Жорстоке поводження з дітьми як соціально-педагогічна проблема

Актуальність теми. Діти, безумовно, є найбільш незахищеною та вразливою частиною населення. Вони повністю залежать від дорослих. Діти так само, як і дорослі, стають жертвами фізичного, сексуального й психологічного насильства. Насильство над дітьми – це проблема, що викликає серйозну стурбованість суспільства. Насильство над дітьми – широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, учителів, вихователів, будь – яких осіб, які старші або сильніші. Жорстоке поводження з дітьми і зневага їх інтересів можуть мати різні види і форми, але їх наслідок завжди наносить: серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко – загрозу її життю або навіть смерті. 

Проблема жорстокого поводження з дітьми та його наслідків займає важливе місце серед інших актуальних проблем психологічної науки. Безперечно, вона далека від вирішення і вимагає нових дослідницьких програм, оригінальних методологічних підходів і пильної уваги до специфіки психотерапевтичної та психокорекційної роботи з дітьми, що пережили подібний досвід. Необхідність більш ґрунтовного дослідження цієї проблеми, зокрема насильства над дітьми та його наслідків, обумовила актуальність даної роботи. 

Різноманітні прояви жорстокого ставлення до дітей існують у всіх країнах, незалежно від їх політичного, ідеологічного і економічного устрою. Найбільш негативним фактором є те, що довгий час суспільство намагалося замовчувати цю проблему, вважаючи, що у нас "діти є привілейованим станом", і вже тому соціально захищені. Наслідком такого відношення стало виявлення і реєстрація випадків жорстокого поводження з дітьми, відсутність системи допомоги постраждалим дітям та їхнім сім'ям. Статистичні дані свідчать про те, що у 2008 році органами внутрішніх справ України було зареєстровано більше 10 тис. дітей, які втекли з дому, рятуючись від знущань. Щорічно близько 3 тис. батьків втрачають батьківські права, оскільки подальше знаходження дитини в рідній сім'ї являє загрозу для її життя і здоров'я. За даними органів прокуратури, у 2008 році було вчинено більше 3 тисяч статевих злочинів проти неповнолітніх.

Вразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною і соціальною незрілістю, а також залежним, підлеглим положенням стосовно дорослих, незалежно від того, батьки це, опікуни, вихователі чи вчителі. Значну роль у поширенні жорстокості стосовно дітей відіграє непоінформованість батьків або осіб, які що замінюють, про те, які заходи впливу є неприпустимими стосовно дитини, нерозуміння того, що не кожне покарання йде дитині на користь. Не останнє значення має і низьке правова культура населення, недостатнє знання законодавчих норм, які охороняють права дитини і гарантують покарання за жорстоке поводження з дітьми, у тому числі порушення основних прав дитини.

Жорстоке поводження з дітьми і зневажання їх інтересами можуть мати різні види і форми, однак їх наслідком завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, а нерідко і загроза для життя. Тому актуальність роботи полягає саме у тому, що проблема жорстокого поводження з дітьми вже давно перестала бути поодиноким випадком, на сьогодні цими питаннями займається багато спеціалізованих структур, а найяскравішим свідченням

гостроти цієї проблеми як негативного соціального явища є визнання її на державному рівні як в Україні, так і у цілому світі.

Стан дослідження проблеми. Проблеми захисту і допомоги дітям, які постраждали від жорстокої поведінки, останнім часом все детальніше вивчається у науковій літературі. Зокрема, загальні питання щодо визначення понять жорстокого поводження і насильства щодо дітей розглянуті у роботах Меллібурди Є., Орлова А.В., Осіпової Н., Ходоренко А.А., Кочемировської О.О., Целіновської В. А. та ін. Правові аспекти захисту дітей від жорстокого поводження вивчалися Агарковою Н., Волинець Л. С, Дорошок Т. О., Євсюковою М. В., Ковальчук Л. Г., Колесниковою О. В., Левченко К.Б., Трубавіною І.М., Ковальчуком М., Чернеховою Є.С. та ін. Питання соціально-педагогічної роботи щодо реабілітації дітей жертв жорстокого поводження досліджували такі автори, як Асланова Н.К., Карлсон А., Кон И., Андрєєва І.С., Гулига А.В., Ладикова О.В., Понарина Л., Руднева O.M., Ролінський В., Асанова Н.С, Сафонова T., Щербак Н. Д. Зокрема, з позиції соціальної педагогіки, жорстоке ставлення до дітей проявляється в різних формах – від небажання їх доглядати, байдужості з боку дорослих і до фізичних покарань. З позиції соціальної філософії, на думку В. М. Зуєва, насильство – це також будь-яке приниження людини, що веде до обмеження фізичного та духовного потенціалу індивіда, заважає оволодіти реально заданою повнотою можливостей особистісного розвитку, це панування волі однієї людини над волею іншої. 

