні форми і види довіри/недовіри, що відрізняються за своїм походженням, детермінантами, механізмами та виконуваними функціям. [5, с. 30]

Як показано Табхаровою С. П., за мірою посилення близькості і ступеня знайомства з партнером кількість критеріїв недовіри йому знижується, а кількість критеріїв довіри зростає. Переважна більшість позитивних характеристик найбільш значимі для довіри близькій людині, негативні характеристики – для недовіри незнайомій людині. Однак існують особистісні особливості (відношення до людей) і фактори групової належності (стать, вік, тип ділової активності), що впливають на співвідношення критеріїв довіри і недовіри різним категоріям людей. Це співвідношення визначається функціями, які виконують довіра і недовіра у житті суб'єкта. [3,  с. 173]

Створювати взаємну довіру – означає створювати терапевтичний клімат, який сприяє обговоренню значущих проблем. Це – обов'язок психотерапевта. Успішність створення терапевтичного клімату обумовлена особистісними властивостями психотерапевта і його ставленням до психотерапії, підходами, які він практикує, тощо. [4, с. 91]

На думку провідних психотерапевтів, специфіка і якість психотерапевтичного контакту є одним із найважливіших лікувальних факторів, від якого залежить успіх психотерапії в цілому.

Необхідною умовою для психотерапії в класичних традиціях є очна зустріч психотерапевта і клієнта. Після завершення основного курсу психотерапії, за взаємною згодою, за клієнтом залишається право повернутись до роботи із своїм психотерапевтом в разі необхідності або працювати у так званому форматі «по запиту». Проте багато психотерапевтів також залишають за своїми клієнтами можливість зателефонувати в разі нагальної необхідості. Але які ще є види роботи та взаємодії з психотерапевтом без особистої зустрічі?

Інтернет об'єднує більше 50 тисяч комп'ютерних мереж, його використання призвело до нового поширення та обміну інформацією в сфері психотерапії та дало імпульс для пошуку нових форм психотерапії з урахуванням можливостей