Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
13
Мова:
Українська
Наведений стан локальних вітчизняних порід свиней України вказує на те, що їх численність продовжує скорочуватися за втрати частини генеалогічних формувань. Чистопородне розведення свиней української степової білої та української степової рябої порід, а також миргородської породи здійснюється лише в одному господарстві по кожній із порід, при низькому використанні маток протягом року. Реалізація племінного молодняка відсутня, а розведення чистопородних свиней даних порід збиткове. Визначений ступінь інбридингу та генетичної подібності свиней миргородської породи вказує на можливість уникнення спорідненого розведення тварин. Визначено, що до таких порід потрібно застосовувати особливі методи селекційно-племінної роботи.
Ключові слова: свині, методи селекції, локальні популяції, інбридинг, генетична подібність.
The above state of local domestic pig breeds Ukraine indicates that their multiplicity continues to decline for the loss of genealogical groups. Pure breeding pigs Ukrainian steppe white and Ukrainian steppe motley breeds and breed Mirgorodskoy carried out in only one sector for each species, with females usage – no more than one farrowing a year. Implementation young tribal absent, and purebred breeding pigs these species unprofitable. The degree of inbreeding and genetic similarity Mirgorod breed pigs indicates the possibility of avoiding a related breeding. Determined that such species should be used special methods of selection and breeding.
Key words: pig breeding methods, local populations, inbreeding, genetic similarity.
Отображено состояние локальных отечественных пород свиней Украины, которое указывает на то, что их численность продолжает сокращаться из-за потери части генеалогических формирований. Чистопородное разведение свиней украинской степной белой и украинской степной рябой пород, а также миргородской породы осуществляется только в одном хозяйстве по каждой из пород, при низком использования маток на протяжении года. Реализация племенного молодняка отсутствует, а разведение чистопородных свиней данных пород убыточно. Установленная степень инбридинга и генетического сходства свиней миргородской породы указывает на возможность избежать родственное разведение животных. Сделан вывод, что к таким породам нужно применять особые методы селекционно-племенной работы.
Ключевые слова: свиньи, методы селекции, локальные популяции, инбридинг, генетическое сходство.
Вступ. Сільськогосподарський антропогенез, як сучасний фактор руйнування оточуючого середовища, привів до витіснення і навіть зникнення локальних порід під тиском поширення нових, більш високопродуктивних. У галузі свинарства України акцентування уваги на використанні здебільшого великої білої породи та ландрас останні десятиріччя приводить не лише до скорочення поголів’я таких місцевих порід, як українська степова біла, миргородська і українська степова ряба, але й створює загрозу полтавської м’ясної і червоної білопоясої. Ми констатуємо, що одночасно із зникненням локальних порід, яким притаманні високі адаптаційні та резистентні властивості, екстер’єрно-конституціональна міцність, висока життєздатність, пластичність, невибагливість до кормів та добра їх оплата, відмінні відтворні та материнські якості, висока якість продукції відбудеться й втрата національної й культурної цінності, але не можемо зупинити процесу руйнації вітчизняного генофонду [2, 7, 8].
Для розуміння проблеми збереження генофонду тварин варто згадати слова Генерального директора ФАО Жака Діуфа: “Ми успадкували величезне багатство і різноманітність генетичних ресурсів тварин від попередніх поколінь в усьому світі і повинні віддати їм належне, як це зробив Чарльз Дарвін, відзначивши уміння і наполегливість тих, хто залишив після себе довічний пам’ятник своєму успіху – одомашнених тварин ” [6].
Необхідність збереження порід та напрацювання законодавчої бази щодо даної проблеми давно усвідомлена у світі. Приміром, Корея зберігає аборигенні породи Законом про охорону культурних цінностей, в Канаді законодавчо встановлено поняття “порода-спадщина” і до них віднесли канадську корову, канадського коня, породу курей шантерклер, ньюфаундлендського поні; в Перу національними символами вважаються перуанський кінь, альпака і лама. В Об’єднаному Королівстві існує 17 центрів підтримки виживання рідкісних порід у вигляді паркових зон, в Угорщині створений район, де місцеві (аборигенні) породи зберігаються в Пусті, в Німеччині 124 організації підтримують тварин 187 порід і дев’яти видів сільськогосподарських тварин [14, 15]. Подібні організації та законодавча база щодо підтримання зникаючих рідкісних домашніх тварин існують в більшості країн Європи, а також в Північній Америці. Проте створення різних місць та методів зберігання генетичних ресурсів тваринного світу не убезпечує породи від зникнення. За наявними даними, на сьогоднішній час світ втратив у загальному підсумку 690 порід, 643 з яких представляють клас ссавців, а решта – 47 порід – птиці [12]. Інформація про генетичні ресурси окремих видів тварин і птиці висвітлені в багатьох наукових працях [1, 3, 4, 5, 9, 11], але на жаль ця інформація досить швидко змінюється з огляду на скорочення, або повне зникнення, існуючих порід.
В Україні в останні десятиріччя достатньо багато зроблено по окремих питаннях збереження генофонду тварин та розробці загальних підходів до охорони генетичного різноманіття тварин [ 10, 13], проте в умовах ринкових відносин вони не спрацьовують і локальні вітчизняні породи продовжують скорочувати свою численність. Тому для визначення дійсного стану локальних місцевих порід свиней нами був проведений аналіз їх численності та визначені генеалогія, продуктивність тварин, спорідненість та інші показники. На підставі моніторингу популяцій запропоновані основні селекційні підходи до їх збереження.
Матеріали та методи досліджень. Оцінювання стану локальних порід свиней, серед яких миргородська, українська степова біла та українська степова ряба, зроблено за результатами інвентаризації племінних стад Полтавської і Херсонської областей