Проблема жорстокого поводження з дітьми та насилля над ними розглядалася науковцями в різних ракурсах: правові та соціальні особливості насильства в сім’ї (О. М. Руднєва, А. П. Гетьман); психологічний аналіз проблеми, психотерапевтична допомога постраждалим дітям (В. М. Бондаровська); вивчення проблеми жорстокості в шкільному колективі (Н. І. Агаркова); найгірші форми дитячої праці (О. П. Петращук); види та вплив на розвиток особистості морального насильства над дітьми (І. М. Пінчук) та ін. 

Однак, незважаючи на широке висвітлення даної проблеми у наукових колах, соціологічний бік питання на сьогодні висвітлений недостатньо, що і зумовило актуальність дослідження.

Мета роботи – проаналізувати чи впливає обізнаність щодо жорстокого поводження з дітьми на стан із вирішенням цієї соціальної проблеми в Україні

Об'єкт дослідження - права дітей як соціальної верстви населення України.

Предмет дослідження – порушення прав дітей в разі жорстокого поводження з ними, стан цієї соціальної проблеми і шляхи її вирішення. 

Відповідно до мети, об'єкта і предмета дослідження у бакалаврській роботі визначено наступні завдання:

1) дати загальну характеристику форм жорсткого ставлення до дітей та їх наслідків;

2) проаналізувати класифікацію і форми соціальної терапії дітей – жертв жорстокого поводження;

3) з’ясувати роль і напрямки роботи соціального працівника з дітьми - жертвами жорстокого поводження;

4) охараткеризувати правовий досвід реалізації захисту дітей в Україні і за кордоном;

5) провести соціологічне дослідження ефективності тренінгової програми запобігання жорстокому поводженню з дітьми.

Методи дослідження. У роботі було використано такі методи дослідження, як аналіз документів, методи порівняння, узагальнення, систематизації та класифікації, соціологічні методи (інтерв’ю, анкетування), а також констатуючий та формуючий експерименти.

Теоретичне значення роботи. Матеріали даної роботи аналізують  жорстоке ставлення до дітей як соціальну проблему.

Практичне значення роботи. Підхід до аналізу цієї теми можна вважати інноваційним, матеріали роботи можуть бути використані при підготовці студентів до занять, при проходженні практики у Службі у справах дітей Центрі соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді та при навчанні волонтерів.

Гіпотеза дослідження передбачає, що застосування у практиці навчально-виховної роботи з дітьми в школах спеціалізованих тренінгів щодо прав дитини дасть змогу поступово підвищити загальний рівень поінформованості і глибокого розуміння дітьми проблем насильства, жорстокого поводження, а також їх запобігання і профілактики. 

Структура роботи. Роботу побудовано у відповідності до визначених вимог щодо написання випускних робіт у вузі, а саме: складається із вступу, 3-х розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг тексту склав 97 сторінок, список використаних джерел налічує 83 джерела, робота також містить 2 додатки. У першому розділі «Теоретичні аспекти жорстокого ставлення до дітей» подано загальну характеристику форм жорстокого поводження з дітьми, наведено класифікацію та аналіз форм соціальної терапії дітей, що стали жертвами насильства. У другому розділі «Аналіз напрямків соціальної роботи з дітьми, постраждалими від жорстокого поводження» розглянуто роль і напрямки роботи соціального працівника з дітьми-жертвами жорстокого ставлення та досліджується питання обізнаності школярів по правовим аспектам захисту своїх прав та гідності. Третій розділ роботи присвячено експериментальному дослідженню ефективності тренінгової програми виховання у дітей знань щодо своїх прав.