Нові підходи до оцінки та добору свиноматок

В статті викладі нові підходи до оцінювання й добору свиноматок за використання оціночного індексу, розрахованого за мінімальної кількості ознак, з обов’язковим перерахунком фактичної маси поросят при відлученні на 60-денний вік за використання поправочних коефіцієнтів, наведених в розробленій шкалі.

Ключові слова: індекс добору, відтворна здатність, свиноматки, коригування живої маси поросят.

 

The article presents new approaches to the evaluation and selection of sows using the estimated index calculated for a minimum number of signs, with the mandatory conversion of the actual mass of piglets at the age of 60 days, using the correction coefficients indicated in the developed scale.

Key words: selection index, reproductive ability, sows, correction of live weight of piglets.

 

Успіх галузі свинарства, як власне й інших видів тварин, залежить від потужності племінної бази, наявності конкурентоспроможних порід, сучасних технологій, законодавчої бази тощо. Загальновизнаною є думка про те, що рентабельність галузі свинарства залежить від порід, які використовуються для схрещування та гібридизації. Саме тому порода сільськогосподарських тварин – це, в першу чергу, засіб виробництва відповідного виду продукції і від того, наскільки вона відповідає запитам сучасного ринку, залежить її численність, розгалуженість, інтенсивність використання, перспектива удосконалення та попит. В Україні чистопородне розведення порід завдячує суб’єктам племінної справи у галузі, оскільки без добре відселекціонованих порід не можна отримати ефективності від схрещування та гібридизації.

У свинарстві, незалежно від породи та напряму її продуктивності, однією з важливих біологічних ознак є відтворна здатність свиноматок, в числі якої кількість живих поросят на опорос, збереженість поросят, маса гнізда поросят при відлученні, тривалість поросності, великоплідність, молочність, маса однієї голови під час відлучення тощо. Проте з огляду на складність визначення частини з них, або меншу значущість для селекції, чинною Інструкцією з бонітування свиней [1] в суб’єктах племінної справи у свинарстві передбачено оцінювання свиноматок проводити лише за двома ознаками: багатоплідністю та масою гнізда поросят при відлученні. З урахуванням різних строків відлучення поросят від свиноматок в сучасних суб’єктах племінної справи у свинарстві, передбачені поправні коефіцієнти коригування маси гнізда поросят при відлученні на 60-денний вік. Але дійсний стан племінного свинарства засвідчує абсурдність такої оцінки свиноматок в частині племінних стад провідних порід, з урахування чого нами розроблені нові підходи до оцінювання та добору племінних свиноматок.

З метою визначення дійсного стану племінної бази свинарства України нами був проведений моніторинг кількості племінних стад різних порід за станом на 01. 01. 2017 року, а також відтворної здатності свиноматок за даними Державного племінного реєстру (2016 рік) [2], за результатами чого зроблені пропозиції щодо зміни методів оцінювання й добору свиноматок.

Нашими дослідженнями встановлено, що на початку 2017 року мережа племінних стад галузі свинарства налічувала 108 суб’єктів, в яких розводили 11 порід вітчизняного й зарубіжного походження. Кількість порід в порівнянні з минулими роками зменшилася на одну за рахунок великої чорної породи, про яку до ДПР останні роки не надходила інформації від жодного суб’єкту племінної справи.

Порівняно із 2002 роком кількість племінних стад свиней зменшилася на 158, в тому числі на 134 племінних репродуктори та на 24 племінні заводи. Такий стан племінного свинарства завдячує скороченню поголів'я свиней в цілому по країні, недосконалості цінової політики, відсутності попиту на племінну продукцію, імпорт свиней тощо.

Моніторинг племінних стад свиней та поголів’я основних кнурів і свиноматок у них дав змогу зробити висновок про те, що у 2016 році за кількістю стад серед 11 порід свиней, які розводяться в Україні, лідером була велика біла порода, але за поголів'ям кнурів і маток – порода ландрас (табл. 1). До не численних порід відносилися миргородська, уельська, українська степова біла і українська степова ряба, які розводяться в одному або двох стадах при наявності не більше 200 голів основного поголів'я кнурів і маток. На фоні збільшення поголів'я свиней породи пʼєтрен втрачають свою роль в галузі такі породи, як дюрок, полтавська м'ясна і українська м'ясна, червона білопояса.

 

Поголів’я племінних свиней України та відтворна здатність свиноматок різних порід (2016 рік) 

 

Примітка: *- УСБ – українська степова біла порода; ** -УСР – українська степова ряба порода

 

Тобто, можна зробити висновок, що свинарство України, як і більшості країн, зосереджується на розведенні двох-трьох порід – великої білої, ландрас і п’єтрен, а інші поступово витісняються з ринку, про що свідчить численність їх поголів’я.

Дослідженнями встановлена неоднорідність стад за продуктивністю свиней відповідної породи, особливо за відтворною здатністю свиноматок. Доведено, що в кожній породі є стада, де тварини мають показники відтворної здатності значно вищі чи значно нижчі вимог класу еліта. Причому, чим порода зосереджена в більшій кількості племінних стада і складається як з тварин вітчизняного походження, так і імпортованих, тим її консолідованість нижча. В цілому, багатоплідність свиноматок в племінних стадах різних порід варіює від 8, 8 голів до 14 голів за значної мінливості показнику в більшості із порід. Так, розмах багатоплідності, або різниця між нижньою і верхньою межею ознаки, у свиноматок племінних стад великої білої породи становить 5, 1 голів, ландрас – 4, 3 голів, дюрок – 0, 9 голів, пʼєтрен – 0, 7 голів, полтавської м'ясної – 2, 0 голови, уельс – 0, 5 голів, української м'ясної – 2, 3 голів, червоної білопоясої – 0, 6 голів. Найвища багатоплідність свиноматок – 14 голів на опорос, виявлена лише в одному стаді великої білої породи. З урахуванням чого можна зробити висновок, що племінні свиноматки наявних в Україні порід ще не досягли свого генетичного потенціалу в силу різних, швидше за все, паратипових, чинників.

Аналіз свиноматок за іншим показником, а саме – масою гнізда поросят при відлученні, підтверджує невідповідність такої оцінки дійсності. Перш за все, фахівці племінних господарств не дотримуються вимог щодо перерахунку фактичної живої маси дійсного віку відлучення поросят на обов’язковий60-денний вік, передбачений Інструкцією з бонітування свиней, або перераховують, не дотримуючись поправних коефіцієнтів. В зв’язку з чим вік відлучення поросят в суб’єктах племінної справи у свинарстві варіює від 14 до 60 днів, а маса гнізда поросят при відлученні від 65 до 406 кг.

У зв'язку з абсурдністю таких показників, слід переглянути окремі позиції Інструкції з бонітування свиней і ввести, наприклад, замість двох показників відтворної здатності свиноматок один – оціночний індекс.

Вітчизняними і зарубіжними науковцями розроблено досить багато індексів для оцінки свиноматок за різними ознаками, в тому числі і відтворною здатністю [3-10], але частина з них передбачає оцінку маток за більше, ніж двома ознаками, а також містить різні поправні коефіцієнти та показники, які не мають прямого відношення до відтворної здатності маток і не є обов’язковими для їх визначення, що ускладнює розробку оціночного чи селекційного індексу за відтворною здатністю маток.

Виходячи з того, що діючою Інструкцією з бонітування свиней для добору свиноматок за відтворною здатністю передбачено лише два показники нами апробується індекс оцінки і добору свиноматок за обмеженою кількістю ознак.

Для добору свиноматок за двома показниками відтворної здатності, а саме багатоплідністю і масою гнізда поросят при відлученні в 60 днів, використовуємо наступну формулу:

IDS = n + W60, де

IDS – індекс добору свиноматок, бал

n – багатоплідність, гол

W60 – маса гнізда поросят при відлученні в 60 днів, кг

З урахування того, що додаються різні показники продуктивності, індекс рекомендовано визначати в балах.

Якщо відлучення поросят відбувається раніше 60-денного віку, то масу гнізда поросят перераховують на обов’язкову дату – 60 днів, використовуючи поправні коефіцієнти, подані в таблиці 2.

 

2. Поправні коефіцієнти для перерахунку маси гнізда поросят

 

Для підвищення відтворної здатності свиноматок в стадах рекомендовано формувати провідну, або селекційну групу із маток, які мають найвищий індекс добору.

Таким чином, розроблений індекс добору свиноматок за мінімальною кількістю ознак сприятиме підвищенню ефективності селекції, оскільки відомо, що чим більше ознак добору, тим результативність селекції менше, а також дозволить в одному показнику (індексу) відобразити здатність свиноматки до відтворення.

 

 

1. Інструкція з бонітування свиней; Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві / Ю. Ф. Мельник та ін. Київ: Київський ун-т, 2003. 64 с.
2. Державний племінний реєстр / База даних ІРГТ НААН України. http: //animalbreedingcenter. org. ua/derjplemreestr. (дата звернення: 10. 02. 2018)
3. Березовский Н. Д. Показатели развития свиноматок и их продуктивность. Свиноводство. Київ: Урожай, 1986. Вип. 42. С. 10 – 13.
4. Коваленко Б. П. Розробка індексу оцінки відтворних якостей свиноматок та його використання. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Харків, 2002. Вип. 11 (35). Ч. 1. С. 71 – 74.
5. Коваленко В. А. Индекс племенной ценности – показатель для оценки свиней. Сборник научных трудов Донского СХИ. Ростов-на-Дону, 1972. Т. 7. Вып. 1. С. 145-146.
6. Церенюк О. М., Хватов А. І., Стрижак Т. А.. Об’єктивна оцінка материнської продуктивності свиней. Таврійський науковий вісник. 2010. Вип. 69. С. 112-126.
7. Програма селекції з м’ясними генотипами свиней в Україні на 2003-2012 роки /Д. М. Микитюк та ін. Київ: ДНВК „Селекція”, 2005. 88 с.
8. Шаталина Ю. Д. Индексная оценка свиноматок крупной белой породы на племферме ООО “Славутич” Покровского района. Перспективи розвитку біотехнології в Україні. Дніпропетровськ, 2005. Вип. 2. С. 96 – 104.
9. Esminger M. E., Parker R. O. Swine science. Animal Agricultural Series. 1984. P. 91 – 92.
10. Lush J. L. Molln A. E. Litter Size and Weight as Permanent Characteristics of Sows. Tech. Bul. 836. U. S. Dept. Agr. 1942. P. 22.